Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №205/8936/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8936/25

Номер провадження2-о/205/27/26

Справа № 205/8936/25

Провадження № 2о/205/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого – судді Федотової В.М.,

присяжних Шикер О.В., Голуб Т.О.,

при секретарі – Волошенко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Ковдій І.С., звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що її чоловік, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.06.2023 про ходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . 18 жовтня 2023року ОСОБА_1 отримала від ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення №187 про те, що її чоловік, ОСОБА_2 - оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісті біля населеного пункту Бахмут Донецької області під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності Батьківщини. 08 лютого 2025року адвокатом Ковдій І.С. внесено адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 з метою отримання копії акту службового розслідування. Відповідь ВЧ НОМЕР_1 від 19.02.2025 містить відмову у наданні акту службового розслідування , оскільки останній містить інформацію з обмеженим доступом. При цьому заявниці та адвокату було надано витяг з наказу №738 від 27.09.2023 «Про результати службового розслідування» за фактом зникнення солдата ОСОБА_2 . Заявниця зазначає, що з 30 серпня 2023року вона втратила з чоловіком будь-який зв`язок та з того моменту не отримала жодних відомостей про те, що він може бути живим, в тому числі перебувати в полоні. На підставі викладено вважає, що зникнення безвісти ОСОБА_2 30 серпня 2023року є підставою вірогідно припустити, що саме ця дата є датою загибелі під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності Батьківщини. Вказувала, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідне для реалізації права на увіковічення пам`яті про чоловіка, а також для реалізації права на оформлення спадщини та отримання виплат, передбачених законодавством. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дату смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт селище Андріївка, Бахмутського району, Донецької області, Україна; вважати, що загибель ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в районі населеного пункту селища Андріївка, Бахмутського району, Донецької області відбулась під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 вересня 2025року булу прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 23.09.2025 було задоволено клопотання представника заявника адвоката Ковдій І.С. про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

08 жовтня 2025року до суду надійшли пояснення заінтересованої особи Міністерства оборони України. Представник Міністерства оборони України зазначив, що заява про оголошення фізичної особи померлої підлягає задоволенню після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи. З посиланням на правову позицію ВП ВС з аналогічного питання викладену в постанові від 11.12.2024 по справі №755/11021/22. Представник заінтересованої особи просив прийняти письмові пояснення та врахувати зазначені обставини. Також, просив витребувати у Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених , незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ інформацію щодо можливого перебування в полоні ОСОБА_2

09 жовтня 2025року до суду від представника заявника – адвоката Ковдій І.С. надійшло клопотання про витребування доказів, а саме витребувати з ВЧ НОМЕР_1 матеріали службового розслідування за фактом безвісного зникнення ОСОБА_2

14.10.2025 від представника заявниці- адвоката Ковдій І.С. надійшли додаткові пояснення п справі.

28.01.2026 від представника заявника – адвоката Ковдій І.С. до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме відповідь Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених , незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ від 23.12.2025 стосовно відсутності відомостей про перебування в полоні військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29.01.2026 було задоволено клопотання представника заявниці – адвоката Ковдій І.С. про долучення доказів і до матеріалів цивільної справи було долучено відповідь Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених , незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ від 23.12.2025 стосовно відсутності відомостей про перебування в полоні військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, ухвалою суду було задоволено клопотання представника заявниці- і витребувано з ВЧ НОМЕР_1 матеріали службового розслідування за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 .

19 лютого 2026року від ВЧ НОМЕР_1 надійшли матеріали службового розслідування за фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 .

Заявниця та її представник надали заяви в яких підтримали заявлені вимоги з підстав викладених в заяві про оголошення фізичної особи померлою, просили провести судовий розгляд без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, ознайомивщись з поясненнями представника заявника та представника заінтересованої особи Міністерства оборони України вважає, що заява ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Жданов (Маріуполь) Донецької області, що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , яке видано 23.06.1988 Відділом ЗАГС Орджонікідзевського райвиконкому м. Жданова. Батьками вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно рішення колегії Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 26.02.2003 №28/5 – ОСОБА_5 , 1939 року народження було призначено опікуном неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку зі смертю його матері – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та позбавленням батьківських прав батька - ОСОБА_3 , на підставі рішення Орджонікідзевського місцевого суду від 03.10.2002року.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 – 07 березня 2009 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ Донецької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено відповідний актовий запис №86. Після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_7 » було змінено на « ОСОБА_8 ».

Від шлюбу сторони мають двох дітей: малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.06.2023 №226 – солдата ОСОБА_2 ( НОМЕР_5 ), призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.06.2023 №153-РС на посаду солдата резерву 51запасної роти, який прибув із військової частини НОМЕР_6 , з 08.06.2023 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення і вважати таким, що з 08.06.2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.(а.с.31)

ОСОБА_2 мав статус учасника бойових дій , що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_7 , видане 28.10.2019(а.с.20)

Згідно довідки №10963 від 26.09.2023р., за підписом тво командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 – солдат ОСОБА_2 в період з 11.06.2023 по 31.08.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Костянтинівській міській територіальній громаді, Краматорському районі Донецької області (а.с.32)

18 жовтня 2023року заявниця – ОСОБА_1 , отримала сповіщення сім`ї №187 за підписом тво Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_12 в якому останній повідомили, що її чоловік оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , який проходив військову службу за контрактом, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти біля населеного пункту Бахмут Донецької області 30 серпня 2023року. (а.с.38)

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин №20231201-110 від 01.12.2023- 08.09.2023 ВП№2(Немишлянський) Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, за заявою ОСОБА_13 були внесені відомості в ЄРДР №12023221190001243 від 08.09.2023 стосовно зникнення безвісти за особливих обставин на території бойових дій (під час воєнних дій) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 01.12.2023(а.с.39-40)

Також, заявницею надано витяг з ЄРДР №12023221190001243 від 08.09.2023, правова кваліфікація ст.115 ч.1 КК України (а.с.41)

Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.09.2023 №738 «Про результати службового розслідування»- службовим розслідуванням встановлено, що близько 08.00 30.08.2023 під час штурмових дій поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району Донецької області противник здійснив артилерійський обстріл позиції де перебував оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . Після закінчення обстрілу було виявлено відсутність на позиції солдата ОСОБА_2 . Пошуки власними силами солдата ОСОБА_2 результатів не дали, на зв`язок не виходив. Зникнення солдата ОСОБА_2 не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. За результатами службового розслідування було наказано вважати військовослужбовця військової служби за контрактом оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісти зниклим під час виконання бойового завдання за бойовим розпорядженням пов`язаним із захистом Батьківщини у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області з 30.08.2023року.(а.с.48-49)

На ухвалу суду про витребування доказів ВЧ НОМЕР_1 надала матеріали службового розслідування в який входить: акт службового розслідування – за результатами проведення якого на підставі дослідження документів, відібрання письмових пояснень військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 було встановлено, що близько 08.00 30.08.2023 під час штурмових дій поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського району Донецької області противник здійснив артилерійський обстріл позиції де перебував оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 . Після закінчення обстрілу було виявлено відсутність на позиції солдата ОСОБА_2 . Пошуки власними силами солдата ОСОБА_2 результатів не дали, на зв`язок не виходив. Зникнення солдата ОСОБА_2 не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння. За результатами службового розслідування було наказано вважати військовослужбовця військової служби за контрактом оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісти зниклим під час виконання бойового завдання за бойовим розпорядженням пов`язаним із захистом Батьківщини у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України в районі населеного пункту Андріївка, Бахмутського району, Донецької області з 30.08.2023року.

До акту службового розслідування додано: витяг з наказу про призначення службового розслідування за фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання № НОМЕР_8 від 31.08.2023 року на 1 аркуші; витяг з журналу бойових дій ВЧ НОМЕР_1 від 30.08.2023, щодо зникнення солдата ОСОБА_2 на 1 аркуші; пояснення молодшого сержанта ОСОБА_14 щодо обставин зникнення солдата ОСОБА_2 на 2 аркушах; пояснення молодшого сержанта ОСОБА_15 щодо обставин зникнення солдата ОСОБА_2 на 2 аркушах; витяг з наказу по стройовій частині від 10.08.2023 №302; рапорт тво заступника командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з МПЗ військової частини ОСОБА_16 на 1 аркуші; копія сповіщення №362 вх.1781/14607 від 04.09.2023.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п.3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення фізичної особи померлою - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті, що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (ч. 3 ст. 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини . Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені нормами ст. 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Зі змісту поданої до суду заяви про оголошення особи померлою вбачається, що підставою для звернення заявниці з вказаною заявою є її намір реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28лютого 2022року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; отримання пільг, що призначаються родині та дітям загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Згідно ч.1ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Аналізуючи норми права, суд вважає, що підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан було продовжено та триває по теперішній час.

Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 - територія с.Андріївка, Бахмутського району, Донецької області за періоди: з 24.02.2022року по 29.11.2022року є територією активних бойових дій; з 30.11.2022року по 14.09.2023року тимчасово окупована територія російською федерацією; з 15.09.2023року і на дату ухвалення рішення – територія активних бойових дій.

У справі № 755/11021/22, формулюючи висновки, Велика Палата Верховного Суду виходила з того (пункт 45 постанови), що у частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (пункти 58-61 постанови Великої Палати Верховного Суду).

У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».

У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

В ухвалі від 16 квітня 2026 року у справі № 671/132/25 (провадження № 14-22цс26) про повернення на розгляд Першої судової палати Касаційного цивільного суду справи № 671/132/25 Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин для прийняття до розгляду цієї справи з метою відступу (конкретизації) від попереднього правового висновку у справі № 755/11021/22.

Очевидно, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24) не формулювала висновок для ситуації, коли територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця, на момент такої події була територією активних бойових дій, а потім окупована супротивником.

Обставини справи, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, стосувались подій, коли ймовірна загибель фізичної особи сталась на території, де велись активні бойові дії, а після їх завершення території залишилась під контролем України.

Під час розгляду справи, з урахуванням відомостей які містяться в наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 - територія, на якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_2 на момент такої події – ІНФОРМАЦІЯ_3 , була окупованою територією супротивником , а з 15.09.2023 року територією активних бойових дій - у суду з надзвичайно великою вірогідністю є достатні істотні підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_2 загинув.

Такий висновок суду не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду про те, що шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій ( пункт 109 постанови).

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 24 грудня 2025 року у справі № 692/95/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Одрадівка Бахмутського району Донецької області), від 21 січня 2026 року у справі № 127/11048/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в населеному пункті Олександропілля Попаснянського району Луганської області), від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісті в районі населеного пункту Бахмут Донецької області), від 13 березня 2026 року в справі № 352/1828/25 (щодо оголошення померлим військовослужбовця, який зник безвісти в районі с. Роботине Пологівського району Запорізької області).

Оцінивши зібрані в ході судового розгляду відомості про зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обставин, що дають підстави припустити його загибель ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту селище Андріївка, Бахмутського району, Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне прийняти рішення про оголошення його померлим.

Суд приходить до висновку, що характер та обсяг зібраних у справі доказів є достатніми для прийняття судом рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місце перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 ЦК України, ст.ст. 89, 258, 259, 293,294, 305-308, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення особи померлою – задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, Україна, оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , який загинув в районі населеного пункту Андріївка Бахмутського району Донецької області Україна під час виконання ним обов`язків військової служби із захисту Батьківщини та участі у бойових діях, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації по захисту і обороні України.

Днем смерті ОСОБА_2 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області Україна, оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вважати 30 серпня 2023 року.

Місцем смерті вважати населений пункт Андріївка Бахмутського району Донецької області Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Сторони по справі:

заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа – Військова частина НОМЕР_1 ;

заінтересована особа – Міністерство оборони України, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6.

Суддя: Федотова В.М.

Присяжні: Шикер О.В.

Голуб Т.О.