Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №215/1728/19 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1728/19

1-кп/215/94/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040230002293 від 23.12.2017 р. відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участі учасників кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_5 , обвинуваченої - ОСОБА_6 , захисника – ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) 23.12.2017 року приблизно о 18:40 годин по сухому асфальтному покриттю вул. С. Колачевського з боку вул. Конституційна в напрямку вул. Чарівна в Тернівському районі м. Кривого Рогу, керувала автомобілем “Chevrolet Lacetti”, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей же час в районі магазину “Брусничка”, що за адресою вул. С. Колачевського 85, по нерегульованому пішохідному переходу, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля “Chevrolet Lacetti”, рухалась пішохід ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В ході подальшого руху Чирва ( ОСОБА_9 ) наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, проявила неуважність до дорожньої обстановки, та не зменшила швидкість керованого нею автомобіля, щоб надати дорогу пішоходу, таким чином порушила вимоги п.п. 1.5, 2.3 б) та 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, згідно з якими:

-«1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.»;

-«2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.»;

-«18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»

В наслідок порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_3 ) , керуючи автомобілем “Chevrolet Lacetti”, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_10 , яка отримала тілесні ушкодження, у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма – забійна рана лобової області, лінійний перелом луски правої скроневої кістки з переходом на піраміду, пневмоцефалія, субарахноїдальні крововиливи праворуч та ліворуч, субдуральна гематома праворуч; тупа травма тулуба та кінцівок – переломи 7-9 ребер ліворуч, лівобічний гемопневматоракс, розрив лівої легені, осколковий перелом хрестця ліворуч з переходом на ліве хрестцово-здухвине зчленування, на ліве крило тазу, перелом поперечних відростків 5-го поперекового хребця, переломи лоних та сідничних кісток праворуч та ліворуч, осколковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки, зі зміщенням по осі та діаметру (бампер перелом), перелом голівки малогомілкової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №804 від 25.06.2018 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя П.2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 32/10.1/67 від 27.03.2019 в діях водія ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) по керуванню автомобілем “Chevrolet Lacetti”, вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з ДТП.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнала, визнала факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та те, що вона не змогла її уникнути. В судовому засіданні пояснила, що 23.12.2023 приблизно о 18.40 вона їхала по вул. С.Колачевського в м.Кривому Розі в сторону 17-го кварталу, було темно, на автомобілі було ввімкнено ближнє світло фар. Вона рухалася в крайній лівій полосі, в зустрічному напрямку рухалися автомобілі. Під`їжджаючи до пішохідного переходу подивилася, що нікого не має, коли під`їхала ще ближче, то побачила жінку на дорозі, яка йшла з права на ліво не по пішоходу, дивилася в її сторону на відстані приблизно 15-16 метрів від пішохідного переходу. Щойно вона побачила жінку, вона одразу пересунула ногу на педаль гальм, але на гальма не тиснула. Оскільки жінка зупинилася, вона подумала, що вона її пропускає, тому вона продовжила рух, але жінка також продовжила рух. Щойно потерпіла продовжила рух, вона одразу натиснула на гальма, але уникнути зіткнення не вдалося, потерпіла впала на капот автомобіля. Зіткнення відбулося за пішохідним переходом, осипу скла на дорозі не було, оскільки лобове скло тріснуло і посипалося лише в салон автомобіля. Вона повністю відшкодувала потерпілій завдані збитки, тому просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показами допитаних під час судового розгляду потерпілої та свідків, а також дослідженими судом доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що 23.12.2017 вона підійшла до пішохідного переходу, який розташований перед магазином «Брусничка», подивилася ліворуч, на відстані 100 метрів автомобілв не було, тому вона почала переходити дорогу, потім що сталося не пам`ятає. Близько автомобілів точно не було, у неї в руках був пакет з АТБ, з цукерками, яйцями, та гаманець з телефоном. Обвинувачена надавала допомогу весь час реабілітації. Перед тим як переходити дорогу, вона переконалася, що транспорт, який рухався був далеко, вже було ввімкнено вуличне освітлення. Претензій до обвинуваченої не має, просить призначити обвинуваченій покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Допитаний в судовому засіданні, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що в день цієї події він їхав на своєму авто зі сторони «Веселих Тернів» в напрямку міста в середньому ряду, тієї полоси для руху, в якій він їхав та побачив боковим зором, що впав мішок, але коли придивися, то зрозумів, що то жінка. Він прижався до бардюру, викликав поліцію та повідомив, що він є свідком події. В зустрічному напрямку їхав поток автомобілів, потерпіла перелетіла з протилежної сторони дороги та впала на ту частину дороги, де він рухався, впала ліворуч від нього. Він десь 2 – 3 машини не доїхав до пішохідного переходу. Автомобіль обвинуваченої стояв за пішохідним переходом, пішохідний перехід вона вже переїхала.

Допитайний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_12 пояснив, що пошкодження були напроти пасажирського переднього сидіння, а саме вм`ятина скла. Передні фари розбиті не були, осипу вітрового скла в салоні авто не було. На місці події були сліди гальмування, але вони не відносяться до авто обвинуваченої. На дорозі було зафіксовано осип скла, але на фото його не видно, оскільки його було мало та воно блищало під ліхтарями. Широкого шару скла не було, осип була дуже мілка, як пісок.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_13 пояснив, що він складав декілька висновків за даним кримінальним провадженням. Місце наїзду на пішохода розташоване не менш ніж 5,8м. перед початком осипу скла, осип скла та яєць була суміжною. Осип яєць може переміщатися лише в напрямку наїзду.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 пояснив, що він складав висновок есперта від 13.03.2020 за № 19/104-17/1/4/70, вихідні дані брав лише з клопотання захисника ОСОБА_15 , осип скла та яєць не враховував.

За клопотанням прокурора в судовому засіданні на підтвердження вини обвинуваченої було досліджено письмові докази, а саме:

Протокол огляду місця події від 23.12.2017р. т.2, а.с.10-14, згідно якого на проїздній частині вул.С.Колачевського в напрямку вул.Чарівна, стався наїзд на пішохода у середній смузі частини дороги, призначеній для руху в напрямку вул. Чарівна. Розбито в автомобілі «Chevrolet» переднє вітрове скло та деформовано капот. На місці пригоди є два сліди гальмування, є осип скла , яка починається на відставі 9,6м. за електроопором б/н. Осип шматків скорлупи курячих яєць починається на відстані 12,9 метрів за електроопорою б/н та 10,7 м. від правого краю дороги.

Праве переднє колесо автомобіля «Chevrolet» знаходиться на відстані 15,3 м. від правого краю проїзної частини, праве заднє колесо на відстані 14,6 м. від правого краю проїзної частини та на відстані 23,8 м.за електроопорою.

Схему до протоколу огляду місця ДТП від 23.12.2017 з фото таблицями до неї, т.а., а.с.10-30, згідно якої подія сталася на вул.Сергія Колачевського в напрямку вул.Чарівна в м.Кривому Розі, ширина дороги 23,7 метра. Позначено два сліди гальмування , позначено осип скла та курячих яєць, пакет з речами потерпілої та розташування автомобілю після ДТП.

Постановою про визнання речовими доказами від 26.12.2017 т.2, а.с.34-34, згідно якої автомобіль «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом.

Висновком експерта від 19.03.2018 за №7/10.1/139 , т.2 а.с. 49-50, згідно якого в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_9 керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti» повинна була діяти відповідно вимог п.12.3 ПДР України.

Висновком судово-медичної експертизи від 07.06.2018, т.2, а.с.57-60, згідно якого у потерпілої ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження, у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма – забійна рана лобової області, лінійний перелом луски правої скроневої кістки з переходом на піраміду, пневмоцефалія, субарахноїдальні крововиливи праворуч та ліворуч, субдуральна гематома праворуч; тупа травма тулуба та кінцівок – переломи 7-9 ребер ліворуч, лівобічний гемопневматоракс, розрив лівої легені, осколковий перелом хрестця ліворуч з переходом на ліве хрестцово-здухвине зчленування, на ліве крило тазу, перелом поперечних відростків 5-го поперекового хребця, переломи лоних та сідничних кісток праворуч та ліворуч, осколковий перелом верхньої третини лівої великогомілкової кістки, зі зміщенням по осі та діаметру (бампер перелом), перелом голівки малогомілкової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №804 від 25.06.2018 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя П.2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. Дані ушкодження виникли 23.12.2017, про що свідчать дані медичних документів , від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.

Протоколом проведення слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_3 від 06.12.2018, т.2, а.с.63-71, з схемою до нього та фото таблицями, згідно якого, обвинувачена на місці події зазначає обставини пригоди, що сталася. Так, при приведенні слідчого експерименту, обвинувачена вказувала, що місце зупинки пішохода, на проїздній частині, коли вона її виявила, знаходиться на відстані 8,2 м. від правого краю дороги та на відстані 7,9м. за електроопорою. В момент виявлення пішохід вже перебував в цьому місці та простояла там 2-3 секунди, після чого відновила рух. Місце наїзду на пішохода розташоване на відстані 11,4 м. від правого краю дороги та на відстані 7,9 м. за електроопорою. Встановлено, що відстань 3,2 м.пішохід подолала за 1,8 сек.. гальмування вона застосувала, коли передня частина автомобіля знаходилася на відстані 4,9 м. до електроопори.

Протоколом огляду предмету, т.2, а.с.78-79, згідно якого на відео зображено , як автомобіль, який рухається у крайній лівій смузі зміщується вліво. Коли на покажчику часу 05.46.13 на відео видно, що у сердній смузі на проїзній частині відображені сліди гальмування, які закінчуються на пішохідному переході, при цьому автомобіль який рухався попереду у середню смугу не заїзджає. В ході наближення до пішохідного переходу дорожній знак , який встановлено над проїзною частиною видно заздалегідь, приблизно 5 сек., видно що вищевказаний автомобіль вже зупинився та перебуває на смузі зустрічного руху у крайній смузі. Навпроти нього та у середній смузі перебуває два автомобіля з увімкнутим світлом фар, які не рухаються. Біля передньої частини автомобіля перебуває темна річ зовні схожа на людину.

Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_10 та схемою до нього, т.2, а.с.89-90, згідно якого, потерпіла показала місце виходу на проїздну частину.

Висновком транспортно-трасолдогічної експертизи від 21.03.2019 за №32/10.4/60 , т.2, а.с.95-97, згідно якого вірогідніше за все, місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 в поперечному напрямку розташоване в межах початку зафіксованого осипу скла або в безпосередній близькості перед, чи за нею, відносно поперечного напрямку. Виходячи з того, що якщо автомобіль «Chevrolet Lacetti», до моменту наїзду на пішохода рухався по половині дороги, яка призначена для руху в цьому напрямку, по середині крайньої лівої смуги для руху, паралельно межам проїзної частини дороги вул.С.Колачевського і місце контакту на автомобілі розташоване на передній частині, на відстані 0,5м. від правого зовнішнього габариту автомобіля, то місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 відносно меж проїзної частини дороги розташоване на відстані 11,6 м. від правого краю проїзної частини дороги.

Висновком транспортно-трасологічної експертизи від 21.03.2019 за №32/10.4/61 , т.2, а.с.101-103,місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 в повздовжньому напрямку відносно зафіксованої осипі скла автомобіля «Chevrolet Lacetti»,виходячи із заданої швидкості руху автомобіля та розташування вітрового скла, розташоване на відстані не менш ніж 5,8 м. перед початком осипу скла, який починається на відстані 9,6 м. за електроопорою б/н, по ходу руху автомобіля «Chevrolet Lacetti».

Висновком автотехнічної експертизи від 27.03.2019 за №32/10.4/67, т.2, а.с.108-110, згідно якого, в діях водія ОСОБА_16 по керуванню автомоболем «Chevrolet Lacetti»,вбачається невідповідність вимогам п.18.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з ДТП.

Положеннями ст.22 КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецеденту практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» (п.150) від 21.04.2011 року та «Кобець проти України» (п.43) від 14.02.2008 року, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Судом забезпечено в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, виходячи із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Так, згідно з положеннями статей 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК України, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Критеріями допустимості доказів є, зокрема, належні: джерело, суб`єкт, процесуальна форма, фіксація та належні процедура й вид способу формування доказової основи. Тобто, надаючи оцінку доказам, суд перевіряє дотримання, передбаченого кримінальним процесуальним законом, порядку їх отримання.

Щодо тверджень захисника ОСОБА_7 з приводу того, що осип скла яка зазначена в протоколі огляду місця події т.2, а.с.10, не належить саме до цієї дорожньо- транспортної пригоди, а належить до пригоди , яка сталася 04.12.2017 року за іншим кримінальним провадженням, слід зазначити, що згідно протоколу огляду від 04.12.2017 та схемою до нього, т.4, а.с.89, дорожньо-транспортна пригода за іншим кримінальним провадженням від 04.12.2017 сталася по вул.С.Колачевського в напрямку вул. Конституційна, а дана дорожньо- транспортна пригода сталася по вул.С.Колачевського в напрямку вул.Чарівна, тобто на протилежній стороні дороги, місце розташування осипу скла при дорожньо-транспортній пригоді 04.12.2017 та в даному провадженні суттєво різниться. Крім того, слід звернути увагу, що дана дорога є дорогою зі щільним рухом транспортних засобів, та збереження осипу скла від події, що сталася за 19 днів до даної, є малоймовірним, тому дані твердження захисника не заслуговують на увагу та спростовуються письмовими матеріалами справи.

Щодо тверджень з приводу того, що осип скла, яка зазначена в протоколі огляду місця події т.2, а.с.10, не зафіксовано на фото, доданих до протоколу та схеми події, слід зазначити, що слідчий ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснював, що осипу скла на фото не видно, оскільки вона була дуже мілкою, як пісок, а оскільки подія сталася в темний час доби, осипу скла на фото не видно, але на місці події дана осип скла була поєднана з осипом шкарлупи яєць, про що він і зазначив в протоколі огляду місця події,т.2 а.с.10-14.

Судом проаналізовано висновок судової авто технічної експертизи від 19.10.2021 за №СЕ-19/104-21/29541-ІТ, т.4, а.с.106-111, згідно якого, покази обвинуваченої дані в судовому засіданні, в частині механізму зближення керованого нею автомобіля та пішохода ОСОБА_10 з технічної точки зору є неспроможними, так як в момент коли передня частина цього автомобіля достигне місця наїзду, то пішохід ОСОБА_10 ще не досягне місця наїзду.

Також в даному висновку, експерт зазначає, що якщо зафіксований в схемі місця ДТП 23.12.2017 осип скла не належить вітровому склу автомобіля Chevrolet Lacetti», то в діях водія ОСОБА_3 по керуванню автомобілем Chevrolet Lacetti» невідповідності вимогам ПДР, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, не вбачаються.

Однак даний висновок суперечить іншим матеріалам справи та спростовується дослідженими судом доказами, оскільки по переше, суд вважає доведеним той факт, що в автомобілі Chevrolet Lacetti» було пошкоджено вітрове скло та осип скла, яка була виявлена на місці данної пригоди та була поєднана з осипом курячих яєць відноситься саме до цієї дорожньо-транспортної пригоди, тому бере до уваги висновки експертів в тій частині, де враховано, що осип скла належить саме автомобілю «Chevrolet Lacetti», а по друге, під час дослідження, в даному випадку експертом було враховано, декілька факторів, в тому числі і зупиночний шлях автомобіля «Chevrolet Lacetti», хоча судом встановлено, що сліди гальмування, які зазначені в схемі та в протоколі огляду місця події, не належать автомобілю «Chevrolet Lacetti», тому даний висновок базується лише на показах обвинуваченої, які спростовуються дослідженими судом доказами.

Стосовно не належності слідів гальмування, які відображені на схемі ДТП автомобілю «Chevrolet Lacetti», слід зазначити, що дана обставина підтверджується як протоколом огляду предмету від 27.12.2018 та не заперечується і самою обвинуваченою та її захисником. Крім того, слід звернути увагу на розташування даних слідів гальмування, які не співпадають із траєкторією руху автомобіля «Chevrolet Lacetti», під керуванням обвинуваченої.

Проаналізувавши висновок експерта № 19/104-17/1/4/70 від 13.03.2020, т.3, а.с.17-19, судом встановлено, що експертом для дослідження було проаналізовано декілька факторів, таких як час часруху пішохода, швидкість т/з, зупиночний шлях, але при розрахунку експертом враховувалося застосування водієм ОСОБА_6 екстреного гальмування, що не було доведено під час судового розгляду. Крім того, у висновку експерт враховував місце наїзду на пішохода на відстані 7,9 м. за е/о без номеру та 11,4 м. від правого краю проїзної частини, по напрямку руху автомобіля «Chevrolet Lacetti». Дані вихідні дані були зазначені у клопотанні захисника при призначенні експертизи, але місце наїзду на пішохода ОСОБА_10 розташоване на відстані 11,6 м. від правого краю проїзної частини та на відстані 9,6 м.за електропорою б/н, що підтверджується висновками експертів від 21.03.2019, т.2, а.с.95-97, 101-105. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 вказував, що вихідні дані для проведення експертизи брав лише з клопотання захисника ОСОБА_15 , тому даний висновок не ґрунтується на фактичних обставинах справи, які були встановлені під час судового розгляду та спростовується дослідженими судом доказами.

Судом встановлено та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчинені злочину є належними, допустимими, достовірними та достатніми, здобуті в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості й достовірності, суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_3 .

Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає зібрані у справі докази належними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, у повній мірі узгоджуються між собою, і судом не встановлено жодних істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.

Так, суд вважає, що вищенаведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

При призначенні покарання, суд керується положенням ст.65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є добровільне відшкодування завданої шкоди.

У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою відноситься до категорії тяжкого злочину; обвинувачена на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває; раніше не судима; ніде не працює; має на утриманні малолітнього сина 2021 р.народження; не є особою з інвалідністю.

Досудовою доповіддю органу пробації встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства обвинуваченої ОСОБА_6 оцінюються як низький. Орган пробації вважає можливим виправлення обвинуваченої без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив, що «…Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину…».

Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

При застосуванні обвинуваченій кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. визначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Так, приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи особу винної, тяжкість злочину та конкретні обставини справи, добровільне відшкодування завданої шкоди, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченій у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами та вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченої, а також попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, відповідно до ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченої в порядку ст. 122, 124 КПК України.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з випробуванням на 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.12.2017 року на автомобіль «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_17 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта всього: 6631,14 грн., з них для проведення судової автотехнічної експертизи №7/10.1/139 від 19.03.2018 в розмірі 429 грн., на залучення експерта для проведення транспортно-трасологічної експертизи №32/10.4/60 від 21.03.2019 в сумі 858 грн., на залучення експерта для проведення транспортно-трасологічної експертизи №32/10.4/61 від 22.03.2019 в сумі 858 грн., на залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи №32/10.4/67 від 27.03.2019 в сумі 1144 грн., на залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-21/29541-ІТ від 19.10.2021 в сумі 1144 грн., на залучення експерта для проведення автотехнічної експертизи № 19/104-17/1/4/70 від 13.03.2020 в сумі 2198,14 грн.

Речові докази: автомобіль «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно розписки знаходится на зберіганні у власника ОСОБА_17 – залишити в користуванні останньої.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СУДДЯ: