Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №495/2711/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/2711/26

Номер провадження 3/495/915/2026

15 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст.204-1 ч.1 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальону військової частини НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

02.04.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №379765 від 30.03.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі -КУпАП).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 30.03.2026 о 10.10 год. прикордонним нарядом «контрольний пост» на автодорозі Одеса – Рені М15 (48 км. 600 м) на відстані 3900 м від лінії державного кордону, було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який не маючи документів, які дають підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон, здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України до Республіки Молдова, поза пунктом пропуску, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.

ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, повідомлявся, причини неявки суду не відомі, клопотань або заяв про відкладення слухання справи до суду не надійшло.

Приймаючи до уваги те, що категорія справ за ст.202-1 КУпАП не належить до перелдіку справ, де прийтність особи,яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суд суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозиція ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів чи за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивна сторона даного правопорушення у формі «спроби перетину» характеризується умисними діями особи, спрямованими безпосередньо на незаконне подолання лінії державного кордону України, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається виключно прямим умислом, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати наслідки у вигляді незаконного перетинання кордону та бажати їх настання.

З матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було виявлено на відстані 3900 метрів від державного кордону України в районі прикордонного знаку № 0608, на транзитній ділянці автодороги М-15 «Одеса-Рені». Складання протоколу мотивоване тим, що перебування особи у вказаному районі свідчить про намір незаконного перетину кордону з Республікою Молдова.Проте суд не може погодитися з такою кваліфікацією дій ОСОБА_1 з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є зареєстрованим та постійно проживаючим мешканцем міста Вилкове Ізмаїльського району Одеської області, що підтверджується паспортом громадянина України.

Транзитна ділянка автомобільної дороги загального користування державного значення М-15 «Одеса-Рені» (на відрізку Маяки — Удобне) є єдиним автомобільним шляхом сполучення, що з`єднує південну частину Одеської області (зокрема Ізмаїльський район та м. Вилкове) з обласним центром та іншими регіонами України. Рух цією автомобільною дорогою є транзитним внутрішнім переміщенням громадян територією України.Сам по собі факт знаходження ОСОБА_1 на транзитній ділянці вказаної автодороги на відстані 3900 метрів від державного кордону, з урахуванням його місця проживання, свідчить про реалізацію ним права на свободу пересування внутрішньою територією держави з метою повернення додому та не може беззаперечно свідчити про наявність умислу на незаконне залишення території України.

Перебування особи у прикордонній смузі чи контрольованому прикордонному районі за відсутності прямих дій, спрямованих на подолання інженерно-технічних споруд чи безпосередній вихід на лінію кордону, не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 204-1 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів (відеозаписів, наявності спеціального спорядження, речей для тривалого перебування за кордоном), які б вказували на те, що ОСОБА_1 намагався залишити межі проїжджої частини автодороги М-15 у напрямку лінії кордону. Посилання органу державного кордону на те, що ОСОБА_1 перебуває у статусі військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину (СЗЧ), не може бути доказом наявності складу адміністративного правопорушення за ст. 204-1 КУпАП. Факт самовільного залишення частини або місця служби належить до компетенції правоохоронних органів і Військової служби правопорядку, та автоматично не доводить намір особи вчинити адміністративне правопорушення — незаконний перетин кордону.

Обов`язок доказування вини покладено на орган, що склав протокол, а увійти в сферу припущень суд права не має. Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а також відсутня об`єктивна сторона у формі спроби перетину кордону поза пунктами пропуску.

Окрім того, суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП.

Водночас, поєднання закриття справи за закінченням строків (п. 7 ст. 247 КУпАП) із закриттям за відсутністю складу правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП) є взаємовиключним, оскільки застосування п. 7 ст. 247 КУпАП можливе лише у випадку, якщо факт вчинення правопорушення є доведеним. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини та правової позиції Верховного Суду (зокрема, сформованої у постанові від 10.05.2018 у справі № 760/15730/17), закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності не є перешкодою для дослідження судом доказів та встановлення відсутності в діях особи самої події чи складу проступку.

Оскільки судом беззаперечно встановлено повну відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що є реалізацією права особи на справедливий суд та захист від безпідставного звинувачення, яке має пріоритет над формальним закриттям справи за строками.

Керуючись статтями 38, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, —

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Анна ТОПАЛОВА