Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №750/6360/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6360/26

Провадження № 2/750/3312/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Григор`єва Р.Г., за участю секретаря судового засідання Коваленко В.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

10 червня 2026 року ОСОБА_3 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу, зареєстрованого 26.07.2019, мотивуючи позов тим, що у них відсутні спільні інтереси, відсутнє взаєморозуміння, мають різні погляди на життя та втратили почуття любові та поваги один до одного. Тривалий період часу проживають, ведуть господарство та побут окремо один від одного. Подальше перебування у шлюбі негативно впливає на їх особистість та суперечить їх інтересам.

Примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе, оскільки позивач не має наміру продовжувати жити спільно.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, з наведених у ній підстав.

Відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги, не заперечувала проти їх задоволення.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26 липня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про що складено відповідний актовий запис № 1074.

За змістом позовної заяви сторони дітей не мають, подружні відносини фактично припинені, сумісно не проживають, спільного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу позивач вважає не можливим, таким, що суперечить його інтересам.

Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України визначено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з п. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, враховуючи що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.

Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст. 105, ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований 26 липня 2019 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, актовий запис № 1074, розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя Р.Г. Григор`єв