Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №362/5436/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5436/26

Провадження № 1-кп/362/569/26

ВИРОК

Іменем України

15.07.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Василькові Київської області кримінальне провадження № 12026111140000363, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в Республіці Узбекистан, громадянина Республіки Узбекистан, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який працює як фізична особа – підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

27 травня 2024 року суддею Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_7 розглянуто справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та постановлено рішення у справі №754/6595/24, яке набрало законної сили 07 червня 2024 року, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Всупереч вказаній постанові суду від 27 травня 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з її змістом, оскільки був присутній під час розгляду справ Деснянським районним судом міста Києва 27 травня 2024 року та достовірно знав про застосоване до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог частини першої статті 129-1 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 17 червня 2026 року близько 19 години 45 хвилин керував автомобілем марки "Renault" моделі "Trafic" з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Соборна у місті Васильків Обухівського району Київської області, де згідно з пунктом 1 частини першої статті 35 Закону України "Про Національну поліцію" був зупинений нарядом "БРАС-110" у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 Обухівського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_10 , на узбіччі дороги поблизу будинку №132.

В ході подальшої перевірки було встановлено, що на підставі постанови судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_7 у справі №754/6595/24 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлений права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років.

Таким чином, ОСОБА_8 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення. Просив суд із урахуванням позиції обвинуваченого здійснювати розгляд кримінального провадження, ураховуючи вимоги частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), та обмежитись допитом обвинуваченого та документами, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів. Зауважив, що йому зрозуміла неможливість оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

В судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_6 винним за частиною першою 382 КК України та ураховуючи його щире каяття, беззаперечне визнання своєї вини, відсутність завданої шкоди та обтяжуючих обставин, призначити йому покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 382 КК України, а саме в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Просив вирішити долю речових доказів, повідомив про відсутність процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, та надав показання, відповідно до яких він був обізнаний про винесення 27.05.2024 Деснянським районним судом м. Києва постанови, якою на нього накладено штраф у розмірі 40800 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 років. Того дня, 17.06.2026, він дійсно керував автомобілем марки "Renault" та був зупинений працівниками поліції. Розуміє, що вчинив неправильно, щиро розкаявся, запевнив суд, що подібного вчиняти не буде, усвідомив, що протягом п`яти років (починаючи з 07.06.2024 – дня набрання законної сили постановою Деснянського районного суду міста Києва від 27.05.2024) не має права керувати транспортним засобом. Підтримав позицію прокурора щодо застосування до нього покарання у виді штрафу, який він може та готовий сплатити.

Показання ОСОБА_6 є послідовними і логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального провадження, добровільності та істинності його позиції, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Обвинувачений зазначив, що визнання винуватості є добровільним, показання надані без жодного тиску/впливу з боку інших осіб; підтвердив усвідомлення неможливості оспорити фактичні обставини в апеляційному порядку.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 підтвердила, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають фактичним обставинам справи. Кваліфікація дій обвинуваченого є вірною. Погодилась з розглядом кримінального провадження в скороченому порядку відповідно до вимог частини третьої статті 349 КПК України. Долучила до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 15.07.2026 на підтвердження зайняття ОСОБА_11 підприємницькою діяльністю.

Захисник при призначенні покарання просила врахувати щире каяття обвинуваченого, надання ним логічних послідовних показів, те, що він раніше не судимий, працевлаштований як фізична особа – підприємець, тому просила призначити йому мінімальне покарання у виді штрафу, який він має можливість та готовий сплатити.

ІІІ. Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практикою Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Ураховуючи, що учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення частини третьої статті 349 КПК України, суд у порядку частини третьої статті 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження та не потребують дослідження під час судового розгляду, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, так само визнає фактичні обставини справи доведеними.

ІV. Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за частиною першою статті 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

V. Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують

та обтяжують покарання

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина друга статті 50 КК України). Суд відповідно до вимог статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 382 КК України, в силу статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що він має повну загальну середню освіту, одружений, займається підприємницькою діяльністю, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, за статтею 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Отже, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, усіх фактичних обставин кримінального правопорушення у сукупності із ставленням обвинуваченого до вчиненого, його щирого каяття, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також завданої ним шкоди, зважаючи на особу обвинуваченого, те, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та/або нарколога не перебуває, займається підприємницькою діяльністю, з огляду на позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, виходячи з принципів законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, беручи до уваги обумовлену статтею 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини першої статті 382 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, принципам гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Підстав для застосування статей 69, 69-1 КК України суд не вбачає.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 100, 368 – 371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

2. Речовий доказ – оптичний носій інформації (компакт-диск) марки DVD-R, марки "НР", 16х, 4,7 Gb, 120 min, на якому наявний рукописний напис "Відеозаписи з нагрудних бодікамер № 855860 та № 855999, відеозапис з автомобільного відеореєстратора зі службового автомобіля марки "Reno", з номерним знаком на синьому фоні "1955" від 17 червня 2026 року", який приєднано до матеріалів кримінального провадження, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1