Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №761/28144/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28144/26

Провадження № 3/761/5455/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.07.2026 справу №761/28144/26 об`єднано зі справою №761/28148/26.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.06.2026 о 19 год. 43 хв., рухаючись у м. Києві по вул. Жилянська, 148Б, керуючи автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні із першої (правої) смуги руху не дав дорогу автомобілю «BMW», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалася у попутному напрямку ліворуч по цій смузі із випередженням, що призвело до зіткнення даних автомобілів, і як наслідок їх пошкодження.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3б, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України і такі дії особи кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.10а Правил дорожнього руху України залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вказаному адміністративному правопорушенні визнав частково, зазначив, що не відчув будь якого контакту його автомобіля з автомобілем «BMW», оскільки контакт був мінімальний та відбувся під час перестроювання його автомобіля в іншу смугу, а відтак будучи впевненим, що будь якого контакту не відбулося він не зупиняючись продовжив рух прямо.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.

Так, аналізуючи докази, що містяться в справі, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №708590 від 02.07.2026, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №708596 від 02.07.2026, схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , рапорт, протокол огляду транспортного засобу від 02.07.2026, відеозапис та фотознімки, суд дійшов висновку, що механічні пошкодження транспортних засобів, сталися внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3б, 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, що передбачає адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП, вина водія є доведеною та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, на думку особи, яка склала протокол, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб та залишатися на місці пригоди.

В силу приписів ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди утворює склад зазначеного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Водночас, з пояснень водія ОСОБА_1 , а також відеозапису, фотознімків, вбачається, що контакт між автомобілями був на швидкості, задньою лівою частиною автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та передньою правою частиною автомобіля «BMW», автомобілі отримали незначні потертості, а також враховуючи, що ОСОБА_1 зазначив, що не відчув будь якого зіткнення, що також підтверджується і відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 після контакту між автомобілями продовжив рух не змінюючи напрямок, тобто не усвідомлював, що відбулась дорожньо-транспортна пригода.

З наведеного вбачається, що свідомих дій з метою умисного залишення місця дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 не вчиняв, що свідчить про відсутність у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Водночас, суду не було надано доказів, які б спростовували пояснення водія ОСОБА_1 та підтверджували обставини, зазначені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Таким чином, оцінка наявних доказів у їх сукупності не дозволяє дійти беззаперечного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи обставини дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією статті, в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

З урахуванням вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 245, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облікзазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Міхєєва