Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №486/2157/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/2157/25 Провадження № 3/486/37/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Петрини О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №498802 від 31.10.2025, ОСОБА_1 30.10.2025 о 22:40 год в м.Південноукраїнськ по просп.Незалежності, буд.1, керувала автомобілем «Чері», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, про що свідчило невиразна мова та різкий запах алкоголю з порожнини рота, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу алкотестеру Драгер, про що свідчить тест огляду №1371, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі відмовився під відео, чим порушила п.2.9.а ПДР України.

Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину заперечувала. Пояснила, що після 22:00 годин вона їхала з подругою на заправку, в неї заклинив руль і машина врізалась в бордюр, після чого вона погано пам`ятає події. Пам`ятає, як їй в лікарні зашивали ніс, після чого її забрав колишній чоловік та повіз на місце ДТП. Чоловік чекав біля приймального відділення, їй зашивали ніс, потім сіла до нього в машину та плакала через побиту машину. Вона хотіла дуже води, у чоловіка в машині була пляшка напою "Рево", яку вона випила. Працівників поліції не було з нею в лікарні, та ніхто її не викликав на місце ДТП, вона сама туди приїхала разом з чоловіком, після чого працівники поліції дали продути Драгер. Перед тим, як сідати за кермо, не вживала алкогольних напоїв. Вжила пляшку алкогольного напою, коли чоловік забрав з лікарні, випила цілу пляшку. Зазначила, що через свій стан не розуміла події, які відбувались.

Захисник в судовому засіданні зазначила, що на відео проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер видно, що ніс у ОСОБА_1 вже зашитий, тобто продувка Драгера відбувалась після надання медичної допомоги, після 2 годин після ДТП. Крім того, ОСОБА_1 пояснила, що коли вона їхала в транспортному засобі, то не вживала алкогольних напоїв. Тільки після надання медичної допомоги вона вжила пляшку алкогольного напою, тобто вже після ДТП. Докази, які містяться в матеріалах справи не підтверджують один одного. Свідки підтвердили, що ОСОБА_1 продувала драгер після лікарні, вони самостійно з чоловіком під`їхали до місця ДТП та її ніхто не викликав, також свідки підтвердили, що ОСОБА_1 не вживала алкоголю до ДТП та не була в стані алкогольного сп`яніння за кермом, тому просить закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заслухавши показання свідків, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП України, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 N 110, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, а також в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року N 1452/735 (далі Інструкція N 1452/735).

Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції N 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано та судом досліджені наступні докази.

Корінець тесту №1371 від 30.10.2025 (час 23:49 год), відповідно до якого ОСОБА_1 пройшла тест за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, результат позитивний 1,32 проміле.

Рапорт працівника поліції від 30.10.2025, згідно якого під час патрулювання виявлено, що по просп.Незалежності в районі буд.1, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Чері», державний номерний знак НОМЕР_2 , не впоралася з керуванням та допустила наїхд на бордюр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Чері», державний номерний знак НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вибрала безпечної швидкості руху, здійснила наїзд на бордюр, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а водій отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді забійної рани носа, яка була госпіталізована до лікарні КНП ЮМБЛ каретою швидкої допомоги. Після чого дана водійка була доставлена на місце події, де складено протоколи за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2025, згідно якого у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: 1,32%.

Відеозаписи на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що швидка допомога прибула на місце події 31.10.2025 о 00:07 год. Згідно наступних відео ОСОБА_1 проходила огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер 31.10.2025 о 00:54 год.

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 вказав, що він є колишнім чоловіком ОСОБА_1 , вночі 30 жовтня йому подзвонила дружина і повідомила, що потрапила у ДТП. Він приїхав на місце, але дружини вже не було, стояла лише розбита машина. Поліцейські повідомили йому, що дружину забрали в лікарню. Він поїхав до медичного закладу, забрав дружину. Коли він забрав ОСОБА_1 з лікарні, запах алкоголю від неї був відсутній. Коли він забрав дружину, вона пояснювала, що сталося, потім захотіла пити і замість води взяла пляшку рево. Після чого вони поїхали на місце ДТП. Коли вони приїхали туди, поліцейські дістали ОСОБА_3 для проходження тесту. Після всіх маніпуляцій їх відпустили додому. На запитання захисника відповів, що на місце події приїхав близько 12 години ночі, його дружини там не було, до приймального покою він приїхав о 00:30 год, ініціатива повернутися до машини на місце ДТП була його. Огляд на стан сп`яніння відбувся після того, як вони повернулися з лікарні.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 є її подругою та сусідкою. У день події, а саме в кінці жовтня, приблизно о 23 год, вони ввечері пили каву, потім вирішили аправити авто, поїхали на заправку, на повороті в машині заклинило руль і вони в`їхали в бордюр, після чого приїхала поліція, вони допомогли їм вилізти з автомобіля, тому що заклинило двері, потім приїхала швидка допомога та забрали ОСОБА_5 в лікарню, через розбитий ніс, а вона залишилась на місці ДТП. Поліція під`їхала одразу, в машині заклинило двері, після чого їх дістали. Потім швидка приїхала, забрали ОСОБА_1 , а вона від госпіталізації відмовилась і залишилась на місці ДТП. На питання захисника, чи намагались працівники поліції скласти протокол чи дати продути драгер одразу після ДТП, відповіла, що поліція одразу намагалась звільнити їх з машини і потім забрала швидка; ніяких протоколів не складали, та не давали продувати драгер. Коли ОСОБА_1 повернулася з чоловіком з лікарні, свідок була на місці ДТП та стояла осторонь, коли працівники поліції після цієї події забрали ОСОБА_1 в машину то все, що відбувалось в машині вона не бачила. Зазначила, що ОСОБА_1 не вживала до ДТП алкоголю.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Згідно норм статті 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, як вбачається з відомостей, які зафіксовані на відеозаписі та зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейські прибули на місце події 30.10.2025 о 22:40 год, однак в порушення вимог ст.266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння здійснювався 31.10.2025 о 00:54 год, тобто після спливу 2 годин, а саме після того, як ОСОБА_1 повернулася з лікарні.

Оскільки ДТП сталося о 22:40 год, а відеозапис огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер зафіксовано о 00:54 год, то строк на проведення огляду на стан сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП, спливав о 00:40 год, а отже огляд проведено з пропуском двогодинного строку. А отже згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд вважається недійсним.

Окрім того, згідно корінця тесту №1371 від 30.10.2025 огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер проводився о 23:49 год, однак вказаний час не співпадає з часом, який зафіксовано на відео з нагрудних камер працівників поліції, а саме 00:54 год. До того ж, в час, зазначений на корінці тесту особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, перебувала у лікарні, що підтверджується довідкою №4272 від 30.10.2025, згідно якої ОСОБА_1 о 23:20 год 30.10.2025 звернулася в приймальне відділення КНП «ЮМБЛ». Вище вказане також ставить під сумнів допустимість вказаних доказів.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що результат тесту №1371, проведений приладом Драгер від 30.10.2025, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №498802 від 31.10.2025 та відеозаписи на DVD-R диску, не можуть вважатися належними і допустимими доказами винуватостіОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України та скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Зазначені вище обставини у їх сукупності викликають обґрунтований сумнів у законності дій поліцейських при оформленні матеріалів даного адміністративного провадження.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 року N 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Обов`язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В той же час, у справі "Barbera, Messeguand Jabardov. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Оцінюючи кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що факт керування 30.10.2025 ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає, що в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, крім того, недоведеною є сама подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате підлягає закриттю з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення, тому провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук