Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №477/1133/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1133/25

Провадження №2/477/404/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судових засідань – Клюсевич- Шараповою Н.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог вказала, що нотаріальному оформленні цієї спадщини заважає наявність інших спадкоємців – відповідачів, які подали заяви нотаріусу про прийняття спадщини за законом і можуть мати право на обов`язкову частку у разі спадкування нею за заповітом.

Посилаючись не те, що є спадкоємицею за заповітом і прийняла спадщину, а інші спадкоємці не претендують на її спадщину у виді вказаного будинку, тому просила суд в порядку спадкування визнати за нею право власності на будинок.

До суду сторони не з`явилися, про його час та місце були повідомлені належним чином.

Представниця позивачки надала заяву з проханням розглядати справу без її участі та участі позивачки і задовольнити позов. Відповідачі також не з`явилися, про час та місе були повідомлені належним чином, відповідач ОСОБА_6 подав заяву про визнання позову і можливість здійснити розгляд справи без його участі, інші відповідачі заяв не подали.

Суд, вважаючи можливим здійснити розгляд справи без участі сторін, дослідивши матеріали та докази справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який на час смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на рухоме та нерухоме майно, зокрема й на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за тією ж адресою.

Положення ч.ч.1-4 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України вказують на те, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори за місцем її відкриття або шляхом проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

На час відкриття спадщини (час смерті) ОСОБА_5 з ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_1 (позивачка).

Вони відносяться до спадкоємців першої черги спадкування за законом, що передбачено ст. 1261 ЦК України.

Крім того, відповідно до копії спадкової справи № 37/2009, заведеної після смерті ОСОБА_5 Жовтневою державною нотаріальною конторою Миколаївської області, із заявою про прийняття спадщини за законом звернулися його діти: 05 лютого 2009 року ОСОБА_3 (відповідачка), 18 лютого 2009 року – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 (відповідачка).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За свого життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 11 вересня 2008 року секретарем Мирнівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, яким заповів на випадок своєї смерті належний йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (тепер – територія Миколаївського району Миколаївської області).

Будинок йому належав на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане 27 серпня 2008 року Мирнівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області.

Крім того 25 січня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів на випадок своєї смерті належну йому земельну ділянку, площею 9,80 га товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 .

Позивачка ОСОБА_1 , бажаючи оформити спадщину на житловий будинок звенулася за допомогою свого представника до Вітовської державної нотаріальної контори Миколаївської області, де отримала письмове роз`яснення від 25 квітня 2025 року, відповідно до якого неможливо оформити право власності на будинок в цілому в порядку спадкування, так як є інші спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які подали заяви про прийняття спадщини, але достовірно не встановлено чи мають вони право на обов`язкову частку в спадщині згідно ст. 1241 ЦК України, а також син ОСОБА_7 був інвалідом ІІІ групи, тому має право на обов`язку частку в спадщині згідно ст. 1241 ЦК України, втім він помер 1241 ЦК України.

При цьому рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2021 року за ОСОБА_2 визнано право власності за законом на земельну ділянку площею 9,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після смерті батька ОСОБА_7 , яку він успадкував за заповітом після смерті ОСОБА_5 .

За пунктами 1.2, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує обставини стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, а у разі якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього: у випадку відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України вказують, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Виходячи зі встановлених обставин і відсутності даних про право на обов`язкову частку спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також незаперечення проти позову ОСОБА_2 , який є спадкоємцем ОСОБА_7 , який мав право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 , суд вважає можливим задовольнити позов і визнати за позивачкою право власності на житловий будинок.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивачка не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності в порядку спадкування за заповітом.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 — задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Р.В. Козаченко