Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №127/11721/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Дата: 09 липня 2026 р.

Справа: №127/11721/26

Суддя: Романчук Р. В.

Справа № 127/11721/26

Провадження № 3/127/2440/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 19.03.2026 о 17 год. 10 хв. в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що знаходиться за адресою: вул. Соборна 101 в м. Вінниці, здійснила роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, а саме "Нікотин 1 мл", "Гліцерин", "Ароматизатор харчовий", при цьому "Нікотин 1 мл" не містив марки акцизного податку, чим порушила правила торгівлі рідинами, що використовуються в електроних сигаретах.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Савчук І.В. пояснила, що ОСОБА_1 вину у вчинені правопорушення не визнає та просить розглядати справу у її відсутності. Вважає, що наявні підстави для закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з такого. Пояснила, що дата склалення протоколу значиться «20.03.2026 року», тоді як у самому протоколі зазначено, що "19.03.2026 року близько 17 год. 10 хв. по вул. Соборна, 101, продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_1 здійснила роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах , а саме "Гліцерин", "Ароматизатор харчовий". При цьому нікотин не містив марки акцизного податку, чим порушила правила торгівлі рідинами, що містяться в електронних сигаретах, чим вчинила правопорушення, пердбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП. Чому порушення виявлено 19.03.2026 року, а протокол складено 20.03.2022 року їй незрозуміло. А тому незрозумілим є те, яка саме посадова особа виявила правопорушення, і чи саме ця особа склала протокол. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Частина 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікацій дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту стилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушила правила торгівлі рідинами, що містяться в електронних сигаретах, однак у протоколі не зазначено, які це Правила, ким затвердженні та який пункт правил порушено. Окрім того, відсутні докази, шо ОСОБА_1 є продавцем зазначеного магазину. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Приписами ст. 278 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Частина 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікацій дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами. Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_2 , як на порушену норму зазначено «правила торгівлі рідинами, що містяться в електронних ситаретах». У протоколі фактично наведено лише посилання на невідомі Правила без конкретизації, у чому саме полягало їх порушення. Саме по собі посилання на положення Правил не може свідчити про вчинення особою протиправних дій, оскільки зазначена норма встановлює правове регулювання відповідних правовідносин, а не описує безпосередньо протиправну поведінку особи. Таким чином, зі змісту протоколу неможливо встановити, які саме дії або бездіяльність особи утворюють порушення вимог законодавства, що унеможливлює належну правову оцінку викладених у протоколі обставин та перевірку наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення. Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145108 від 20.03.2026 року, складеного відносно ОСОБА_2 , як на порушену норму зазначено «правила торгівлі рідинами, що містяться в електронних ситаретах». У протоколі фактично наведено лише посилання на невідомі Правила без конкретизації, у чому саме полягало їх порушення. Саме по собі посилання на положення Правил не може свідчити про вчинення особою протиправних дій, оскільки зазначена норма встановлює правове регулювання відповідних правовідносин, а не описує безпосередньо протиправну поведінку особи. Таким чином, зі змісту Протоколу неможливо встановити, які саме дії або бездіяльність особи утворюють порушення вимог законодавства, що унеможливлює належну правову оцінку викладених у протоколі обставин та перевірку наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення. За такого, протокол про адміністративне правопорушення обов`язково має містити посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП. Диспозиція даної статті є бланкетною, а особа, яка визначена ст. 255 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зобов`язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол. Проте, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 неможливо встановити, які саме порушення нею допущено та якому закону вони суперечать. За такого, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь. Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого. У рішенні від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується з стандартом доведення "поза розумним сумнівом". Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності i звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення. З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підтотуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі№ 463/1352/16-a, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про алміністративні правопорушення, всі сумніви щодо порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. З огляду на вищенаведене, всупереч вимог ст. 251 КУПАП, посадовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, не надано доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП. Також, відповідно до ст. 7 КУПАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності. Відсутність (недоведеність) хоча б однієї з ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу. Об`єктом правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров`я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту стилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, полягає у здійсненні роздрібної або оптової, зокрема, імпорт або експорт, торгівлі спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору. За змістом ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування. За правилами ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним, може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності y них ліцензій на роздрібну торгівлю. У відповідності до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Цивільний кодекс України регламентує, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. (ст. 80 ЦК України); фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ст. 50 ЦК України). Нормою ст. 51 ЦК України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що роздрібна торгівля тютюновими виробами дозволяюється суб`єкту господарювання за наявності в нього ліцензії на роздрібну торгівлю такими виробами. Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.156 КУпАП настає для суб`єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб. Суб`єктами даного правопорушення можуть бути громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю у цих галузях. Слід відзначити, що закон передбачає отримання ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами виключно суб`єктами господарювання. Статею 7 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №e 218 від 24.07.2002 року (зі змінами), забороняється реалізація на території України тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору. За порушення вказаних Правил несуть відповідальність саме суб`єкти підприємницької діяльності тa їх уповноважені особи. У цьому випадку працівники поліції повинні були перевірити наявність ліцензії на торгівлю тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та встановити відповідний суб`єкт господарювання. Згідно з протоколом, ОСОБА_1 не є ФОП, жодних доказів цього до матеріалів не долучено. Так, в скерованому до суду адміністративному матеріалі не міститься доказів на підтвердження здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності ані як фізичною особою-підприємцем, ані засновником юридичної особи. Також відсутні відомості кому здійснювався продаж (реалізація) товарів, в якій кількості та за якою ціною. Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення в протоколі не відображена. Також до протоколу не додано протоколу вилучення майна, опису такого майна з його ідентифікуючими ознаками або жодних інших документів щодо вилученого майна. Також відсутні відомості щодо вилучення виручки. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Просила провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Савчук І.В., суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, що тягне за собою накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Отже, для настання відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення необхідна наявність спеціального суб`єкта зазначеного адміністративного правопорушення, а саме: посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян суб`єктів підприємницької діяльності.

Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, власником підприємства чи уповноваженою ними особою, суб`єктом підприємницької діяльності.

Окрім того, відсутні докази того, шо ОСОБА_1 є продавцем зазначеного магазину.

Дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що, винуватість ОСОБА_1 не підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами.

Крім того, дана норма є бланкетною і потребує посилання в протоколі на конкретні норми і правила, які порушила особа, з розкриттям їх змісту.

Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, які саме норми і правила порушила особа.

Суду не надано будь-яких інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, не здобуто таких доказів під час судового розгляду справи.

Згідно ст. ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи.

За встановлених при розгляді справи обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення і, оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження в справі слід закрити.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Враховуючи положення ст. 265 КУпАП а також конкретні обставини справи, вилучені, згідно акту добровільної видачі від 20.03.2026 до протоколу серії ВБА №145108 від 20.03.2026 та поміщені згідно квитанції №6/2026 від 20.03.2026 року на зберігання до камери зберігання ВРУП ГУНП у Вінницькій області, добавку ароматичну харчову "Cherry menthol" ємністю 4 мл - 1 шт.; нікотин "FlavorLab" ємністю 1 мл - 1 шт.; гліцерин "FlavorLab" ємністю 5 мл - 1 шт., слід знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 156, 265, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вилучені згідно акту добровільної видачі від 20.03.2026 до протоколу серії ВБА №145108 від 20.03.2026 та поміщені згідно квитанції №6/2026 від 20.03.2026 року на зберігання до камери зберігання ВРУП ГУНП у Вінницькій області, добавку ароматичну харчову "Cherry menthol" ємністю 4 мл - 1 шт.; нікотин "FlavorLab" ємністю 1 мл - 1 шт.; гліцерин "FlavorLab" ємністю 5 мл - 1 шт. - знищити.

Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua