Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №752/13039/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13039/26

Провадження №: 3/752/4228/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1

за участі ОСОБА_1 , захисниці Боровенко В.С., ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 08.05.2026 серії ГП № 549283 для цілей притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 08.05.2026 близько 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 остання вчинила домашнє насильство відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: умисні дії психологічного характеру, зокрема, ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров`ю громадянина ОСОБА_2 .

До вказаного протоколу приєднано відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, вміщені на лазерний компакт диск, які фіксують відпрацювання виклику на спецлінію "102"; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (ризик низький), заяву ОСОБА_2 від 08.05.2026, в якій йдеться про завідомо неправдиве звернення ОСОБА_1 до поліції 08.05.2026, що відбулося напередодні розгляду двох судових справ у Голосіївському районному суді міста Києва (про поділ майна № 752/8196/24 та про відшкодування матеріальної і моральної шкоди № 752/2639/25) та мало на меті штучне створення конфлікту і психологічного тиску на нього, а також для формування негативного враження про нього напередодні судових засідань.

29.06.2026 від ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання-письмові пояснення від 29.06.2026, відповідно до якого (яких) події 08.05.2026 мають оцінюватися судом у контексті взаємовідносин сторін, які характеризуються тривалістю та непорозумінням, конфліктністю, адже між колишнім подружжям наявний спір про поділ майна подружжя, про усунення перешкод у користуванні житлом та ін.; 08.05.2026 працівники поліції зафіксували взаємний характер конфлікту та склали протоколи про адміністративне правопорушення на обох учасників; між сторонами неодноразово розглядалися судові справи, пов`язані із конфліктами між ними. До клопотання-письмових пояснень приєднано копію паспорта, витяг з Реєстру територіальної громади, примірник постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 19.01.2021 у справі № 752/22791/20 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень (знеособлена), примірник постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 20.08.2024 у справі № 752/12991/24 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень (знеособлена); копію пояснень ОСОБА_2 від 12.08.2024 у справі № 752/12991/24; примірник постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 752/9079/25 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень (знеособлена); копію пояснень ОСОБА_3 від 30.06.2025 у справі №752/9079/25; копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 752/13041/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; копію клопотання ОСОБА_2 про об`єднання справ про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі № 752/13041/26; копію клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів від 17.06.2026 у справі № 752/13041/26; копію позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя від 15.04.2024; копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 752/8196/24 про відкриття провадження у справі; копію відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 від 06.08.2024; копію заяви про можливе вчинення кримінального правопорушення від 13.05.2026; копію заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.05.2026; копія ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 09.06.2026 у справі № 752/14330/26 про зобов`язання уповноважених осію Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявами ОСОБА_2 від 13.05.2026 та18.05.2026; копію позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом скасування реєстраційної дії про зняття з реєстрації місця проживання та зобов`язання вчинити дії щодо її поновлення; копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 11.06.2026 у справі № 752/14722/26 про відкриття провадження у справі.

10.07.2026 від захисниці ОСОБА_1 - адвоката Боровенко В.С. надійшло клопотання про долучення доказів, до якого приєднано копію постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 752/13041/26; талон-повідомлення єдиного обліку № 21346 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (штовхнув колишній чоловік під час конфлікту); копію довідки Київської міської клінічної лікарні № 17 від 22.05.2024 щодо виявлення тілесних ушкоджень (ЗТГК, забій грудної клітини, забій м`яких тканин голови); копію висновку експертного дослідження № 041-877-2024 від 23.05.2024; копію довідки Київського міського центру гендерної рівності запобігання та протидії насильству від 03.07.2026 про звернення ОСОБА_1 за консультаціями з питань протидії домашньому насильству; копія консультативного висновку спеціаліста Київської міської клінічної лікарні № 10 від 28.05.2026 (встановлено діагноз: порушення адаптації); письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.07.2026 (зазначено, що після розірвання шлюбу тривалий час проживає з колишнім чоловіком в одній квартирі, що є постійним джерелом побутових конфліктів; між сторонами наявні чисельні судові спори, ініціатором яких є ОСОБА_2 ; саме ОСОБА_2 систематично ініціює судові конфлікти та звернення до правоохоронних органів, допускає погрози, образи, психологічний тиск щодо неї; викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають фактичним подіям, а матеріали справи не містять належних в допустимих доказів); розшифровку аудіо записів розмов, знятих на телефон ОСОБА_1 та компакт диск з записами).

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надала усні пояснення, які відповідають змісту її письмових пояснень, що наявні в матеріалах справи, на уточнюючі запитання суду (судді) додала, що 08.05.2026 вранці готувала їжу та попросила у колишнього чоловіка приготувати їй каву у кавоварці, проте ОСОБА_2 був емоційно напружений, поводився агресивно, почав сваритися, надавав їй ляпасів, а тому вона викликала поліцію. Нецензурну лайку в адресу ОСОБА_2 не вживала.

Захисниця ОСОБА_1 - адвокат Боровенко В.С. клопотала про закриття провадження у справі, вказала на відсутність доказів застосування підзахисною насильства психологічного характеру щодо чоловіка, вказала на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть діяння.

ОСОБА_2 надав усні пояснення, за змістом яких 08.05.2026 вранці за місцем проживання не зазнав психоемоційних страждань внаслідок дій його колишньої дружини, просив суд врахувати його попередньо подане клопотання-письмові пояснення та наявність судових спорів між сторонами, тривалого конфлікту, зазначав, що колишня дружина, з якою вони проживають в одній квартирі, провокує його, викликає поліцію, чим маніпулює задля своїх корисливих цілей.

На уточнюючі запитання суду (судді) ОСОБА_2 пояснив, що нецензурна лайка, яка мала місце з вуст ОСОБА_1 , не завдала шкоди його психологічному здоров`ю.

ОСОБА_1 заперечила вживання нею нецензурної лайки у бік колишнього чоловіка.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) враховує наступне.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім`ї.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), у розумінні чинного законодавства, є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Проаналізувавши письмові та усні пояснення учасників та, розглядаючи справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) не встановив у них обставин, які б свідчили про настання домашнього насильства психологічного характеру ОСОБА_1 щодо колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Зокрема суд (суддя) виходить з пояснень самого ОСОБА_2 , який ствердно заявив, що не відчував психологічних страждань через вживання колишньою дружиною нецензурних висловлювань у його бік і шкода його психологічному здоров`ю внаслідок цього заподіяна не була.

При цьому, суд (суддя) враховує, що сторони одружилися у 2020 році, розлучилися у 2023 році, продовжують проживати в одній квартирі, тобто поєднані спільним побутом, проте відчувають неприязнь одне до одного, відверто демонструють вербально та невербально негативне ставлення одне до одного, що, серед іншого, обумовлено різними поглядами на життя та наявністю цивільно-правового спору про поділ майна, який провокує подальші звернення до правоохоронних органів, ініціацію відкриття кримінальних проваджень тощо.

На переконання суду (судді) 08.05.2026 вранці під час чергової словесної перепалки, обидві особи з числа колишнього подружжя ОСОБА_4 , могли вживати нецензурну лексику при зверненні одне до одного, на що вказує сукупний аналіз їх поведінки у присутності працівників поліції та записи їх приватного спілкування (зафіксовані взаємні претензії, образи, використання нецензурних висловлювань, принизливі та знецінюючи вирази), а тому дані протоколу про адміністративне правопорушення в частині фіксації вживання ОСОБА_1 нецензурних висловлювань у бік ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_2 в цій частині суд (суддя) приймає як достовірні, а заперечення ОСОБА_1 як недостовірні.

Представлені обома сторонами документи, в тому числі відеофайли безпосередньо не стосуються подій 08.05.2026, а тому не становлять собою прямої доказової бази у справі, оцінка їм надається опосередковано, в частині встановлення загальних позиції сторін у спілкуванні одне з одною.

Добровільне заперечення ОСОБА_2 факту спричинення шкоди його психічному здоров`ю нецензурною лайкою колишньої дружини ОСОБА_1 нецензурної лайки у його бік свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Щодо непроаналізованих заперечень учасників, то вони залишаються поза оцінкою з посиланням на міру виконання судом обов`язку щодо обґрунтування судового рішення. Так, рішення Європейського суду з прав людини є один з джерел права і ця міжнародна інстанція у своїй усталеній практиці неодноразово відображала принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, за змістом якого у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Зокрема, Європейський суд з прав людини вказує, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

За таких обставин, керуючись ст. 9, 23, 173-2, 247, 268, 276, 279, 280, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко