Суд: Південний міський суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №519/1279/26
Суддя: Лемець С. П.
Справа № 519/1279/26
1-кп/519/80/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні №12026162200000066, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянин України, українця, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 06.10.2022 Приморським районним судом м.Одеси за ст.185 ч.4, 186 ч.2, ст.187 ч.2 до 7 років позбавлення волі, звільнений ухвалою Вознесенського міського суду Миколаївської області від відбуття покарання умовно-достроково з невідбутим строком 9 місяців 21 день,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
У невстановлений дату та час, але не пізніше 10 травня 2026 року, ОСОБА_3 , перебуваючи у полі в межах міста Південне, Одеського району, Одеської області, у траві на землі помітив полімерний сейф-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
В цей момент у ОСОБА_3 виник протиправний намір, направлений на незаконне придбання і зберігання вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту.
З метою реалізації свого протиправного наміру, направленого на придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_3 умисно, підібрав полімерний сейф-пакет з вищевказаною особливо небезпечною психотропною речовиною, після чого поклав його до кишені штанів одягнених на нього, та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.
Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на придбання, і зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_3 привласнив знайдену особливо небезпечною психотропною речовиною – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
У подальшому, 10.05.2026, близько 20 години 50 хвилин ОСОБА_3 , був зупинений працівниками поліції, в ході огляду виявлено та вилучено один прозорий полімерний сейф-пакет з порошкоподібною речовиною блакитного кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст в кристалічній речовині становить 0,309 г.
Ухвалою суду від 15.07.2026 постановлено провести розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Згідно з ч.1 ст.382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Згідно матеріалів кримінального провадження, вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується протоколом огляду місця події (а.к.п.10-12), протоколом допиту свідка від 12.05.2026 (а.к.п.15-16), протоколом допиту свідка від 12.05.2026 (а.к.п.17-19), висновком експерта від 22.06.2026 (а.к.п.25-27), постановою про визнання та приєднання предметів як речових доказів (а.к.п. 29-30), протоколом допиту підозрюваного від 10.07.2026 (а.к.п.53-55).
Сукупність встановлених органом досудового розслідування доказів, які не оспорюються учасниками судового провадження, дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309, яке відноситься до категорії кримінальних проступків.
До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Відповідно до положень ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Судом також враховується, що обвинувачений раніше судимий (а.к.п.36-38), під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п.39), загалом позитивно характеризується за місцем проживання (а.к.п.39а).
Беручи до уваги наведене та враховуючи кількість особливо небезпечної психотропної речовини, вилученої в обвинуваченого, а також те, що обвинувачений раніше судимий, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь держави слід стягнути витрати на проведення судової експертизи у розмірі 5776,32 грн.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Відомості про майно, на яке накладено арешт, інші процесуальні витрати у суду відсутні, тому дані питання судом не вирішувалися.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись статтями 369-371, 373-375, 381, 382 КПК, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_3 такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до частини першої статті 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 5776,32 (п`ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 32 коп., витрат на проведення судової експертизи за експертною діяльністю «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», яку проведено Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.
Речові докази: PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,309 г., які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Південний міський суд з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_6
Оригінал: reyestr.court.gov.ua