Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 13 липня 2026 р.
Справа: №505/1448/26
Суддя: Білоус В. М.
Справа № 505/1448/26
Провадження № 3/505/663/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року м.Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Білоус В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №642632, згідно якого 16 квітня 2026 року о 20 год. 19 хв. по вул.Гетьманській в м.Подільськ Одеської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Daewoo nubira», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », в стані сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Драгер» зі згоди водія у встановленому законом порядку, результат позитивний 0,82%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив суду, що дійсно він 16 квітня 2026 року близько 20 год. він керував автомобілем марки «Daewoo nubira», державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 » по вул.Гетьманській в м.Подільськ Одеської області. Після зупинки працівниками поліції, останні запитали його чи він вживав алкоголь, на що він відповів, що не вживав. Проте працівники поліції запропонували пройти йому огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився, адже був впевнений, що не перебуває в стані сп`яніння оскільки не вживав алкоголь. Після проходження вказаного огляду, результат приладу «Драгер» показав позитивний результат, при цьому працівники поліції запропонували йому підписати роздруківку тесту та протокол про адміністративне правопорушення, про що він розписався, однак з даним результатом був не згідний. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я він погодився, проте останні повідомили йому, що він може бути вільний, їхати до дому та не забезпечили йому проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Просить суд закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні матеріали справи та переглянувши додані до справи відеозаписи, суд приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння та відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Диспозиція вказаної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, що кореспондується з вимогами ПДР, згідно з якими водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.9а); водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5).
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (надалі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року(далі-Порядком).
Процедура проходження огляду на стан сп`яніння у свою чергу закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділах І-ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Дослідивши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що доданий до матеріалів справи на СД-диску, вбачається що відеозапис містить згоду водія на пропозицію поліцейських пройти огляд в найближчому медичному закладі, після вираження не згоди з результатом огляду.
Отже, після незгоди ОСОБА_2 з показниками спеціального технічного засобу, результати проведеного працівниками поліції огляду на стан сп`яніння фактично втратили силу, оскільки його необхідно було направити для проходження огляду на стан сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я згідно з визначеним законом порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, а у силу положень ч. 5 цієї статті огляд особи на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ (ч. 6 ст. 266 КУпАП), а згідно з вимогами ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Положення ст. 266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує транспортним засобом) від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки лише ці нормативно-правові та підзаконні нормативно-правові акти регламентують процедуру фіксації відмови водія (особи, яка керує транспортним засобом) від проведення огляду як на місці зупинки т/з, так і у закладі охорони здоров`я.
Згідно з положеннями п. 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності 2-х свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Крім того, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів роз`яснення ОСОБА_2 його прав та обов`язків, зокрема, право на користування правовою допомогою, а також доказів того, що письмове направлення яке є в матеріалах справи і в якому є помітка, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду в медичному закладі складалось в присутності останнього і він був з нею ознайомлений.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
З огляду на те, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння було проведено із порушення вимог закону, суд приходить до висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Згідно з визначеною процедурою огляд водія, зокрема на стан сп`яніння, проводиться: 1) на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, згідно із відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, який додано до матеріалів справи, після проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу водій ОСОБА_2 вдавався до висловлювання сумнівів з результатом, вказуючи що нічого не вживав, втім працівники поліції проігнорували сказане, попросили підписати чек «Драгер» та протокол про адміністративне правопорушення. При цьому працівники поліції проігнорували не згоду ОСОБА_2 з результатами огляду на місці та згоду на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Відповідно до п.2 розд.1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 5 розділу 1 Інструкції передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, а відповідно до п.7 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Отже, згідно Закону, притягненню до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає водій за керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, при цьому необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені ч.3, ч.4 розд.1 Інструкції як підстави для огляду, запропонувати та проінформувати водія про порядок огляду, після проведення огляду та позитивного результату, з`ясувати у водія чи він згідний з результатом, та у разі незгоди запропонувати пройти огляд у медичному закладі. Вищевказані дії мають бути зафіксовані у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).
Недотримання цієї процедури має наслідком її недійсність, як те передбачено ч.5 ст. 266 КУпАП.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння було проведено із порушення вимог закону, та те, що згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що твердження які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, за таких обставин необхідно закрити провадження в справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua