Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №160/22825/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року

м. Київ

справа №160/22825/25

адміністративне провадження № К/990/19128/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів Коваленко Н. В., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 (судді Малиш Н. І., Баранник Н. П., Щербак А. А.) у справі № 160/22825/25 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також позивачка), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 37 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1 860 750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп. у рівних частках кожному;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та двом синам: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовослужбовця Збройних Сил України (старшого лейтенанта) військової частини НОМЕР_2 , під час дії воєнного стану, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) та Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) в розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн 00 коп. та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат у сумі 13 139 250 (тринадцять мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач як законний представник (матір) в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до Міністерства оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 Постанови № 168, подавши через відповідний орган ТЦК та СП заяву на виплату з повним пакетом необхідних документів.

3. На банківський рахунок ОСОБА_1 05.03.2024 було здійснено зарахування коштів за призначенням платежу «одноразова грошова допомога» у сумі 1 240 500,00 грн, у цей же день було здійснене аналогічне зарахування повнолітньому сину позивача ОСОБА_3 у сумі 620250,00 грн. Загальна сума надходження сім`ї загиблого військовослужбовця склала 1 860 750,00 грн.

4. Оскільки зазначена вище грошова допомога є невиплаченою у повному обсязі згідно із Постановою № 168, позивачка подала звернення до Міністерства оборони України про здійснення доплати одноразової грошової допомоги їй та її дітям. Міністерство оборони України на вказану заяву надало відповідь, у якій вказано про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до Постанови № 168 та правомірності вчинення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Постанова № 975), оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_4 настала у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

5. Однак, позивачка не погоджується з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка та батька її неповнолітніх синів відповідно до Постанови № 975 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та вважає, що така допомога має бутим виплачена згідно із Постановою № 168 у розмірі 15 000 000,00 грн у рівних частках кожному.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позов задоволено частково.

7. Визнано протиправним та скасовано пункт 37 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 09.02.2024 № 6/975, щодо призначення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.08.2022 у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), у сумі 1860750 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп. у рівних частках кожному.

8. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із документами про призначення одноразової грошової допомоги їй та її двом синам, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, внаслідок загибелі (смерті) чоловіка та батька ОСОБА_4 , пов`язаної із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

9. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а, від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23 у подібних правовідносинах дійшов висновку, що після введення в Україні воєнного стану та оголошення загальної мобілізації у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, для сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, Постановою № 168 передбачена виплата одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, ніж це було визначено Постановою № 975.

11. За висновком суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_4 помер безпосередньо під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, під час дії воєнного стану. Причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини, то позивачка та її діти є суб`єктами, які відповідно до положень статтею 161 Закону № 2011-XII мають право на призначення та отримання спірної допомоги відповідно до Постанови № 168.

12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

13. Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. При цьому виплата збільшеного до 15 000 000 грн розміру одноразової допомоги згідно із пунктом 2 Постанови № 168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: 1) у разі загибелі військовослужбовця; 2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

14. Суд апеляційної інстанції, зазначив, що на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Постанови № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, через те, що розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

15. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, констатував, що оскільки ОСОБА_4 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер внаслідок захворювання «Серцево-судинна недостатність», то він не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців, що давало б його дружині та синам право на отримання допомоги у збільшеному розмірі, а саме в розмірі 15 000 000 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та позиція інших учасників справи

16. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 160/22825/25 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025.

17. Обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження судового рішення, позивачка зазначила, що вона подана на підставі пунктів 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та наголосила, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права статті 16, 162 Закону № 2011-ХІІ, Постанови № 168 без урахування висновків Верховного Суду викладеного, зокрема, у постановах від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, згідно з яким смерть військовослужбовця настала в період дії воєнного стану безпосередньо під час виконання заходів із забезпечення оборони України та встановлений військово-лікарською комісією причинний зв`язок захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини свідчить про наявність правових підстав для визначення розміру одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн.

18. Позивачка також наголошує, що суд апеляційної інстанції не застосував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/12323/18, від 15.08.2019 у справі № 817/996/16, від 02.03.2021 у справі № 640/1171/19, від 19.01.2023 у справі № 640/10685/21, від 16.04.2020 у справі № 804/330/17, від 16.07.2024 у справі № 200/1691/23 та від 21.10.2025 у справі № 380/3973/23 щодо ієрархії застосування нормативно-правових актів та дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

19. Скаржниця звертає увагу на те, що апеляційний суд не врахував редакцію Постанови № 168, чинну на дату смерті військовослужбовця 29.07.2022. На її думку, у зазначеній редакції Постанова передбачала виплату членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн та не містила додаткових умов чи обмежень щодо підстав її виплати. Скаржниця вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував ці положення.

20. Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Обставини справи

21. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 27.04.2001 серії НОМЕР_3 . Від цього шлюбу мають неповнолітніх синів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

22. ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією з 05.03.2022 (довідка військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2022 № 450).

23. Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 від 07.12.2022 № 935 ОСОБА_4 дійсно у період з 18.04.2022 по 29.07.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Донецькій області Волноваський район.

24. ОСОБА_4 загинув у період дії воєнного стану, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02.08.2022 та сповіщенням про смерть № 5/3277 від 01.08.2022, при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із захистом Батьківщини від російської агресії.

25. Згідно з довідкою про причину смерті (до форми №106/о № 292) від 31.07.2022 - причина смерті ОСОБА_4 - серцево-судинна недостатність. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця. Смерть у місці проведення бойових дій.

26. При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти (довідка КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР від 01.05.2023 №559).

27. Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної ВЛК (протокол № 879 від 23.02.2023) захворювання старшого лейтенанта ОСОБА_4 , 1963 року народження, серцево-судинна недостатність. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть, - захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини.

28. ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про виплату їй, як представнику неповнолітнього сина ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 .

29. На банківський рахунок ОСОБА_1 05.03.2024 було здійснено зарахування коштів за призначенням платежу «одноразова грошова допомога» у сумі 1 240 500,00 грн, у цей же день було здійснене аналогічне зарахування повнолітньому сину позивача ОСОБА_3 у сумі 620 250,00 грн. Загальна сума надходження сім`ї загиблого військовослужбовця склала 1 860 750,00 грн.

30. Вважаючи, що одноразова грошова допомога є невиплаченою в повному обсязі згідно із Постановою № 168, позивачка подала звернення до Міністерства оборони України про здійснення доплати одноразової грошової допомоги їй та її дітям.

31. Листом від 22.07.2025 № 220/13/ВихЗВГ/49548 Міністерство оборони України на вказану заяву надало відповідь, у якій зазначено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до Постанови № 168 та правомірності вчинення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови № 975, оскільки смерть військовослужбовця ОСОБА_4 настала у зв`язку з захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

32. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 09.02.2024 № 6/975 відповідно до Постанови № 975: «Дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 02.08.2022 - у розмірі 750 -кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 01 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750,00 грн. у рівних частках кожному».

33. Не погодившись з рішенням комісії, позивачка звернулась до суду з позовом, оскільки вважає, що спірна виплата має бути проведена відповідно до Постанови № 168 та Закону № 2011-XII з розрахунку 15 000 000 грн у рівних частках кожному, з урахування здійснених виплат.

Процесуальні дії у справі

34. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 160/22825/25.

35. Верховний Суд призначив розгляд справи № 160/22825/25 у порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

36. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.

37. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. Частинами першою, другою та четвертою статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

40. Ключовим питанням, яке має бути вирішено при розгляді цієї справи, чи мають члени сім`ї загиблого внаслідок загального захворювання військовослужбовця право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови № 168 у розмірі у розмірі 15 000 000 грн.

41. Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24 сформулював такі висновки:

1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону № 2011-XII та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону № 2011-XII та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

42. Застосовуючи наведені висновки в контексті обставин конкретної справи, Верховний Суд зауважив, якщо причиною смерті військовослужбовця було загальне захворювання, а згідно з висновком Центральної військово-лікарської комісії захворювання та причина смерті пов`язані із захистом Батьківщини, то саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

43. Водночас якщо не встановлено та немає доказів причинного зв`язку смерті військовослужбовця з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони, то за таких обставин, передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн відсутні.

44. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.06.2026 у справі №620/10029/24 також наголосила, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, також породжує права членів його сім`ї на соціальний захист і така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом № 2011-XII та Порядком № 975 якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

45. У справі, що переглядається в касаційному порядку, суди попередніх інстанцій установили, що старший лейтенант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання «серцево-судинна недостатність. Гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця». Захворювання, яке призвело до смерті, так, пов`язане із захистом Батьківщини. Смерть у місці проведення бойових дій.

46. Водночас суди не встановили та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 саме з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

47. Верховний Суд відхиляє посилання позивачки на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 600/548/23-а та від 22.08.2024 у справі № 380/9868/23, оскільки судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що висновки, викладені в цих постановах про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

48. Застосовуючи правові висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульовані в постанові від 16.06.2026 у справі № 620/10029/24, до спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн дружині ОСОБА_1 та синам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого лейтенанта ОСОБА_4 , немає.

49. Отже, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, дійшовши обґрунтовано висновку про відсутність у дружини померлого та його синів права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 та, відповідно, наявність права на одноразову грошову допомогу відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII та Порядку № 975 у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

52. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. З огляду на викладене, касаційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 у справі № 160/22825/25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. В. Коваленко

С. Г. Стеценко