Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №607/2936/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №607/2936/26

Суддя: Довга Ольга Іванівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 607/2936/26 пров. № А/857/23931/26

Восьми апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Довга О.І.

судді Запотічний І.І.

Шинкар Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2026 року у справі № 607/2936/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектор патрульної поліції 2 взводу 1 роти 1 батальону УПП в Тернопільській області капрал поліції Кадієвський Олег Володимирович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (головуючий суддя Дзюбановський Ю.І. м.Тернопіль),-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), за участю третьої особи на стороні відповідача – інспектор патрульної поліції 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області капрала поліції Кадієвського О.В., в якому просила:

- скасувати постанову від 27.01.2026 серії ЕНА №6576015 про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликалась на те, що спірною постановою, на підставі ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), її притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за порушенням п.9 Правил дорожнього руху (далі – ПДР) – «використання приладів зовнішніх освітлювальних, попереджувальних сигналів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів».

Позивач не погоджувалась зі спірною постановою, вважав її безпідставною, оскільки автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 , був вперше зареєстрований в Україні 05.08.2025. Перед державною реєстрацією транспортний засіб пройшов обов`язку процедуру сертифікації відповідності, за результатами якої допущений до експлуатації на території України та постановлений на облік, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію. Підстави у відповідача стверджувати, що ОСОБА_1 внесла зміни до конструкції транспортного засобу або переобладнання зовнішніх світлових приладів після його державної реєстрації немає. Вважала, що інспектор поліції не довів, що саме водій ОСОБА_1 вчинила дії зі зміни конструктивних елементів, а враховуючи ту обставину, що транспортний засіб пройшов процедуру сертифікації у працівника поліції були відсутні підстави для висновку про невідповідність транспортного засобу вимогам стандартів.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.03.2026 у задоволенні позову відмовлено.

За змістом висновків суду першої інстанції керування транспортним засобом марки «Audi A3», який не відповідає вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649-2010, а саме - з покажчиками задніх поворотів, які переобладнанні з порушенням вимог відповідних стандартів із автожовтого кольору на авточервоний колір та експлуатація якого на території України в силу п. 9, п. 31.4, п. 31.4.3 ПДР України забороняється.

Покликання позивача на проходження транспортного засобу сертифікації суд першої інстанції відхилив з огляду на відсутність такого в матеріалах справи. Більше того, суд першої інстанції зазначив, що сертифікат відповідності транспортного засобу, зокрема вимогами ДСТУ якраз і підтверджує, що транспортний засіб при проведенні обов`язкової сертифікації відповідав вимогам заводу-виробника і країни, у якій буде експлуатуватися транспортний засіб, а стан даного транспортного засобу і його систем відповідав вимогам, які діють в Україні, а саме - наявність на транспортному засобі марки «Audi A3» попереджувальних сигналів – передніх і задніх покажчиків поворотів автожовтого кольору, в результаті чого в подальшому і була здійснена державна реєстрація вказаного автомобіля. Разом з тим, після реєстрації автомобіля позивач керувала транспортним засобом уже з покажчиками поворотів авточервоного кольору.

Не погодившись із висновком суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Помилковість висновків суду першої інстанції позивач обґрунтовує ігноруванням правового значення сертифікації та реєстрації транспортного засобу, яким користувалась позивач. Вважає, що у цій справі не встановлено факту втручання позивача у конструкцію, не доведено заміну світлових приладів, а також не встановлено, коли і ким здійснено такі зміни. Візуальний огляд транспортного засобу працівником поліції, як переконує позивач, не є належним доказом невідповідності технічним стандартам без відповідного технічного дослідження.

06 липня 2026 року на адресу суду від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на апеляційну скаргу. З мотивів, наведених у відзиві відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, апеляційну скаргу – без задоволення.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Учасники справи, їх представники в судове засідання не з?явились, що не перешкоджає розгляду справи по суті. За правилами статті 229 КАС України фіксація технічними засобами не здійснюється.

Представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справу на іншу дату в зв`язку з перебуванням у відпустці.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася, а наявних у справі матеріалів достатньо для її вирішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Зі змісту спірної постанови від 27.01.2026 серії ЕНА №6576015, 27.01.2026 о 21-16 год. в м. Тернополі по вул. Винниченка,1, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «AUDI A3», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого зовнішні світлові прилади, а саме - поворотні сигнали, не відповідають вимогам ДСТУ 3649:2010, а саме змінено колір покажчиків повороту із автожовтого на авточервоний. Зазначене є порушенням п.9 ПДР України .

На підставі ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1.10 «Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання» затвердженого Наказом МІУ від 17.08.2012 №512 визначено, що індивідуальне затвердження – це сукупність процедур, за допомогою яких уповноважений орган чи орган із сертифікації підтверджує, що конкретний окремо взятий КТЗ, партія обладнання відповідають усім вимогам та технічним приписам, визначеним цим Порядком. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження – це документ, яким уповноважений орган чи орган сертифікації підтверджує, що окремо взятий КТС чи партія обладнання, які не мають сертифіката типу, відповідають вимогам цього Порядку.

Таким чином, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження є доказом того, що колісний транспортний засіб відповідає вимогам заводу – виробника і країни, у якій буде експлуатуватися, щодо безпеки й екологічності. Сертифікат відповідності на транспортний засіб можливо отримати у тому випадку, якщо стан транспортного засобу і його систем відповідає вимогам, які діють в Україні.

Відповідно до п. 6.1.5 ДСТУ 3649-2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» -- передні та задні покажчики поворотів повинні бути автожовтого кольору.

Тобто, стандартом прямо забороняється використання покажчиків повороту червоного кольору.

Пункт 9 регламентує порядок користування Попереджувальними сигналами, в тому числі світловими покажчиками повороту.

Згідно п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме «31.4.3. Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу».

Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів.

Стандартом передбачено, що вносити зміни у конструкцію автомобілів, а також застосовувати додаткове обладнання без узгодження таких дій за встановленим законодавством порядком не дозволяється.

Відповідно до статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Тобто, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Доказом вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху, про що вказано у спірній постанові, є запис із нагрудної камери працівника поліції №474739, на якому зафіксовано рух автомобіля AUDI A3», державний номерний знак НОМЕР_1 , із увімкнутими покажчиками повороту, які відблискують червоним кольором, після чого вказаний транспортний засіб було зупинено працівниками поліції.

На відеозаписі зафіксовано факт повідомлення працівником поліції позивачу про те, що покажчики повороту не відповідають державним стандартам, оскільки такі мають бути жовті, а не червоні, з чим позивач погоджується.

Зі змісту як позовної заяви так і апеляційної скарги з`ясовано, що позивач не заперечує факту керування транспортним засобом із покажчиками червоного кольору, однак вважає, що оскільки автомобіль пройшов процедуру державної реєстрації транспортного засобу, відтак у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивачем до матеріалів справи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу не надала.

Разом з тим, сертифікат відповідності свідчить про те, що на момент проходження сертифікації зовнішні світлові прилади транспортного засобу «AUDI A3», державний номерний знак НОМЕР_1 , в тому числі, покажчики поворотів, відповідали вимогам чинних в Україні нормативних документів, а саме ДСТУ 3649:2010. Проходження сертифікації є умовою для реєстрації транспортного засобу. Разом з тим, предметом спору у цій справі не є питання правомірності реєстрації транспортного засобу, а питання відповідальності особи, яка керувала транспортним засобом, з використанням покажчиків поворотів, які не відповідають вимогам ДСТУ. Суд зазначає, що проходження сертифікації не позбавляє можливості власника транспортного засобу, його користувача можливості внесення конструктивних змін до транспортного засобу, зокрема в частині освітлювальних приладів та покажчиків поворотів чи іншого обладнання, а відтак оцінка правомірність дій позивача здійснюється з врахуванням поточного стану транспортного засобу на момент його використання.

Апеляційний суд відхиляє доводи позивача щодо неможливості, без відповідного технічного дослідження, з`ясування працівником поліції шляхом візуального огляду невідповідності транспортного засобу технічним стандартам з огляду на те, що питання правопорушення стосується якраз зміни кольору покажчика повороту, тобто є складною зміною обладнання, агрегатів чи вузлів. Така невідповідність повністю може бути з`ясована візуальним оглядом поза спеціальними технічними процедурами.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови від 27.01.2026 серії ЕНА №6576015 немає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно приписів статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2026 року у справі №607/2936/26 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 15.07.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua