Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №140/9588/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/9588/24 пров. № А/857/24985/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року про відмову в задоволенні заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду у справі №140/9588/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя Шепелюк В.Л., м. Луцьк, письмове провадження), -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24 позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (Закон №796-XII); зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 20 серпня 2024 року перерахунок та виплату пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням виплачених сум; стягнуто на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

13 березня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у цій справі щодо обчислення розміру пенсії, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року, з 01 березня 2026 року без рахування перерахунку показника середньомісячного заробітку (доходу), який враховується для обчислення пенсії, проведеного відповідно до постанови кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році (Постанова №236) та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

В обґрунтування заяви позивач вказала, що 25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №236, яка визначає порядок проведення індексації з 01 березня 2026 року, за результатами проведення такої їй здійснено перерахунок показника середньомісячного заробітку (доходу), що враховується для обчислення пенсії, у зв`язку з чим його розмір збільшився і з 01 березня 2026 року становить 16382,44 грн. Проте, Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області доплата за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ відповідно до перерахованого показника середньомісячного заробітку не була перерахована.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у задоволені заяви було відмовлено повністю.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права просить таку скасувати, заяву задовольнити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України.

Відмовляючи у задоволені поданої заяви суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вчинені всі необхідні дії, спрямовані на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24, а також норми законодавства, які б передбачали обчислення такого підвищення до пенсії від заробітку з урахуванням індексації відсутні, і не були предметом розгляду в даному позові.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступного.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту умисного, протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як встановлено судом, у травні 2025 року на виконання судового рішення проведено відповідний перерахунок пенсії позивача, встановлено доплату до пенсії за понаднормовий стаж (25 років) у розмірі одного процента заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років з 20 серпня 2024 року. З рішення від 27 лютого 2026 року №907600139342 про перерахунок пенсії слідує, що страховий стаж позивача становить 40 років 07 місяців 20 днів, заробіток, з якого обчислюється пенсія 13106,85 грн, відповідно, доплата за кожен рік роботи понад стаж 15 років становить 3276,71 грн (13106,85 грн х 25 років).

Відповідно до норм статті 56 Закону №796-ХІІ, якими керувався суд при прийнятті рішення у даній справі, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Відтак відповідачем вчинені всі необхідні дії, спрямовані на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №140/9588/24.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без задоволення заяви позивача, подану в порядку статті 383 КАС України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі № 140/9588/24 - без змін.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар