Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №300/7978/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/7978/23 пров. № А/857/13577/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року з питань зміни способу і порядку виконання рішення суду (суддя – Остап`юк С.В., час ухвалення – не зазначено, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту – не зазначено),

в адміністративній справі №300/7978/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування га невиплаті позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; 2) стягнути з відповідача на користь позивача, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених коштів, у сумі 13844 гривні; 3) встановити судовим контроль за виконанням відповідачем судового рішення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни ІІ групи відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплату ОСОБА_1 щорічну разову грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На адресу суду першої інстанції 04.02.2026 надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплату ОСОБА_1 щорічну разову грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 13 844,00 гривень.

Відповідач подав заперечення на вказану заяву. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Змінено спосіб виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23 з "зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплату ОСОБА_1 щорічну разову грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум" на "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській на користь ОСОБА_1 нараховану суму щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 13844,00 гривень (тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні нуль копійок)".

З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушено норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості. На виконання рішення суду по справі №300/7978/23, що набрало законної сили 26.07.2024, ОСОБА_1 в серпні 2024 нараховано щорічну разову грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум. Щорічну разову грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум обчислено в сумі 13844 грн та включено в реєстр, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету. Рішення суду по даній справі виконується зі сторони Головного управління, а виплата нарахованої заборгованості буде проведена після надходження відповідного бюджетного фінансування. У свою чергу, невиконання судового зобов`язання в частині виплати нарахованої доплати на виконання рішення суду через відсутність відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки така виплата здійсниться після надходження коштів із Державного бюджету України. Також зазначає апелянт, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати (яка хоча і була розрахована відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення у цій справі, але правильність її нарахування судом не досліджувалася та не присуджувалася у конкретному розмірі), відбудеться зміна рішення по суті, з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 12.02.2026 та ухвалити нову, якою в задоволенні заяви відмовити.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 12.02.2026 з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки пенсійний орган (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми одноразової грошової допомоги в розмірі 13844,00 гривень, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) зазначеної суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апеляційної скарги із врахуванням норм законодавства, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щорічну разову грошової допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

Судом встановлено, що відповідачем проведено нарахування позивачу на виконання рішення суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Згідно розрахунку виплати одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23 нараховано щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (2093,00 х 8), всього нараховано 16774,00 гривень, виплачено 2900,00 гривень, різниця між нарахованою і фактичною виплаченою сумою склала 13844,00 гривень (а.с.111).

Отже, станом на час виникнення спірного питання щорічна разова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2023 рік на виконання рішення суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23 позивачу нарахована в сумі 16774,00 гривень, виплачено 2900,00 гривень, різниця між нарахованою і фактичною виплаченою сумою склала 13844,00 гривень і така доплата виникла як заборгованість.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно із частиною 1 статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Апеляційний суд враховує, що під встановленням способу або порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення. При цьому встановлення способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті, самого судового рішення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується під час виконання судового рішення. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій боржником (державним виконавцем). Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Для встановлення способу чи порядку виконання судового рішення обставиною, що перешкоджає його виконанню, є те, що в судовому рішенні не визначено способу та порядку виконання судового рішення.

19.12.2024 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень” від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-IX), відповідно до якого у статті 378 КАС України частину третю доповнено абзацом другим такого змісту: “Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат”.

Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. При чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Як слідує з матеріалів справи, звертаючись із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, заявником дотримано дві умови, зокрема, на виконання рішення суду від 29.01.2024 у справі №300/7978/23, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу нараховано щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі, що становить 8 мінімальних пенсій за віком (2093,00 х 8), всього нараховано 16774,00 гривень, виплачено 2900,00 гривень, різниця між нарахованою і фактичною виплаченою сумою склала 13844,00 гривень.

Суд констатував, що рішення суду у справі №300/7978/23 виконано частково здійснено перерахунок позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік. Доплата на виконання судового рішення становить 13844,00 грн..

Таким чином, судом першої інстанції вірно констатовано факт невиконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень рішення суду протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили, що у свою чергу є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зауважує, що зміна виконання судового рішення у наведений спосіб не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Зміна способу виконання рішення суду у відповідній частині є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

За наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів приходить до висновку про правомірність спірної ухвали суду від 12.02.2026 про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги являються безпідставними, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням фактичних обставин справи, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року з питань зміни способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №300/7978/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська