Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №460/3280/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/3280/24 пров. № А/857/13086/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року (головуючий суддя Дудар О.М., м.Рівне) у справі №460/3280/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

27.03.2024 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» (відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.06.2016 по 31.12.2022; визнати протиправними дії щодо встановлення Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» базових місяців при нарахуванні індексації грошового забезпечення у період з 01.06.2016 по 31.12.2022; зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов`язати Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити перерахунок та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 враховуючи вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку, проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Позов обґрунтовує тим, що з 01.06.2016 по 31.12.2023 проходив службу у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор», де перебував на грошовому забезпеченні. Вважає, що відповідач не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у вказаному періоді у повному обсязі, у зв`язку з чим звернувся із заявою щодо виплати індексації грошового забезпечення за обумовлений період з встановленням базового місяця - січень 2008 року та відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» щодо встановлення неналежних базових місяців при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.06.2016 до 28.02.2018 протиправними. Зобов`язано Державну установу «Рівненський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, зазначає, що від січня 2008 року посадовий оклад позивача постановами Кабінету Міністрів України не змінювався, він змінився лише в березні 2018 року на підставі Постанови № 704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців. Окрім цього вказує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Зазначає також, що відповідач повинен провести виплату з врахуванням п 2 Порядку № 44. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

10.03.2026 відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Вказує, що судом першої інстанції та позивачем не враховано усі обставини справи та доводи й докази відповідача. Зазначає, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1036, яка набрала чинності з 01.01.2017, до постанови №1294 внесено чергові зміни, зокрема, в частині визначення посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби за наступними посадами. Отже, з 01.01.2017 посадовий оклад позивача змінився, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації. Таким чином, за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2017 року. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині задоволення позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.06.2016 по 31.12.2023 проходив службу у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор» та наказом начальника установи від 28.12.2023 №224/ОС-23 по особовому складу звільнений з Державної кримінально-виконавчої служби України за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в Державній кримінально-виконавчої служби України.

11.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, про надання довідки про грошове забезпечення за період з 01.06.2016 по 31.12.2023 із зазначенням сум основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення по кожному складових окремо, індексації та узагальнену сум грошового забезпечення за місяць.

Листом від 21.03.2024 №04-1802 Державна установа «Рівненський слідчий ізолятор» направила довідку про нарахування і виплату грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, одноразову грошову допомогу при звільненні за період з 01.06.2016 по 31.12.2023.

Вважаючи, що індексація грошового забезпечення нараховувалась не у відповідності до вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Щодо здійснення перерахунку та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, апеляційний суд зазначає наступне.

01 березня 2018 року відбулася зміна грошового забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з набранням чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям.

У зв`язку із прийняттям Постанови №704 посадовий оклад позивача підвищився у березні 2018 року, що підтверджується особовою карткою грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 .

Апеляційний суд зазначає, що згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Так, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.

Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, що з огляду на наведені вище приписи пункту 1-1 Порядку №1078, свідчить про те, що індексацію необхідно проводити з 01 грудня 2018 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення та заробітної плати ОСОБА_1 , у період з грудня 2018 року до грудень 2022 року позивачу відповідачем було виплачено індексацію грошового забезпечення у таких сумах: грудень 2018 року – 71,08грн, січень 2019 року – 71,08грн, лютий 2019 року – 71,08грн, березень 2019 року - 134,47грн, квітень 2019року - 134,47грн, травень 2019року - 134,47грн, червень 2019 року - 134,47грн, липень 2019року - 206,72грн, серпень 2019 року - 206,72грн, вересень 2019 року - 206,72грн, жовтень 2019 року - 206,72грн, листопад 2019 року - 206,72грн, грудень 2019 року - 216,51грн, січень 2020 року - 216,51грн, лютий 2020 року - 216,51грн, березень 2020 року -216,51грн, квітень 2025 року - 216,51грн, травень 2020 року - -866,04грн, січень 2021 року - 86,26грн, лютий 2021року - 86,26грн, березень 2021року - 86,26грн, квітень 2021 року - 161,17грн, травень 2021 року - 161,17грн, червень 2021 року - 161,17грн, липень 2021 року -264,07грн, серпень 2021 року - 264,07грн, вересень 2021 року - 264,07грн, жовтень - 2021 року - 264,07грн, листопад 2021 року -264,07грн, грудень 2021 року - 275,39грн, січень 2022 року - 275,39грн, лютий 2022 року - 374,63грн, березень 2022 року - 374,63грн, квітень 2022 року - 374,63грн, травень 2022 року - 590,48грн, червень 2022 року - 687,24грн, липень 2022 року - 720,20грн, серпень 915,20грн, вересень 2022 року - 915,20грн, жовтень 2022 року - 915,20грн, листопад 2022 року - 1045,20грн, грудень 2022 року - 1078,97грн.

Обґрунтовуючи вимоги за період з 01.03.2018 до 31.12.2022, апелянт у своїх поясненнях покликається на те, що відповідачем ненараховано та невиплачено індексацію грошового забезпечення в повному розмірі.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4 до Порядку №1078.

Аналізуючи положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, та враховуючи наведені у додатку 4 до Порядку №1078 приклади, апеляційний зазначає, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.

Проте, індексація в місяці підвищення заробітної плати (грошового забезпечення) проводиться шляхом порівняння суми підвищення та суми поточної індексації.

Якщо в результаті такого порівняння сума підвищення зарплати: а) більше суми індексації, то зарплату в цьому місяці не індексують; б) менше суми індексації, то в цьому місяці необхідно розрахувати фіксовану суму індексації. Вона визначається як різниця між сумою можливої індексації (яка могла бути нарахована в місяці підвищення доходу) та сумою підвищення окладу.

При цьому, сума поточної індексації у спірних правовідносинах (за березень 2018 року) перебуває у прямій залежності від сум індексації, які будуть нараховані відповідачем на виконання рішення суду у цій справі за період з 01.01.2016 до 28.02.2018.

Так, сума індексації за попередній місяць впливає на розрахунок індексації поточного місяця, оскільки вона стає складовою частиною загальної суми заробітку для визначення базового періоду та розрахунку «фіксованої» індексації, якщо зарплата підвищується, а донараховані суми минулих періодів завжди включаються до фонду оплати праці того місяця, коли вони нараховані.

Відтак, для того, щоб встановити, чи існував обов`язок відповідача нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення, починаючи з березня 2018 року та у наступні спірні періоди, суду необхідно володіти даними щодо нарахованої відповідачем індексації грошового забезпечення за лютий 2018 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає вірним рішення суду першої інстанції, що вимоги щодо перерахунку та виплати відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.12.2022 є передчасними.

Щодо здійснення нарахування та виплати належних позивачу сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (Порядок №44).

Пункт 1 Порядку №44 визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Згідно пунктів 2-5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відтак, грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення.

Отож, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

Колегія суддів звертає увагу на те, що право на захист - це суб`єктивне право особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Це право гарантується ст.55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Звідси, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, апеляційний суд констатує, що вимога щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб є передчасною, оскільки відповідачем перерахунок та виплату грошового забезпечення ще не проведено. Тобто, спір у цій частині фактично не існує.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі №460/3280/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар