Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №300/1212/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/1212/25 пров. № А/857/23274/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Носа С.П.;

суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 300/1212/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

суддя(і) у І інстанції Микитюк Р.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №091630023138 від 23.01.2025р. про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.01.1983р. періоди роботи з 27.12.1996 - 16.09.1997 року включно у ВАТ "Таксопарк", 18.09.1997 - 16.03.1999 року включно у ТОВ "Желюки ЛТД", а також згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.09.1985р. із вшитим до неї вкладишем НОМЕР_3 від 02.02.2010р. періоди роботи на території росії: 05.12.2007 - 22.10.2008 року, 27.12.2008 - 12.07.2009 року, 20.08.2009 - 24.11.2009 року, 29.01.2010 - 10.01.2011року, 23.02.2011 - 20.12.2011 року, 29.03.2012 - 27.01.2013 року, 02.03.2013 - 27.11.2013 року, 27.12.2013 - 04.07.2014 року, 30.08.2014 - 12.10.2014 року, 16.10.2014 - 12.08.2015року у Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" та призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15.01.2025р., здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно довідками Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" від 24.09.2019р. №№716, 717.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025р., яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №091630023138 від 23.01.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ - 13486010, пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.01.1983 періоди роботи з 27.12.1996 до 16.09.1997 включно у ВАТ "Таксопарк", з 18.09.1997 до 16.03.1999 включно у ТОВ "Желюки ЛТД", а також згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.09.1985 із вшитим до неї вкладишем НОМЕР_3 від 02.02.2010 періоди роботи на території росії з 05.12.2007 по 22.10.2008, з 27.12.2008 по 12.07.2009, з 20.08.2009 по 24.11.2009, з 29.01.2010 по 10.01.2011, з 23.02.2011 по 20.12.2011, з 29.03.2012 по 27.01.2013, з 02.03.2013 по 27.11.2013, з 27.12.2013 по 04.07.2014, з 30.08.2014 по 12.10.2014, з 16.10.2014 по 12.08.2015 у Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15.01.2025, здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідками Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" від 24.09.2019 за №№716, 717.

24.03.2026 позивачем подано заяву в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що відповідач не виконав в повному обсязі рішення суду. Також у заяві про встановлення судового контролю повідомив про наявність відкритого виконавчого провадження № 79883735. Вказує, що після після набрання рішенням у справі № 300/1212/25 законної сили минуло 3 місяці, однак рішення суду досі не виконано ні у добровільному, ні у примусовому порядку. Відповідач не вчинив жодних дій для виконання судового рішення, належні позивачу грошові суми не були нараховані та виплачені відповідачем згідно з рішенням суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №300/1212/25 відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що позивач у заяві про встановлення судового контролю повідомив про наявність відкритого виконавчого провадження № 79883735. Тобто, виконавче провадження №79883735 триває та примусове виконання здійснюється. Окрім того, державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, ставити питання про притягнення до кримінальної відповідальності). При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку, приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. З огляду на зазначене та приймаючи до уваги наявність відкритого виконавчого провадження №79883735 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 300/1212/25, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, зазначає, що оскільки відповідач не виконав в повному обсязі рішення суду, тому наявні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що були відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами згідно п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №091630023138 від 23.01.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.01.1983 періоди роботи з 27.12.1996 до 16.09.1997 включно у ВАТ "Таксопарк", з 18.09.1997 до 16.03.1999 включно у ТОВ "Желюки ЛТД", а також згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.09.1985 із вшитим до неї вкладишем НОМЕР_3 від 02.02.2010 періоди роботи на території росії з 05.12.2007 по 22.10.2008, з 27.12.2008 по 12.07.2009, з 20.08.2009 по 24.11.2009, з 29.01.2010 по 10.01.2011, з 23.02.2011 по 20.12.2011, з 29.03.2012 по 27.01.2013, з 02.03.2013 по 27.11.2013, з 27.12.2013 по 04.07.2014, з 30.08.2014 по 12.10.2014, з 16.10.2014 по 12.08.2015 у Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15.01.2025, здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідками Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" від 24.09.2019 за №№716, 717.

Як слідує зі змісту оскаржуваної ухвали суду, обставини виконання (невиконання) судового рішення (зарахування до страхового стажу періоди роботи, призначення пенсії за віком, нарахування та виплата пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідками Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" від 24.09.2019 за №№716, 717) судом першої інстанції не досліджувалися та відповідні докази не витребовувались.

Наведеним обставинам належна оцінка судом першої інстанції не надавалася, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, судом першої інстанції не досліджувалось питання виконання (невиконання) рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №300/1212/25.

Натомість, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, виходив з того, що позивачем не вичерпано всіх передбачених законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, зокрема, на думку суду, виконання рішення суду має здійснюватися у примусовому порядку.

Приймаючи до уваги наявність відкритого виконавчого провадження №79883735 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 300/1212/25, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України.

Висновки суду першої інстанції про те, що встановлення судового контролю можливе, якщо заходи з примусового виконання рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження" не призвели до належного виконання судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судовий контроль за виконанням рішення суду встановлюється без прив`язки до вчинення дій щодо примусового виконання рішення.

Аналіз норми статті 382 КАС України, у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України, дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Оскільки виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється як добровільно (самим боржником), так і у примусовому порядку (органами державної виконавчої служби), то судовий контроль за виконанням судового рішення безпосередньо не залежить від тієї обставини, чи існує станом на час вжиття заходів такого контролю відкрите виконавче провадження.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано правової оцінки доводам заявника (по суті) в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №300/1212/25, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Разом з цим, вирішення питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, а тому суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права вирішити таку заяву по суті.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, висновки суду першої інстанції є передчасними.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу суду слід скасувати, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви в порядку ст. 382 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.311, ст.315, ст.317, ч.1 ст.321, ст. 322, ст. 325, ст. 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 300/1212/25 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук