Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №710/827/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Суд: Шполянський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №710/827/26

Суддя: Побережна Н. П.

Справа № 710/827/26

Провадження № 2/710/802/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Побережної Н.П.,

за участі секретаря судового засідання - Слободяник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Шполянського районного суду Черкаської області 15.05.2026 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шпола Черкаської області, право власності на нерухоме майно: земельну ділянку з кадастровим номером 7125783600:04:001:0217, площею 2,0084 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області; та житловий будинок загальною площею 80,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та - складається з наступних об`єктів нерухомості: житлового будинку «А»; веранди «а»; сараю-літньої кухні «Б»; погріба «п/д», прибудови «б»; вбиральні «В»; колодязя «К»; огорожі «№ 1»; огорожі «№ 2» .

Свій позов позивачі мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 . Позивач звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. Спадщина ОСОБА_4 складається з нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 7125783600:04:001:0217, площею 2,0084 га, та житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 22.04.2026 позивач звернулася до нотаріуса із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину, втім нотаріус відмовив мені у вчиненні такої нотаріальної дії про що видав відповідну Постанову № 40/02-14 від 22.04.2026. Свою постанову нотаріус мотивував тим, що в матеріалах спадкової справи міститься довідка № 387 від 15.10.2019, видана виконавчим комітетом Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, відповідно до змісту якої встановлено останнє місце проживання спадкодавця, а також визначено коло осіб, які є спадкоємцями ОСОБА_4 та були зареєстровані разом із ним на день його смерті, а саме: дружина - ОСОБА_1 , дочка — ОСОБА_2 та син - ОСОБА_3 . Разом із тим, відповідачі, починаючи з 2017 року, фактично не проживають за місцем своєї реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , який був останнім місцем проживання спадкодавця. За таких обставин відповідачі не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки на момент відкриття спадщини вони фактично не проживали разом зі спадкодавцем.

Таким чином, враховуючи, що відповідачами не доведено факту їх постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також з огляду на те, що зміст підтвердження голови вуличного комітету вул. Івана Богуна свідчить про відсутність їх фактичного проживання, починаючи з 2017 року, у будинку за останнім місцем проживання спадкодавця, позивач вважає, що наявні правові підстави для визнання за мною права на спадщину після смерті ОСОБА_4 у повному обсязі як за єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку.

22.06.2026 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шпола Черкаської області, право власності на майно: земельну ділянку з кадастровим номером 7125783600:04:001:0217, площею 2,0084 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області; житловий будинок загальною площею 80,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок «А»; веранда «а»; сарай-літня кухня «Б»; погріб «п/д», прибудова «б»; вбиральня «В»; колодязь «К»; огорожа «№ 1»; огорожа «№ 2»; та транспортний засіб: автомобіль марки ВАЗ, модель 21063, тип- легковий седан -В, білого кольору, 1992 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 .

Інші процесуальні дії у справі.

21.05.2026 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області було відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи було вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та витребувано докази.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та вказав, що позов та заяву про збільшення позовних вимог підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вказавши що позов із збільшеними позовними вимогами визнає повністю (а.с.75).

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказавши що позов із збільшеними позовними вимогами визнає повністю (а.с.77).

У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 виданого 17 вересня 2019 року Шполянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с.13).

ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 01 листопада 1975 року відділом ЗАГС м. Шпола Черкаської області (а.с.14).

За даними Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57912439 виданого нотаріусом 15.10.2019 приватним нотаріусом Курінним Анатолієм Васильовичем була відкрита спадкова справа у спадковому реєстрі за № 64889789 та у нотаріуса - за № 97/2019 після смерті ОСОБА_4 (а.с15).

Спадщина ОСОБА_4 складається з нерухомого майна:

-земельної ділянки з кадастровим номером 7125783600:04:001:0217, площею 2,0084 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лебединської сільської ради Шполянського (нині – Звенигородського) району Черкаської області, яка належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_5 виданого 30.04.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Шполянського РУЮ Шевченко Т.Б., що підтверджується змістом Витягу № 21152927 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7125783600:04:001:0217 складає 56692,94 грн., що підтверджується Витягом № НВ - 9965768682026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с.16-17);

-житлового будинку загальною площею 80,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та - складається з наступних об`єктів нерухомості: житлового будинку «А»; веранди «а»; сараю-літньої кухні «Б»; погріба «п/д», прибудови «б»; вбиральні «В»; колодязя «К»; огорожі «№ 1»; огорожі «№ 2» (надалі – житловий будинок), який належав спадкодавцю на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності, посвідченого Шполянською державною нотаріальною конторою 30.10.1979 № 1703, що підтверджується в сукупності змістом зазначеного Договору та Довідкою від 26.05.2020 за № 111 виданою Шполянським відділком КП «ЧООБТІ» (а.с.18-20);

-автомобіль марки ВАЗ, модель 21063, тип – легковий седан-В, білого кольору, 1992 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с.72).

Позивач 22.04.2026 звернулася до нотаріуса із Заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_4 (а.с.21).

Постановою № 40/02-14 від 22.04.2026 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, мотивуючи тим, що в матеріалах спадкової справи міститься довідка № 387 від 15.10.2019, видана виконавчим комітетом Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області, відповідно до змісту якої встановлено останнє місце проживання спадкодавця, а також визначено коло осіб, які є спадкоємцями ОСОБА_4 та були зареєстровані разом із ним на день його смерті, а саме: дружина — ОСОБА_1 , дочка — ОСОБА_2 та син — ОСОБА_3 . Заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не подавали. Оскільки всі троє вважаються такими, що прийняли спадщину, тому видати свідоцтво на право на спадщину на все майно не має підстав (а.с.22).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми померлого ОСОБА_4 , що підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_7 виданого районним ЗАГС м. Шпола Черкаської області 12.02.1977 на ім`я ОСОБА_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_8 виданого райвідділом ЗАГС м. Шпола Черкаської області 14.01.1984 на ім`я ОСОБА_3 (а.с.23-24).

За змістом підтвердження голови вуличного комітету вулиці Івана Богуна Бондаренко Т.П. та ОСОБА_3 , починаючи з 2017 року, фактично не проживають за місцем своєї реєстрації у будинку АДРЕСА_1 (а.с.25).

Матеріали спадкової справи, що заведена приватним нотаріусом Звенигородського нотаріального округу Курінним А.В. 15.10.2019 після смерті ОСОБА_4 , (а.с.43-52) містять:

-заяву про прийняття спадщини від 15.10.2019 ОСОБА_1 , дана заява була зареєстрована нотаріусом 15.10.2019 №244;

-копія паспорту ОСОБА_1 ;

-копія свідоцтво про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

-довідку № 387 від 15.10.2019, виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради, про те, що ОСОБА_4 , у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , з 1983 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ним були зареєстрований у даному будинковолодінні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

-інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 57912361 від 15.10.2019 про відкриттям спадкової справи за параметрами – ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація про спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину відсутня;

-інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 579123781 від 15.10.2019, виданої Шполянською державною нотаріальною конторою, у зв`язку з відкриттям спадкової справи за параметрами – ОСОБА_4 , інформація про заповіти/спадкові договори відсутня;

-відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №57912439 від 15.10.2019 нотаріус здійснив реєстрацію спадкової справи за №97/2019 від 15.10.2019, спадкодавець ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- заява ОСОБА_1 22.04.2026 про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 ;

- постанова № 40/02-14 від 22.04.2026. якою нотаріус відмовив у видачі свідоцтва ОСОБА_1 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Правовідносини, що виникли між спадкоємцями щодо поділу спадкового майна врегульовані наступними нормами закону.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Вимогами ч. 1 ст. 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1261-1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Норми підпунктів 3.21 і 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачають, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Отже, частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 569/15147/17, від 18.11.2020 у справі № 523/19010/15, від 02.04.2021 у справі № 191/1808/19, від 28.04.2021 у справі № 204/2707/19.

Практика правозастосування частини третьої статті 1268 ЦК України є сталою.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04.11.2024 у справі № 504/3606/14-ц).

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов і у постанові від 26.02.2025 у справі №496/476/22 про те, що положення частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України передбачають необхідність саме фактичного постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише формальної реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, оскільки такі обставини можуть не збігатися.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , спадкова справа після його смерті заведена за заявою позивача, на час смерті спадкодавця разом з ним в одному будинку окрім його дружини – ОСОБА_1 , були зареєстровані, але не проживали фактично його діти – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини не звертались, також не подавали заяви про відмову від спадщини, крім того, у заявах про визнання позовних вимог відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказали, що підтверджують той факт, що не проживали разом із спадкодавцем з 2017 року.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що на час смерті зі спадкодавцем фактично проживала лише позивач, а тому має право на отримання спадщини після смерті чоловіка. Оскільки нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, отже, суд вважає що наявні правові підстави для визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Ч.ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувались.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач просить залишити судові витрати за позивачами.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Шпола Черкаської області, право власності на майно:

земельну ділянку з кадастровим номером 7125783600:04:001:0217, площею 2,0084 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах с. Лебедин Звенигородського району Черкаської області;

житловий будинок загальною площею 80,7 кв.м., житловою площею 48,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить: житловий будинок «А»; веранда «а»; сарай-літня кухня «Б»; погріб «п/д», прибудова «б»; вбиральня «В»; колодязь «К»; огорожа «№ 1»; огорожа «№ 2»;

транспортний засіб: автомобіль марки ВАЗ, модель 21063, тип- легковий седан -В, білого кольору, 1992 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua