Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №750/8399/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 750/8399/25 Суддя (судді) першої інстанції: Маринченко О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Аліменка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати постанову № 308 від 17 березня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу закрити.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що персональні дані позивача не змінювались, про наявність обов`язку їх уточнити протягом обмеженого періоду, а саме: з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року, позивач не знав, будь-якої повістки про необхідність з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення персональних даних не отримував. Унаслідок перенесеного в 2007 році гострого порушення мозкового кровообігу (інсульту), позивач відчуває постійні головні болі, втрачає свідомість, відчуває больові відчуття в ділянці спини, має когнітивні порушення мозку, а в силу наявних проблем зі здоров`ям є інвалідом 3 групи довічно. Протягом періоду, визначеного підпунктом 1 пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», позивач не міг скористатися своїм правом на уточнення персональних даних, оскільки 05 липня 2024 року о 01 год. 00 хв. внаслідок хронічних проблем зі здоров`ям був госпіталізований до інсультного відділення Комунального некомерційного підприємства «Менська міська лікарня», де позивач перебував на лікуванні до 15 липня 2024 року, а в подальшому, проходив процес реабілітації вдома, уникаючи фізичного та психо-емоційного перенавантаження. Вказані фактичні обставини підтверджують відсутність у діях позивача вини у формі умислу на вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення в присутності позивача не складався, позивачу не надходило повідомлення про час та місце розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2025 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення норм матеріального/процесуального права, тому, просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 та від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року, вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А. Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, головуючим суддею визначено суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026 прийнято адміністративну справу № 750/8399/25 до свого провадження. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.07.2026.

Сторони у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 березня 2025 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 308 про адміністративне правопорушення, згідно з яким, 12 березня 2025 року о 12 год. 00 хв. уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022 громадянин ОСОБА_1 , у порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІX, не уточнив свої персональні дані в період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року жодним із установлених законодавством способів, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП (а.с. 40).

Громадянинові ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 00 хв. 17 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 404.

У графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» наявний підпис позивача.

У графі «другий примірник протоколу отримав(ла)» наявний підпис позивача.

До протоколу додано витяг з реєстру «Оберіг».

17 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 308 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 грн. (а.с. 24).

Зі змісту вказаної постанови слідує, що 12 березня 2025 року уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, у порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІX, не уточнив свої персональні дані в період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року жодним із установлених законодавством способів. Таким чином, в умовах особливого періоду громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Оскаржувана постанова не містить підпису позивача.

З копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 25 вересня 2019 року слідує, що позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи (а.с. 19).

У період з 05.07.2024 до 15.07.2024, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Менська міська лікарня» (а.с. 22-23).

Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, у порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІX, не уточнив свої персональні дані в період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року жодним із установлених законодавством способів. Таким чином, в умовах особливого періоду громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Порушень прав позивача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та складення оспорюваної постанови судом не встановлено, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювана постанова, ухвалена уповноваженою посадовою особою, у порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП.

Доводи апеляційної скарги позивача:

- відповідальність наступає виключно у разі неможливості отримання даних, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних:

- враховуючи, що позивач не є особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, вказане підтверджує відсутність в діях позивача вини у формі умислу на вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

- у постанові відсутня будь-яка інформація, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних даних про позивача в порядку електронної взаємодії.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За приписами ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов`язок і військову службу.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стаття 280 КУпАП, встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, якими передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що 12 березня 2025 року уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, у порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІX, не уточнив свої персональні дані в період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року жодним із установлених законодавством способів. Таким чином, в умовах особливого періоду громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Протилежного суду не доведено.

Згідно із частиною третьою статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Також, згідно з частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані : у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); звільнені зі служби громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які мають спеціальні звання (класні чини), в тому числі у зв`язку з виходом на пенсію, з Міністерства внутрішніх справ України, Національного антикорупційного бюро України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Служби судової охорони, органів прокуратури, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, Бюро економічної безпеки України, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання; військовозобов`язані працівники центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Отже, вказані норми передбачають три способи, за допомогою яких громадяни України, які перебувають на території України, та, які перебувають на військовому обліку, були зобов`язані уточнити свої персональні дані з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що у позивача виник обов`язок з уточнення облікових даних у період з 18.05.2024 до 16.07.2024, втім позивач такий обов`язок не виконав, чим допустив порушення вимог зазначеного закону в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Посилання позивача на те, що він не міг скористатися своїм правом на уточнення персональних даних протягом визначеного законодавством періоду у зв`язку з госпіталізацією 05 липня 2024 року до інсультного відділення Комунального некомерційного підприємства «Менська міська лікарня», де перебував на лікуванні до 15 липня 2024 року, на переконання колегії суддів є безпідставними, з урахуванням того, що позивач мав можливість виконати покладений на нього законодавством обов`язок щодо уточнення своїх персональних даних до моменту госпіталізації до лікувального закладу (з 18 травня 2024 року до 05 липня 2024 року). Доказів того, що позивач мав іншу поважну причину не уточнювати свої персональні дані, маючи три способи їх уточнення, позивачем не зазначено та судом не встановлено, на що, також цілком обґрунтовано звернув увагу і суд першої інстанції.

Слід наголосити на тому, що уточнення персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», є саме обов`язком, а не правом громадян України, які перебувають на військовому обліку.

Також, колегія суддів не бере до уваги доводи позивача про те, що приміткою до статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, позаяк, Закон, який є чинним та неконституційним не визнавався, зобов`язував саме військовозобов`язаного вчинити певні дії для уточнення свої персональних даних у встановлений законодавством строк та в один із визначених законодавством способів.

Можливість держателя Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів отримати персональні дані призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, не звільняє призовника, військовозобов`язаного та резервіста від обов`язку уточнення своїх персональних даних, до того ж, умовою було саме уточнення/актуалізація даних, а не їх отримання з реєстрів.

Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів , відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може лише перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається саме на військовозобов`язаного.

Колегія суддів з цього приводу враховує посилання представника відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що жодна з баз даних не містить інформації про фактичне місце проживання позивача, номери його засобів зв`язку, а також адреси електронної пошти.

Щодо посилань апелянта на те, що, враховуючи, що позивач не є особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, вказане підтверджує відсутність в діях позивача вини у формі умислу на вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, колегія суддів зауважує, що вказане не впливає на обов`язок уточнити дані, а також військовий облік та мобілізація не є тотожними поняттями. Обов`язок оновити дані (підпункт 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-IX) покладався на всіх військовозобов`язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Наявність чи відсутність статусу особи, яка підлягає призову, не скасовує статус цієї особи, як військовозобов`язаного, а отже, не звільняє від обов`язку перебувати на обліку та актуалізувати свої дані.

Таким чином, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення, були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тому, підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, підлягає врахуванню й те, що ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 00 хв. 17 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, кабінет № 404. У графі «підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності» наявний підпис позивача. У графі «другий примірник протоколу отримав(ла)» наявний підпис позивача. До протоколу додано витяг з реєстру «Оберіг». (а.с. 40) При цьому, позивачем не заперечено того, що на протоколі не його підпис чи що він не був присутній при його складенні. Графа пояснення/зауваження також не містить відповідних відміток.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 286, 272, 311, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 вересня 2025 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

В.О. Аліменко