Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: валютного регулювання і валютного контролю, з них
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №580/866/25
Суддя: Ганечко Олена Миколаївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/866/25 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Абсолют Фінанс” на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Абсолют Фінанс” про стягнення штрафу згідно постанови,
У С Т А Н О В И В :
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Національний банк України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют Фінанс, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют Фінанс на користь Державного бюджету України штраф у сумі 3764768, 00, за порушення валютного законодавства згідно постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 83-110 від 20.09.2017.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що відповідача притягнуто до відповідальності за порушення валютного законодавства у вигляді штрафу у розмірі 141939,00 грн про що прийнято, зокрема постанову № 84 від 20.09.2017. Станом на дату подання позовної заяви, відповідачем вказану постанову не виконано, суму штрафу не перераховано, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2018 зупинено провадження у справі № 826/15587/17.
На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку від 16.09.2024 № 399, Київський окружний адміністративний суд передав Черкаському окружному адміністративному суду 244 справи, в тому числі і справу № 826/15587/17.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 прийнято адміністративну справу № 826/15587/17 до провадження та поновлено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу за порушення валютного законодавства згідно постанов про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 103, 104, 105, 107, 108, 109, 110 від 20.09.2017. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 27.01.2025 роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі № 826/15587/17 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют Фінанс про стягнення штрафу та позовну вимогу Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют Фінанс про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют Фінанс на користь Державного бюджету України штрафу у сумі 141939,00 грн, за порушення валютного законодавства згідно постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 84 від 20.09.2017, виділено у самостійне провадження.
Ухвалою від 30.01.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 580/866/25 за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Абсолют Фінанс про стягнення штрафу згідно постанови №84 від 20.09.2017. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» на користь Державного бюджету України штраф у сумі 141939 (сто сорок одна тисяча дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 00 коп. за порушення валютного законодавства згідно постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 84 від 20.09.2017.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Абсолют Фінанс” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 та від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
14.01.2026, під № 1332 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 20.09.2017 № 84, за порушення статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 3 розділу 1, пункту 11 розділу ІІІ, пункту 1, розділу ІV Інструкції № 502 в частині здійснення торгівлі іноземною валютою з порушенням порядку та умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, установлених Національним банком України, згідно із статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», відповідно до пункту 2.3 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49, притягнуто Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» до відповідальності у вигляді штрафу у сумі 141939,00 грн.
Вказану постанову було направлено на адресу відповідача та отримано ним 22.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01008 09832613.
У зв`язку із тим, що на дату подання позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова компанія Абсолют Фінанс» постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 20.09.2017 не виконало та суму штрафу до Державного бюджету України не перерахувало, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не підтверджено належними доказами сплату штрафної санкції за постановою Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства № 84.
Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки фактична сплата відповідачем платежу до бюджету відбулася до дати відкриття провадження у справі, тому відсутні правові підстави для задоволення позову; апелянтом вірно заповнено обов`язкові поля «Призначення платежу» розрахункового документа, що відповідає Порядку, а саме: усі службові коди, розділові знаки, код виду платежу, податковий номер платника вказані у чіткій відповідності до вказаного нормативно-правового акту. Також, апелянт вважає, що обставини справи слід досліджувати у взаємозв`язку зі спеціальними нормами права, які врегульовані Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі плати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666 (чинний на дату сплати платежу до бюджету).
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк виконує такі функції, зокрема: здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі, здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій.
Згідно преамбули Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютого 1993 року (далі - Декрет), цей нормативно-правовий акт установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов`язки суб`єктів валютних відносин. порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Відповідно до пункту 1.3 Положення про порядок проведення виїзних, невиїзних (камеральних) перевірок щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами, національним оператором поштового зв`язку вимог валютного законодавства України та перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.09.2007 № 338 (в редакції, чинній на період здійснення перевірки), перевірки банків і фінансових установ щодо дотримання ними вимог валютного законодавства України (далі - перевірки) проводять уповноважені працівники структурного підрозділу центрального апарату Національного банку, до компетенції якого належить здійснення валютного контролю за банками, фінансовими установами, з метою дотримання банками та фінансовими установами валютного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку. До перевірок належать виїзні та невиїзні (камеральні) перевірки.
Відповідно до вимог статті 44 Закону України «Про Національний банк України», до компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать: 1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій; 2) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк видає нормативно-правові акти та розпорядчі акти. Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що на виконання пункту 3.5. постанови Правління Національного банку України № 49 від 08.02.2000 «Про затвердження Положення про валютний контроль», Національний банк України 21.09.2017 направив постанову про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 20.09.2017 № 84 на адресу TOB «Фінансова компанія Абсолют Фінанс», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (01008 0983261 3). Вказана постанова вручена відповідачу 22.09.2017.
Проте, станом на дату подання позовної заяви до суду вказану постанову відповідач не виконав, грошові кошти до бюджету не сплатив.
Так, провадження у справі № 826/15587/17 було зупинено, зокрема до набрання законної сили рішенням у справі № 826/12296/17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 у справі № 826/12296/17 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" про визнання протиправною та скасування постанови Національного банку України №84 від 20.09.2017 відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №826/12296/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют Фінанс" залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 - без змін.
Таким чином, у судовому порядку було підтверджено правомірність винесення постанови № 84 від 20.09.2017 про притягнення до відповідальності відповідача за порушення валютного законодавства, що в свою чергу свідчить про законність накладення штрафу у розмірі 141939,00 грн за встановлені порушення.
Наведене не є предметом даного спору.
Стосовно посилань відповідача про те, що штраф за постановою Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 20.09.2017 № 84, станом на час прийняття даної справи до провадження Черкаського окружного адміністративного суду, сплачено ним в повному обсязі, а у платіжній інструкції в призначенні платежу допущено описку у номері постанови, за яку сплачено штраф, слід звернути увагу на те, що на підтвердження сплати штрафної санкції за постановою Національного банку України від 20.09.2017 № 84, відповідачем надано до суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 96 від 03.08.2022 з призначенням платежу: «*;101;36060724;21081000; Штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно Постанови НБУ № 47 від 30.07.2018».
При цьому, відповідачем не заперечується, що у призначенні платежу замість постанови Національного банку України від 20.09.2017 № 84, стягнення штрафу за якою є предметом розгляду даної справи, зазначено «Штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно Постанови НБУ №47 від 30.07.2018».
Натомість, відповідач зазначає, що оскільки у призначенні платежу була допущена описка, він надіслав до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві інформаційне повідомлення від 25.08.2022 за вих.№25/250822 із проханням вважати призначення платежу за вищевказаним платіжним дорученням з «*;101;36060724;21081000; Штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно Постанови НБУ № 47 від 30.07.2018 року;;;» та листом від 19.02.2024 за вих.№3/190224 повідомив позивача про сплату штрафних санкцій, тому вважає, що зобов`язання за постановою Національного банку України від 20.09.2017 № 84 виконано ним повністю.
Водночас, такі твердження відповідача не беруться колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до пункту 42 розділу ІІ Інструкції № 163, платник має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника.
Порядок відкликання платіжної інструкції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.
Відповідно до статті 45 Закону № 1591-IX, платіжна інструкція може бути відкликана платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем; платником - до настання дати валютування, за умови надання розпорядження про відкликання платіжної інструкції до кінця операційного часу, що передує даті валютування.
Після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.
Платіжна інструкція може бути відкликана тільки в повній сумі.
Надавач платіжних послуг платника не має права виконувати платіжну операцію, якщо платіжна інструкція відкликана відповідно до положень цієї статті.
Для відкликання платіжної інструкції особа, яка відповідно до частини першої цієї статті має право на відкликання платіжної операції, надає надавачу платіжних послуг розпорядження за формою та в порядку, визначеними в договорі з надавачем платіжних послуг.
З відкликанням платіжної інструкції одночасно відкликається згода платника на виконання платіжної операції (за наявності), а в разі відкликання згоди платника на виконання платіжної операції - платіжна інструкція.
Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу», шляхом відкликання платіжного доручення.
Однак, за нормами ч. 1 ст. 49 Закону № 1591-IX, в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі, платіжна операція вважається завершеною.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що інформаційне повідомлення відповідача від 25.08.2022 за вих.№25/250822, було адресовано Головному управлінню Державної казначейської служби України у м.Києві та АТ «АЛЬФА-БАНК» та містить наступний зміст: «ТОВ «ФК АБСОЛЮТ ФІНАНС» повідомляє, що здійснило платіжним дорученням № 96 від 03 серпня 2022 року перерахування коштів на рахунок UА 80 8999988 0313000105000026001 з призначенням платежу «*;101;36060724;21081000; Штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно Постанови НБУ № 47 від 30.07.2018 року;;;», що потребує уточнення. Просимо вважати призначення платежу за вищевказаним платіжним дорученням з наступним формулюванням «*;101;36060724;21081000; Штрафні санкції за порушення валютного законодавства згідно Постанови НБУ №84 від 20.09.2017 року (Справа №826/12296/17);;;»».
При цьому, доказів направлення та отримання вказаними адресатами інформаційного повідомлення відповідача суду не надано. Відповіді на вказане повідомлення відповідач також не надав.
Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу» виконаної платіжної інструкції від 03.08.2022 № 96 залишилося не узгодженим між сторонами.
Разом із тим, відповідно до листа Головного управління ДПС України у м.Києві, від 21.03.2024 №26698/6/26-15-19-06-10 у переліку за кодом класифікації доходів бюджету 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства за платіжною інструкцією від 03.08.2022 №96 надійшли кошти від ФК «Абсолют Фінанс» у сумі 141939,00 грн згідно Постанови НБУ №47 від 30.07.2018.
Таким чином, відповідачем не підтверджено належними доказами сплату штрафної санкції за постановою Національного банку України про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства від 20.09.2017 № 84.
Щодо посилань відповідача на те, що зміст листа Головного управління ДПС України у м.Києві, від 21.03.2024 №26698/6/26-15-19-06-10 підтверджує факт оплати, оскільки загальна сума штрафних санкцій сплачена відповідачем становить 3643283,00 відповідає сумі, за всіма 27 постановами НБУ, а також на відсутність інформації щодо застосування до відповідача заходів впливу у вигляді накладення штрафу відповідно до постанови НБУ №47 від 30.07.2018 (відповідь НБУ від 11.04.2025 №25-0009/28145), вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовують та не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Стосовно доводів апелянта про необхідність прийняття до уваги адвокатського запиту № 27/11-1 від 27.11.2025 та відповідь ГУ ДКСУ в м. Києві від 13.09.2022, колегія суддів зауважує, що цих доказів не існувало на момент прийняття рішення у справі, суд їх не досліджував.
Відповідно до частини 4 статті 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів зауважує, що сторона самостійно визначає мотиви своїх заперечень проти позовних вимог та надає докази на їх обґрунтування. Як вбачається зі змісту спірних правовідносин, адміністративний позов подано у листопаді 2017 року та протягом строку розгляду справи відповідач не повідомляв суд про наявність у нього додаткових доказів, неможливість їх подання, та не заявляв клопотання про необхідність їх витребування судом.
При цьому, відповідних обставин неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, останнім не наведено.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, з приводу вжитих ТОВ «ФК Абсолют Фінанс» заходів, спрямованих на виправлення реквізиту «Призначення платежу» у платіжній інструкції, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та достеменно не доводять того факту, що зобов`язання за постановою Національного банку України № 84 від 20.09.2017 виконано ним повністю.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Абсолют Фінанс” - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua