Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №695/3016/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3016/26

Номер рядка у звіті 69

15 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026255320000299 від 03.07.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Драбів, Золотоніського району Черкаської області, громадянки України, українки, розлученої, з середньою освітою, не працюючої, особою з інвалідністю будь-якої групи, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь-якого рівня, учасником АТО (ООС) не являється, на утриманні має малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026255320000299 від 03.07.2026 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

-письмова заява підозрюваної, складена в присутності захисника ОСОБА_7 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

-письмова заява потерпілої ОСОБА_8 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні;

-реєстр матеріалів досудового розслідування,

-розписка обвинуваченої та захисника про отримання копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування,

-матеріали досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини другої статті 381 КПК України.

ОСОБА_9 09.06.2026 близько 17 години 30 хвилин перебуваючи поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, діючи умисно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла – законного володільця ОСОБА_8 , всупереч ст. 30 Конституції України, ст. 12 Зальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, усвідомлюючи відсутність згоди законного володільця – ОСОБА_8 , умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відчинила хвіртку та проникла на огороджену територію домоволодіння, після чого відчинила вхідні двері та проникла всередину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаними умисними діями, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, а саме: незаконне проникнення до житла.

В подальшому, ОСОБА_3 , 09.06.2026, близько 17 години 35 хвилин перебуваючи в приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, з полиці шафи, яка розташована в спальній кімнаті викрала банківські картки АТ КБ «ПриватБанк»: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , яка належать ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вказані банківські картки є чужою власністю, маючи прямий умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, переслідуючи при цьому корисливий мотив, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше заволодіння грошовими коштами на вказаних банківських картках, викрала вищезазначені банківські картки, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видані уповноваженою особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містять передбачені законом реквізити, позбавивши таким чином ОСОБА_8 можливості використовувати зазначені картки за призначенням, тобто умисно викрала вказані офіційні документи.

Вказаними умисними діями, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Крім того, ОСОБА_3 , 09.06.2026, близько 17 години 35 хвилин, перебуваючи в приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вільного доступу, з полиці шафи, яка розташована в спальній кімнаті викрала паспорт громадянина України, № НОМЕР_3 , виданий 16.03.2026 на ім`я потерпілої ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що вказаний паспорт громадянина України є чужою власністю, маючи прямий умисел, спрямований на викрадення цього особистого документу здійснила його крадіжку, чим позбавила ОСОБА_8 можливості використовувати зазначений паспорт на ім`я потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вказаними умисними діями, ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 357 КК України, а саме: викрадення паспорту.

Викладені судом обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному провадженні.

Обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Потерпіла ОСОБА_8 не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Вона ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, має на утриманні трьох малолітніх дітей, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що згідно ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно з приписами ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.ст. 50,65 КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обгрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання – виправлення засудженого.

З урахуванням наведених висновків щодо порядку призначення покарання, викладених обставин по справі, особи обвинуваченої, яка раніше не судима, тяжкості вчинених кримінальних проступків, покарання, яке передбачено за вчинені кримінальні проступки, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо шляхом призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді штрафу розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, а також випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявляли клопотання про застосування запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень);

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (п`ятсот десять гривень);

- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень (шістсот вісімдесят гривень).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (вісімсот п`ятдесят гривень).

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: банківські картки АТ КБ «ПриватБанк»: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та паспорт громадянина України, № НОМЕР_3 , виданий 16.03.2026, які передано власнику ОСОБА_8 – залишити в розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1