Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №761/4285/26 — Київський апеляційний суд

Справа №761/4285/26 Суддя в суді першої інст. - Пономаренко Н.В.

Провадження № 33/824/2450/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

за участю особи,

провадження щодо якої закрито - ОСОБА_1 ,

учасниці конфлікту - ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.12.2025 року о 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою та вдарила, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подалаапеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову суду скасувати.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував докази, направленні нею засобами електронного зв`язку, та які не були долучені до матеріалів справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості ухвалити справедливе рішення.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки строк пропущено з поважних причин.

Заслухавши думку ОСОБА_2 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила про її задоволення, думку ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені апелянтом, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Беручи до уваги вказані у клопотанні ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку ОСОБА_2 на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 рокута вважає за доцільне його поновити.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про

адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було

вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його

вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є

обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи

заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про

адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,

трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.

Як вбачається з постанови, висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742452 від 14.01.2026 вбачається, що 13.12.2025 року о 14 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою та вдарила, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , 13.12.2025 року вона приїхала до належної їй квартири, в якій проживає її донька, з метою сфотографувати показники лічильників. Проте донька почала поводити себе агресивно, намагалася відібрати у неї мобільний телефон та виштовхувала її з квартири. При цьому ОСОБА_1 зазначила, що будь-яких протиправних дій стосовно своєї доньки вона не вчиняла. Разом із тим, в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що в день приїзду матері вона не впускала її до квартири.

Інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно своє доньки, матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що досліджені матеріали справи дають підстави вважати, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мав місце конфлікт. Водночас вони не є достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 742452, складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не може бути визнаний єдиним належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 251 КУпАП на підтвердження факту вчинення нею інкримінованих дій. За своєю правовою природою протокол не є самостійним і беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини підлягають перевірці та мають підтверджуватися іншими належними й допустимими доказами, які в сукупності свідчили б про вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності. За таких обставин неможливо встановити наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме вчинення дій чи бездіяльності психологічного характеру, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої особи.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП апеляційна скарга не містить.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2026 щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига