Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №379/1515/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М.,розглянувши апеляційну скаргу захисника Заліського Богдана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2025 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 15.08.2025 року близько 08 год. 00 хв. в м. Тараща, вул. Героїв Небесної Сотні, 40, керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 устані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. за допомогою драгера ARHK 0552, тест 5100, результат 0,39 проміле, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, 15.08.2025 року близько 08 год. 00 хв. в м. Тараща, вул. Героїв Небесної Сотні, 40, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами від 08.08.2025 ВП 50394005 Таращанським відділом ДВС у Білоцерківському районі Київської області, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування ТЗ.

Не погоджуючись із постановою Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2025 року, захисник Заліський Б.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2025 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Апелянт вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, справа - закриттю у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи; матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 порушив будь-яку з вимог ПДР України, тому зупинка транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону україни «Про Національну поліцію».

Стосовно притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, останній не знав та не здогадувався про наявність відносно нього обмеження у праві керування транспортним засобом, тому, на думку захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення даного адміністративного правопорушення, а відтак, і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Згодом захисник Заліський Б.С. подав клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи тим, що його підзахисний мобілізований та служить в Збройних Силах України.

Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як такий, що пропущений з поважних причин, мотивуючи тим, що він отримав повний текст постанови лише 28.11.2025 року, до цього часу був позбавлений можливості ознайомитися з її змістом, що унеможливило підготувати апеляційну скаргу, що на його думку, є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Ні захисник, ні ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції 14.11.2025 року присутні не були.

Розглянувши клопотання захисника Заліського Б.С. , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки у адміністративних матеріалах наявна довідка від 27.11.2025 року про доставку електронного документу одержувачу Заліському Б.С .

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Заліського Б.С. який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, зібрані в адміністративних матеріалах, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга з наведених у ній підстав задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №423558 від 15.08.2025 року, ОСОБА_2 15.08.2025 року близько 08 год. 00 хв. в м. Тараща, вул. Героїв Небесної Сотні, 40, керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 устані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки т.з. за допомогою драгера ARHK 0552, тест 5100, результат 0,39 проміле, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, 15.08.2025 року близько 08 год. 00 хв. в м. Тараща, вул. Героїв Небесної Сотні, 40, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами від 08.08.2025 ВП 50394005 Таращанським відділом ДВС у Білоцерківському районі Київської області, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування ТЗ.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.

Обставини, викладені у протоколі, узгоджуються із обставинами, зафіксованими на відеозаписі з бодікамери, з якого вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 ; працівники поліції роз`яснили ОСОБА_4 його процесуальні права, у тому числі і право на захист; ОСОБА_2 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» з дотриманням положень Закону; результат огляду склав 0,39 %, з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 погодився та не висловлював заперечень щодо нього.

Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив на місці події факт отримання ним від органу державної виконавчої служби постанови серії ВП № 50394005 від 08.08.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто був обізнаний про наявність обмеження у праві керування транспортними засобами. За таких обставин доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Також є неспроможними доводи захисника Заліського Б.С. у тій частині, що зупинка транспортного засобу була незаконною, з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, незгода водія з причинами зупинки, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який прямо передбачений п. 2.9 а ПДР України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження, слід вказати, що нормами КУпАП напряму не врегульований порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст.268,294 КУпАП), у тому числі і у зв`язку з мобілізацією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що така норма існує у КПК (ст. 335), згідно якої у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.

Разом з тим, таке зупинення судових справ може створити загрозу реалізації однієї із засад адміністративногопровадження розумності строків. Ця засада має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед особи, яка притягається до відповідальності, а також інших осіб, права та законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного його затягування.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, суд виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури.

Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованогоКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободправа на справедливий суд, п. 1 ст. 6 якої надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», заява № 2122/64), тому зміст та форма провадження у справах про адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану повинні відповідати основним (загальним) засадам судочинства, передбачених у Конституції Українита Закону України «Про судоустрій і статус суду», що на переконання апеляційного суду дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження, ураховуючи при цьому реальну можливість ОСОБА_1 брати участь в судових засіданнях, виходячи із роду військ, завдань, які виконує відповідний військовій підрозділ, його дислокації, посади тощо.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги,що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, з урахуванням положень ст.268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України") відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності, на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи, для дотримання передбачених КУпАП процесуальних строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об`єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.

Обґрунтованих доводів, які стали би безумовними підставами для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Також апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Заліського Богдана Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О. М. Сітайло

Справа № 33/824/714/2026 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Невгад О.В.

Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.