Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №757/64162/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

33/824/3305/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/64162/25-п

29 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в :

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 28 травня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив суд постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нову постанову якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Окрім того, в апеляційній скарзі порушує питання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року.

В обгрунтування доводів клопотання про поновлення строку зазначає, що оскаржувану постанову винесено судом 11.02.2026 року. Примірник постанови йому не направлявся і з її змістом він знайомий не був. Про існування оскаржуваної постанови дізнався 21.04.2026 року, коли намагався ознайомитись із нею у приміщенні суду, але йому було відмовлено та повідомлено, що справа перебуває у апеляційній інстанції і видати рішення зможуть лише після повернення справи, після чого йому було запропоновано написати заяву на видачу постанови суду по справі, яку він написав 21.04.2026рокута отримав примірник постанови суду у справі N? 757/64162/25-п - поштою 25.05.2026року.

За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2026 року Печерським районним судом міста Києва була ухвалена оскаржувана постанова, за відсутності апелянта, який є працівником поліції та керував службовим автомобілем поліції, що був учасником ДТП.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року була надіслана судом до реєстру:20.02.2026 року. Зареєстровано в реєстрі: 21.02.2026 року. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2026 року.

21.04.2026 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про видачу копії постанови суду у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Як вбачається із супровідного листа Печерського районного суду міста Києва від 12.05.2026 року на виконання поданої ОСОБА_1 заяви йому було надіслано належним чином завірену копію постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року.

Як вбачається із наданої апелянтом копії конверта та зворотного повідомлення, копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції було отримано апелянтом 25.05.2026 року.

Апеляційна скарга напостанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року була подана ОСОБА_1 28.05.2026 року, тобто, протягом 10 -денного строку з моменту отримання оскаржуваної постанови.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропускуОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постановиПечерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року, слід визнати поважними та поновити вказаний строк.

Апеляційну скаргупотерпілий ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що вважає оскаржуванупостановуПечерського районного суду м. Києва від 11.02.2026 року у справі № 757/64162/25-п незаконною, необгрунтованою, прийнятою судом без всебічного, повного і об?єктивного дослідження всіх обставин справи, винесеною з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а отже вона підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Вважає висновки Печерського районного суду помилковими з наступних причин.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3.6 ПДР).

Відповідно до п. 12.1 ПДР України - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідності до п. 13.1 ПДР України водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожного руху Правил дорожного руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Диспозиція статті 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти ПДР були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

На думку апелянта, суд не надав належної оцінки всім наявниму справі доказам, які були надані потерпілою у ДПП стороною неодноразово, посилаючись на відсутність можливості відкрити оптичний диск, на якому зафіксовано момент ДТП у різних ракурсах. Натомість розглянув лише докази сторони правопорушника, які також були записані на оптичному диску, і цей диск суд має можливість відкрити, чим виявив упереджене ставлення до потерпілої сторони та вчинив дії на користь правопорушника, не надав належної оцінки доказам потерпілого, які знаходились на аналогічному диску та могли бути відкриті.

Зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду справи всіляко ігнорував запитання та пояснення потерпілого, які були не на користь водія правопорушника, чим підтверджував недотримання принципів належного правосуддя.

Вказує на те, що судом також було проігноровано клопотання представника Департаменту патрульної поліції про проведення у справі автотехнічної експертизи, яка є важливою, оскільки у межах даного провадження наявні обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, без жодного аргументу на користь такого рішення.

Зазначає, що судом також не враховано той факт, що ОСОБА_2 рухався із порушенням ПДР, а саме, по смузі громадського транспорту задовго до вчинення ДТП, тому суд зробив хибний висновок про відсутність вини ОСОБА_2 лише з тих підстав, що останній рухався у своїй смузі та не змінював напрямок руху. При цьому судом не надано належної оцінки всім доказам у їх сукупності, як того вимагають ст. ст. 252, 280 КУпАП.

Висновок суду про те, що ОСОБА_2 мав "абсолютну перевагу" у русі та відповідно до п. 1.4 ПДР України міг розраховувати на дотримання Правил іншими учасниками дорожнього руху - є хибним, адже не виключає його обов?язку дотримуватись вимог п.2.3.б, 12.1 та 13.1 ПДР України. Навіть за наявності переваги у русі водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та,відповідно,реагувати на її зміну. Сам факт виникнення дорожньо-транспортної пригоди та спричинення внаслідок неї механічних пошкоджень транспортних засобів не був спростований.

Зазначає, що суд не встановив, чи мав ОСОБА_2 технічну можливість уникнути зіткнення, чи дотримувався безпечної швидкості, дистанції та чи вжив заходів для уникнення пригоди. Висновок про відсутність порушень ПДР грунтується на вибірковій оцінці доказів.

Вважає, що суд безпідставно послався на стандарти кримінального процесу щодо обвинувального вироку та презумпції невинуватості, тоді як у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення суд зобов?язаний надати оцінку усім доказам у їх сукупності та встановити фактичні обставини події. Суд фактично обмежився констатацією про відсутність доказів вини, не навівши переконливих мотивів відхилення доказів сторони потерпілого.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є передчасним.

Таким чином, Печерський районний суд у м. Києві, всупереч вимог ст. 280 КУпАП, не встановив вину особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення; не надавав правової оцінки діям ОСОБА_2 , які знаходяться в причинно-наслідковому зв?язку з наслідками дорожньо-транспортної події, а також не в повній мірі дослідив обставини події, які мали суттєве значення для правильного вирішення даної справи та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Таким чином,постанова Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2026 року у справі №757/64162/25-н є незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята судом без всебічного, повного і об?єктивного дослідженні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню.

В судовому засіданні апеляційного суду потерпілий ОСОБА_1 повністю підтримав доводи своєї апеляційної скарги та проси скаргу задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Бобошко Олександр Павлович в судовому засіданні апеляційного суду повністю підтримав доводи ОСОБА_1 , який був другим учасником ДТП під час виконання свої службових обов?язків поліцейського на службовому автомобілі. Просив скаргу задовольнити.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисник адвокат Борух Сергій Володимирович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, зазначали, що саме дії водія автомобіля патрульної поліції ОСОБА_1 стали причиною ДТП, яке сталося 02 грудня 2025 року 0 09-30 год по вул. Великій Васильківській, 75 в м.Києві, так як він здійснив маневр перестроювання з другої смуги руху в першу смугу, не перевіривши безпечності такого маневру, чим порушив п.10.1, п.10.3 ПДР.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , пояснення захисника ОСОБА_2 адвоката Боруха С.В., представника Департаменту патрульної поліції -Бобошко О.П., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №529385 від 02 грудня 2025 року, складеного поліцейським взводу №2, роти №3, батальйону №2, полку №1 УПП в місті Києві молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , 02.12.2025 року, 09:30:00 год., в м. Києві по вул. Велика Васильківська (Червоноармійська) 75 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу та безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим порушив п.13.1; п.12,1. та п.2.3.6.ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

До протоколу про адміністративне правопорушення додані: схема місця ДТП від 02 грудня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблиця дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів.

Схема місця ДТП підписана учасниками ДТП, ОСОБА_2 вказав, що зі схемою не згоден, не вказаний заїзд в двір та розташування авто.

Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Мерседес Бенс», державний номерний знак НОМЕР_1 , має такі пошкодження: передній бампер зліва, ліве крило, передня ліва фара, ліве бокове дзеркало, передні ліві двері, передні та задні диски з лівої сторони.

Автомобіль «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_2 , має такі пошкодження: права бокова частина автомобіля.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , які він надав безпосередньо на місці ДТП вбачається, що він рухався по вул. В. Васильківська, 75, в першій полосі, з другої полоси різко почав перестроюватись автомобіль, державний номерний знак НОМЕР_3 , не переконавшись в безпечності маневру. Побачивши автомобіль, який перестроювався, почав екстрено гальмувати, прижиматись до обочини, але нічого це не дало, так як автомобіль, державний номерний знак НОМЕР_2 своєю правою стороною спричинив зіткнення з його авто.

З письмових пояснень ОСОБА_1 , які він також надав на місці ДТП вбачається, що 02.12.2025 року о 09 :30 год. він керуючи автомобілем «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по вул. В. Васильківська,75, став учасником ДТП. Перебуваючи на чергуванні в м.Києві та, рухаючись у другій смузі на службовому автомобілі «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, помітив порушення Правил дорожнього руху, а саме, рух автомобіля по смузі для громадського транспорту. Увімкнувши правий покажчик повороту та, впевнившись в безпеці, почав перелаштовуватися, а саме, повністю знаходився в смузі руху громадського транспорту та, почавши рух прямо, відчув удар в праву частину службового авто. Зупинивши авто та вийшовши з нього з правої частини побачив автомобіль «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 , частина якого знаходилась на узбіччі переднім та заднім колесом.

Також в матеріалах справи наявні фотознімки з місця ДТП, на яких зафіксована вулиця, місце зіткнення, та пошкодження транспортних засобів.

В матеріалах також наявні відео із вуличних камер спостереження, на яких зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_2 , та «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те що, враховуючи місцезнаходження автомобілів, у суду відсутні будь-які докази того, що водій ОСОБА_2 не дотримався безпечної дистанції та не врахував швидкість руху, чим порушив вимоги п.12.1 та п.13.1 ПДР України. Доказів порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.3.б. ПДР України суду не надано. За викладених обставин суддя вважає, що вина ОСОБА_2 не доведена достатніми та беззаперечними доказами. Таким чином, виходячи з вищевикладеного та відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху, які призвели до вчинення ДТП, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції із такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При ухваленні рішення в справі про адміністративні правопорушення суд повинен дотримуватись принципу повноти дослідження обставин справи, що суттєво впливає на об`єктивність рішення, а також на здобуття достатньої сукупності доказів, які обґрунтовують зроблені у даному рішенні висновки, як такі, що не залишають сумнівів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час її розгляду, виключає будь - яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, а також того, що інкриміноване правопорушення було вчинене саме особою, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306, передбачено обов`язки водіїв транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозиція ст. 124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти Правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.

Склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об`єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення Правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, 3)наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками.

Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто, має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками.

Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв`язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.

Причинно-наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками. Тобто, встановленню підлягають тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинно- наслідковому зв`язку.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 586216 вбачається, що 02.12.2025 року, о 09:30:00 год., у м. Києві по вул. Великій Васильківській (Червоноармійській) 75 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу та безпечної швидкості, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Чим порушив п.13.1; п.12,1; та п.2.3.6.ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Пунктом 12.1 ПДР визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 13.1 ПДР встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, таблиця дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів.

Схема місця ДТП підписана учасниками ДТП, ОСОБА_2 вказав, що зі схемою не згоден, не вказаний заїзд в двір та розташування авто.

Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Мерседес Бенс», державний номерний знак НОМЕР_1 , має такі пошкодження: передній бампер зліва, ліве крило, передня ліва фара, ліве бокове дзеркало, передні ліві двері, передні та задні диски з лівої сторони.

Автомобіль «Рено Дастер» державний номерний знак НОМЕР_2 , має пошкодження а саме: права бокова частина автомобіля.

Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративні правопорушення, схему ДТП, пояснення учасників ДТП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обгрунтованість висновку суду першої інстанції щодо відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд, після вивчення усіх матеріалів справи, зокрема, відеозаписів обставин ДТП з вуличних камер відеоспостереження, які надані до матеріалів справи учасниками ДТП, повністю погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 рухався на автомобілі «MERCEDES-BENZ», д.н.з. НОМЕР_1 , у своїй полосі, не змінюючи напрямок руху, в той же час, з другої полоси руху водій автомобіля «RENAULT DUSTER», д.н.з. НОМЕР_2 , (автомобіль патрульної поліції) без увімкнених проблискових маячків, під керуванням поліцейського ОСОБА_1 , здійснив маневр перестроювання в першу полосу руху, в якій рухався автомобіль під керування ОСОБА_2 , не переконавшись в безпечності такого маневру, в результаті якого трапилась дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля «MERCEDES-BENZ», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вчинив дії для уникнення зіткнення, максимально можливо змістивши свій автомобіль вправо, але уникнути зіткнення транспортних засобів не вдалося. Таким чином, у діях ОСОБА_2 не вбачається порушення п. 13.1. ПДР України, який передбачає дотримання водіями безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Безпідставним є також посилання в апеляційній скарзі на порушення ОСОБА_2 пункту 12.1 ПДР (недотримання безпечної швидкості руху), оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вказаних обставин, а тому такі доводи є припущеннями, а висновки суду не можуть грунтуватись на припущеннях.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції було порушено вимоги щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи на підставі досліджених доказів, суд апеляційної інстанції відхиляє оскільки, як вбачається із постанови суду першої інстанції судом були повно та всебічно досліджені всі матеріали справи та докази, що у них містяться, суд надав доказам відповідну правову оцінку та за результатами розгляду прийшов до законного та обгрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що суд не надав належної оцінки всім наявним доказам, які були надані потерпілою стороною та ДПП, неодноразово посилаючись на відсутність можливості відкрити оптичний диск, на якому зафіксовано момент ДТП у різних ракурсах, натомість розглянув лише докази сторони правопорушника, які також були записані на оптичному диску, і цей диск суд має можливість відкрити, чим виявив упереджене ставлення на користь правопорушника, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

У судовому засіданні апеляційного суду 29.06.2026 року були дослідження всі оптичні диски із відео з місця події, що відбулась 02.12.2025 року і ті, що були надані стороною захисту і ті що були надані зі сторони ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції.

На вказаних відео зображені одні і ті ж події, вказані відео не спростували правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано той факт, що ОСОБА_2 рухався із порушенням ПДР, а саме, по смузі руху громадського транспорту, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки з матеріалів справи вбачається, що уповноваженим органом поліції до суду був скерований протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 529385 за змістом якого ОСОБА_2 інкримінується порушення п. 13.1, 12.1, 2.3.б ПДР України.

Отже, суд в межах цього протоколу має встановити, чи допущено ОСОБА_2 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху ( 12.1,13.1,2.3.б ПДР).

Доказів того, що ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за рух по полосі громадського транспорту 02.12.2025 року о 09-30 год по вул. Великій Васильківській в м.Києві, матеріали справи не містять.

Інші доводи апелянта також не спростовують встановлених судом дійсних обставин справи та висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: