Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №371/557/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Київ

справа №371/557/26

провадження № 33/824/3041/2026

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невкритий Валерій Михайлович, на постанову судді Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу, 27 березня 2026 року о 06:55 по вул. Перемоги, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує результат огляду на газоаналізатор Драгер 6810 за номером 3621 від 27.03.2026 року, результат 0,38 проміле. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку, з результатами Драгеру погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я Миронівська ОБЛ водій відмовився, чим порушив п. 2.9 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому стягнення у виді штрафу однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Не погоджуючись з такою постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невкритий В.М., 19 травня 2026 року подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 27 березня 2026 року ОСОБА_1 алкогольні напої не вживав та автомобілем не керував, а керував його колега по роботі ОСОБА_2 .

Звертає увагу на відсутність підстави зупинки транспортного засобу, на відсутність беззаперечних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутність в протоколі даних засобу відео фіксації.

Вказує, що інформація щодо скоєння адміністративного правопорушення не реєструвалась в журналі єдиного обліку відділу поліції.

Стверджує, що в матеріалах справи відсутній повний фрагмент відеозапису події керування транспортним засобом будь-яким із водіїв та працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 6, 59, 63 Конституції України, 268 КУпАП.

У судовому засіданні 23 червня 2026року ОСОБА_3 та його адвокат - Невкритий В.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., ОСОБА_3 та його адвоката, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як видно з протоколу, 27 березня 2026 року о 06:55 по вул. Перемоги, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Daewoo, державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує результат огляду на газоаналізатор Драгер 6810 за номером 3621 від 27.03.2026 року, результат 0,38 проміле.

Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку, з результатами Драгеру погодився, чим порушив п. 2.9 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положенням ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд зазначає, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати правила дорожнього руху України.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи відповідно до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №625199, складеним 27 березня 2026 року, результатами огляду спеціальним технічним засобом газоаналізатором «Драгер», цифровий показник якого засвідчив рівень алкоголю у ОСОБА_1 на рівні 0,38 % проміле, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27 березня 2026 року та відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, які приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, а його висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є законним і обґрунтованим.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутній повний фрагмент відеозапису події керування транспортним засобом будь-яким із водіїв, з огляду на таке.

З відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівникам поліції, під час спілкування працівник поліції відчув запах з порожнини рота з ознаками алкогольного сп`яніння, поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння на газоаналізаторі Драгер 6810, на що ОСОБА_1 погодився, перебування і керування в стані сп`яніння не заперечував, а саме як вбачається з відеозапису 00000_00000020260327070208_0003A, 0:02:23 показник якого засвідчив рівень алкоголю в ОСОБА_1 на рівні 0,38 % проміле, на запитання працівника поліції останній повідомив, що вживав алкогольні напої вчора вечором.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Також з відео чітко вбачається, що під час зупинки транспортного засобу, а ні ОСОБА_1 , а ні свідок ОСОБА_2 не заперечували факт керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою продуття газоаналізатора Драгер, який засвідчив показник на рівні алкоголю у ОСОБА_1 0,38 % проміле.

Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені судом першої інстанції та Київським апеляційним судом, ОСОБА_1 не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Згідно з положеннями статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

За таких обставин апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Невкритий Валерій Михайлович - залишити без задоволення.

Постанову Миронівського районного суду Київської області від 11 травня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Желепа