Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №533/439/26 — Козельщинський районний суд Полтавської області

Суд: Козельщинський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №533/439/26

Суддя: Козир В. П.

Справа № 533/439/26

Провадження № 1-кп/533/61/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12026175520000087, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2026 за обвинуваченням:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: село Оболонь Семенівського району Полтавської області; зареєстрована та фактична адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; у зареєстрованому шлюбі не перебуває; освіта професійно-технічна; працює робітником з благоустрою Козельщинської селищної ради; раніше несудимий; групи інвалідності не має; учасником бойових дій не являється; статусу учасника АТО не має; дітей на утриманні не має; податковий номер 2673422110,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_5 умисно вчинив фізичне насильство відносно ОСОБА_4 - жінки, з якою ОСОБА_5 проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, за таких обставин.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , з якою ОСОБА_5 проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу, перебували за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У цей час ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень іншій особі, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин наніс два удари рукою, зжатою в кулак, по обличчю справа в область правого ока потерпілої ОСОБА_4 , чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо правого ока, який утворився від дії тупого предмету, та згідно з висновком експерта від 14.04.2026 № 347 за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.

Вчинене кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством, адже вчинено відносно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах, – спільне проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

При визначенні обсягу та порядку дослідження доказів прокурором висловлено думку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливістю обмежитися допитом потерпілої та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_4 не заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_5 погодився з думкою прокурора, погодився із порядком розгляду справи без дослідження доказів, запропонованим прокурором, фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, не заперечував, від давання показань відмовився.

Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення визнаних обставин.

Ураховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та правильно розумів зміст обставин, зазначених в обвинувальному акті, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів і обмежив їх дослідження допитом, потерпілої, дослідженням наявних доказів що містяться в матеріалах справи, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, пояснив, що обставини справи, викладені в обвинувальному акті правильно, погодився з прокурором щодо міри покарання у виді штрафу, стверджував, що має фінансову можливість його добровільно сплатити, оскільки офіційно працює. Пояснив, що з потерпілою примирився, кохає її, обіцяв, що більше таке не повториться.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні також підтвердила фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Повідомила. що з обвинуваченим проживає разом п`ять років. У той день, він був дуже п`яний, йому здалося, що вона його хоче знімати на телефон, це і спровокувало раптову агресію. Наразі відносини налагодилися. Це перший раз таке трапилося, раніше обвинувачений її ніколи не ображав, у нього брат на війні загинув і, можливо, через це він зірвався. З мірою покарання у виді штрафу погодилася.

Суд, допитавши потерпілу, дослідивши письмові докази, що характеризують особу обвинуваченого, уважає, що винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення доведена, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, - відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, - вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку; обставини, що обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, який каявся та визнав свою вину; за місцем проживання характеризується позитиву; працевлаштований; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; урахувавши думку учасників провадження, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для призначення покарання у виді виправних робіт чи громадських робіт суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати в даному кримінальному проваджені відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 56, 65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373-374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та застосувати до нього покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Роз`яснити засудженому, що він зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання цим вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому у порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Роз`яснити учасникам право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua