Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №359/4366/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-о/359/159/2026

Справа № 359/4366/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Коваленко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із даною заявою, якою просить : визвати безвісно відсутнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 . Початком безвісної відсутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати 10 квітня 2023 року.

Заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 березня 2023 року за № 83 її сина ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби, призначено на посаду старшого стрільця 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , ВОС – 100868А, та з 24 березня 2023 року зарахувати до списків особового складу частини. На підставі бойового розпорядження командира ОПБр № 1333дск від 09 березня 2023 року ОСОБА_4 у період з 24 березня 2023 року по 11 квітень 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в районі оборони н.п. Бахмут Донецької області. 18 квітня 2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_5 сповістив заявника про те, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісті зник в районі бойових дій під час виконання бойового завдання в м. Бахмут Донецької області. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 07 травня 2023 року за № 394 «Про результати службового розслідування» відповідно до Акту службового розсліду-вання від 07 травня 2023 року наказано вважати старшого стрільця солдата ОСОБА_4 з 10 квітня 2023 року зниклим безвісти військовослужбовцем, тобто зниклим безвісти під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. За фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 порушено кримінальне провадження № 12023111100002743 від 19 грудня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також кримінальне провадження № 12023111100000933 від 20 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, розсліду-вання яких здійснює Бориспільське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Також, ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 10 липня 2023 року.

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 є адреса: АДРЕСА_1 .

На даний час заявником та заінтересованими особами прийнято рішення про подання заяви про приватизацію квартири, в якій вони зареєстровані та проживають. У цій же квартирі зареєстрований за місцем постійного проживання ОСОБА_4 . У зв`язку з його відсутністю безвісти він не може подати заяву про участь у приватизації чи відмову від такої, а зареєстро-вані члени сім`ї не можуть реалізувати своє права на приватизацію квартири в державному житловому фонді без зняття з реєстрації сина.

Враховуючи, що визнання ОСОБА_4 безвісти відсутнім заявнику необхідно для зняття його з реєстрації за місцем проживання для подальшої приватизації квартири, ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду з даною заявою.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду з викликом і повідомленням сторін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Натомість від представника заявника адвоката Спис О.І. надійшла заява, якою вимоги підтримав та просив задовольнити, а розгляд справи просив проводити у його та заявника відсутність.

Також від заінтересованих осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, проти задоволення заяви не заперечують.

Зважаючи на неявку сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснює-ться.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складан-ня повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши заяви сторін та докази, наявні в матеріалах справи, повно і всебічно надавши їм оцінку, прийшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за №2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданим Бориспільським міським відділом ЗАГС 14 червня 1984 року, актовий запис про народження № 396 (а.с. 6).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24 березня 2023 року за № 83 ОСОБА_4 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби, призначено на посаду старшого стрільця 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , ВОС – 100868А, та з 24 березня 2023 року зарахувати до списків особового складу частини, що підтверджується Витягом з наказу №83 від 24 березня 2023 року (а.с. 7).

Згідно Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 13 червня 2025 року за № 1874 та Витягу з бойового розпорядження командира 23 обсп Опбр № 46 від 09 квітня 2023 року встановлено, що на підставі бойового розпорядження командира ОПБр № 1333дск від 09 березня 2023 року ОСОБА_4 у період з 24 березня 2023 року по 11 квітня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в районі оборони н.п. Бахмут Донецької області (а.с. 8-9).

18 квітня 2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_5 сповістив заявника ОСОБА_1 , що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 03 травня 2022 року призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 , старший стрілець 1 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 безвісті зник в районі бойових дій під час виконання бойового завдання в м. Бахмут Донецької області. Наведене підтверджується Сповіщенням сім`ї № 1/2/721 від 18 квітня 2023 року (а.с. 10).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 490 від 11 квітня 2023 року «Про призначення службового розслідування», наказано провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти 11 квітня 2023 року солдата ОСОБА_4 (а.с.11).

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 від 07 травня 2023 року за № 394 «Про результати службового розслідування» відповідно до Акту службового розслідування від 07 травня 2023 року, наказано вважати старшого стрільця солдата ОСОБА_4 з 10 квітня 2023 року зниклим безвісти військово-службовцем, тобто зниклим безвісти під час виконання обов`язків військової служби в районі бойових дій під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіаль-ної цілісності України. Наведене підтверджується Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 за № 394 від 07 травня 2023 року та Повідомленням про право на виплату від 23 грудня 2024 року за № 8670 (а.с. 12-13).

Встановлено, що за фактом безвісного зникнення ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості, що 08 квітня 2023 року останній раз ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець НОМЕР_1 виходив на зв`язок, та 18 квітня 2023 року надійшло сповіщення сім`ї, що ОСОБА_4 зник в районі бойових дій під час виконання бойового завдання в м. Бахмут, Донецької області. Наведене підтверджується Витягом з ЄРДР № 1202311100000933 від 20 квітня 2023 року, Витягом з ЄРДР № 12023111100002743 від 19 грудня 2023 року, листом Бориспільської окружної прокуратури від 15 січня 2024року за № 51-71-11672-23, листом Донецької обласної прокуратури від 19.01726 за № 0911-314вих-26, листом Донецької обласної прокуратури від 12 лютого 2024 року за № 09/1-1056вих-24, листом Бахмутської окружної прокуратури від 12 січня 2026 року за № 50/-195вих-26, постановою Бахмутської окружної прокуратури від 12 січня 2026 року про визначення підсудності (а.с. 14-20).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 11 липня 2023 року за № 20230711-1329 ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин – 10 липня 2023 року (а.с. 22-23).

Також, 20 травня 2025 року ОСОБА_4 надано статус ветерана війни, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20260120-00139841 від 20 січня 2026 року (а.с. 24).

Зареєстрованим місцем проживання заявника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є адреса: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_4 виданим Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області; Витягом з Реєстру територіальної громади від 20 січня 2026 року за № 2026/000978230; паспортом громадянина України НОМЕР_5 виданим 05 жовтня 2001 року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області; довідкою про склад сім`ї наймача від 03 жовтня 2018 року за № 41 (а.с. 25-32).

Відповідно положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедли-вий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європей-ського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).

Відповідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість зміни в судовому порядку правового статусу фізичної особи шляхом визнання її безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, що визначено п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України. Необхідність у зміні правового статусу фізичної особи виникає у зв`язку з тим, що невизначеність правового становища особи, яка тривалий час відсутня у місці свого постійного проживання, створює певні перешкоди щодо реалізації суб`єктивних прав фізичними та юридичними особами, які перебувають із нею в певних правовідносинах.

Згідно положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Відповідно статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсут-ньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Законодавець пов`язує визнання особи безвісно відсутньою зі встановленням відповідного юридичного складу, тобто сукупністю взаємопов`язаних юридичних фактів, що становлять предмет доказування.

Такою сукупністю юридичних фактів, тобто юридичним складом, є: 1) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; 3) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; 4) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 760/3112/16-ц, від 29 серпня 2019 року у справі № 225/2576/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 225/882/17, від 07 травня 2018 року у справі №225/1297/17.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, принцип змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їхньої переконливості. Вказане положення є головним нормативним закріпленням принципів змагальності та диспозитивності в законодавстві України.

Загальна формула принципу змагальності та диспозитивності у цивільному судочинстві закріплена у статтях 12, 13 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності обов`язок доказування фактичних обставин, що мають значення для справи, повною мірою покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно статей 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про визнання її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім з метою подання заяви про приватизацію квартири АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Положеннями статті 43 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Зазначена норма права передбачає, перш за все, з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи у квітні 2023 року заявниця ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_4 , втратила зв`язок із своїм сином, який з 24 березня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в районі оборони н.п. Бахмут Донецької області.

За фактом зникнення безвісті ОСОБА_4 були внесені відомості до ЄРДР за №1202311100000933 від 20 квітня 2023 року та № 12023111100002743 від 19 грудня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. На даний час досудове розслідування триває.

ОСОБА_1 в заяві вказала, що син на зв`язок не виходив, місце його перебування їй невідоме.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, відсутність більше одного року відомос-тей про місце перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досліджені судом документи узгоджуються між собою та не викликають сумніву у їх достовірності. Відтак, наявність підстави для визнання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісно відсутнім підтверджується належними і допустимими доказами в їх сукупності.

Враховуючи наведені заявником доводи та досліджені судом докази, додані до заяви про визнання ОСОБА_4 ,зниклим безвісті, суд дійшов висновку про задоволення заяви.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 81, 211, 258, 259, 263, 265, 273, 305-308, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, який зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , з 10 квітня 2023 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 15 липня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.