Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №522/8079/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/8079/26

Головуючий першої інстанції: Домусчі Л.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 08.06.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

за участю секретаря Зелінської Д.Р.,

представника позивача Саркісяна А.Р., представника відповідача Рахнянської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

11.05.2026 Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

В обґрунтування позовних вимог міграційний орган зазначає, що відповідач на території України знаходиться незаконно, ухиляється від надання документів, що посвідчують його особу, а тому підлягає затриманню з метою ідентифікації та виконання рішення про його примусове видворення з України.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.06.2026 відмовлено у задоволенні позову, оскільки відсутні докази ухилення відповідача від виконання рішення про примусове видворення за межі України та відповідач не перебуває в пункті тимчасового перебування іноземців.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апелянт посилається на необхідність затримання ОСОБА_1 у зв`язку із його ухиленням від виконання в установлений строк без поважних причин рішення про примусове видворення за межі України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що громадянин Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на територію України у 2011 році.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі 420/576/25 (набрало законної сили 09.12.2025), відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 31.10.2024 №162-24 про відмову ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов`язання Державної міграційної служби України прийняти рішення відносно громадянина Нігерії ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. /а.с.35-49/

08.05.2026 працівниками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області виявлено громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України, про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.05.2026 серії ПР МОД №012932. /а.с.50/

Постановою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 08.05.2026 серії ПН МОД №013024 накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100грн. за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме перебування без документів на право проживання на території України. /а.с.51/

Рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 08.05.2026 №5101100100000778 вирішено примусово видворити з України громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.62-68/

З метою забезпечення виконання рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 08.05.2026 №5101100100000778 про примусове видворення ОСОБА_1 з України, міграційний орган звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, при вирішенні справи, дійшов до безпідставного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Так, Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011р. №3773-VI (надалі – Закон України №3773-VI) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Пункт 16 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VI визначає, що паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 Закону України №3773-VI пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч.5 ст.26 Закону України №3773-VI)

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України №3773-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (ч.4 ст.30 Закону України №3773-VI).

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства врегульовані ст.289 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 вказаної статті за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Згідно ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Здійснивши аналіз зазначених правових норм, можна дійти висновків, що за наявності певних обставин, як це передбачає ч.1 ст.289 КАС України, до іноземця може бути застосовано такі заходи як, зокрема затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України (п.1 ч.1 вказаної статті).

Водночас, слід зазначити, що положення наведеної норми передбачають як затримання з метою ідентифікації, або затримання з метою забезпечення видворення за межі території України, або ж затримання з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України тощо.

Позивач, звертаючись до суду першої інстанції обрав спосіб реалізації адміністративної дієздатності у формі затримання громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

За такого предмету позову, позивач повинен довести наявність підстав, що підтверджували б необхідність застосування саме такого способу реалізації повноважень в міграційній сфері, а саме наявність фактів та обставин щодо неможливості громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого та надати факти, які могли б стверджувати про можливе ухилення позивачем виконання рішення про його примусове видворення тощо.

Повертаючись до матеріалів даної адміністративної справи, слід зазначити, що під час виявлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт країни його походження був відсутній та прихований, у зв`язку з чим ідентифікувати особу неможливо. /а.с.14, 72/

Також встановлено, що під час затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та судового розгляду в суді першої, а також апеляційної інстанції, відповідачем такі документи не були пред`явлені.

Разом з тим, рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 08.05.2026 №5101100100000778 вирішено примусово видворити з України громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.62-68/

Виходячи із встановлених обставин даної справи, враховуючи, що відповідач на території України перебуває незаконно, останній не підтвердив законні джерела отримання доходу та наявність коштів для повернення у країну походження, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову шляхом затримання громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №522/15124/19.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо наявності обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою згідно ст.317 КАС України для його скасування.

Керуючись ст.ст.288, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 червня 2026 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою затримати громадянина Федеративної Республіки Нігерія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з України, строком на 6 місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв