Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №757/5018/26-а — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №757/5018/26-а

Суддя: Голуб В.А.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 757/5018/26-а

Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,

повний текст судового рішення

складено 12.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 12 червня 2026 року у справі № 757/5018/26-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до представника Уповноваженого з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у складанні протоколу про адміністративне правопорушення та зобов?язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до представника Уповноваженого з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у складанні протоколу про адміністративне правопорушення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2026 року справу № 757/5018/26-а передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

26.05.2026 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 01.06.2026 Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 064, 96 грн., надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

03.06.2026 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 12.06.2026 Одеський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву ОСОБА_1 .

Так, суд вказав, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачка подала клопотання, у якому просила звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особу з інвалідністю II групи. Однак жодного документа, що підтверджує наявність у неї статусу особи з інвалідністю, або його вихідних даних до суду надано не було. Оскільки зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду недоліки позивачкою усунені не були, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення адміністративного позову позивачці.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивачка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржниця зазначає, що вона є особою з інвалідністю II групи довічно, а її заява від 01.06.2026 була подана вчасно через підсистему «Електронний суд». На думку апелянтки, навіть у разі виникнення внутрішнього технічного збою підсистем ЄСІТС, суд першої інстанції був обізнаний про наявність у неї відповідної пільги, оскільки серія та номер посвідчення були зазначені в тексті поданої заяви. З огляду на це, скаржниця вважає повернення позовної заяви безпідставним, таким, що обмежує її право на доступ до правосуддя, та вказує на неврахування судом питання щодо передачі справи за належною територіальною підсудністю.

Тому апелянтка просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду іншим складом суду, з метою виконання вимог закону щодо направлення матеріалів за належною предметною та територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Статтями 160, 161 КАС України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також встановлено документи, що додаються до позовної заяви.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга статті 169 КАС України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (частина шоста статті 169 КАС України).

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З матеріалів справи встановлено, що у зв`язку із невідповідністю позовної заяви ОСОБА_1 вимогам статей 160, 161 КАС України, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1 064, 96 грн., надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Не є спірним питанням, що на виконання ухвали суду першої інстанції позивачкою не було надано копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2003, доданого нею до апеляційної скарги суду апеляційної інстанції, з якого вбачається, що вона є особою з інвалідністю 2 групи довічно.

Приписами КАС України чітко встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, саме лише зазначення у тексті заяви серії та номера посвідчення жодним чином не підтверджує факту наявності у позивачки інвалідності та, як наслідок, правових підстав для її звільнення від сплати судового збору, адже нормою закону чітко передбачено обов`язок надати документ, що підтверджує наявність відповідної пільги.

Посилання апелянтки на виникнення внутрішнього технічного збою підсистем ЄСІТС колегія суддів відхиляє, оскільки жодного доказу на підтвердження цієї обставини до суду надано не було. Окрім того, у переліку додатків до заяви про усунення недоліків від 01.06.2026 позивачкою взагалі не було зазначено про долучення копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.11.2003.

Щодо посилання апелянтки на порушення судом першої інстанції правил підсудності, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2026 справу № 757/5018/26-а передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

26.05.2026 справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Аналіз зазначених норм права дає підстави визнати, що правила цієї статті спрямовані на недопущення спорів між судами одного інституційного рівня, яким підсудні справи з однаковим предметом спору.

За таких обставин суд не вбачає порушень процесуального права суддею Одеського окружного адміністративного суду.

При цьому колегія суддів зауважує, що у випадку незгоди з передачею справи за підсудністю до м. Одеси позивачка мала право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2026, втім, зазначеним правом вона не скористалася.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в частині наявності підстав для повернення позовної заяви.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи представника апелянтки Левицької С.О., викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - без змін.

Керуючись статтями 150, 151, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 12 червня 2026 року у справі № 757/5018/26-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 12 червня 2026 року у справі № 757/5018/26-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до представника Уповноваженого з прав людини в Одеській області Попової Марії Федорівни про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у складанні протоколу про адміністративне правопорушення та зобов?язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua