Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №420/3554/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3554/26

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

11.02.2026р. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

зобов`язати НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйона. гривень на підставі абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в органах Державної прикордонної служби України за контрактом. Строк дії контракту - з 19.07.2021р. по 18.07.2024р. Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.07.2024р. №840-ОС «По особовому складу» дію контракту продовжено понад встановлені строки: з 19.07.2024р. на період дії воєнного стану.

Також ОСОБА_1 у період з 19.07.2024р. по 30.03.2025р. та з 03.04.2025р. по 23.05.2025р. брав участь у бойових діях, що у сукупності перевищує 6 (шість) місяців.

12.08.2025р. ОСОБА_1 звернувся з рапортом до військової частини НОМЕР_1 про виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 1 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». У задоволені рапорту відмовлено. Підставою визначено те, що контракт про проходження військової служби було укладено до введення воєнного стану.

Військова частина НОМЕР_1 (далі також – відповідач) заперечувала проти задоволення позову. У відзиві на позов зазначено, що дата прийняття особи на службу/укладення контракту з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» є однією із умов виплати спірної грошової винагороди. Оскільки позивач прийнятий на службу за контрактом з 19.07.2021р., тобто до введення воєнного стану, це виключає можливість одержання ним грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 грн.

Одеський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю рішенням від 06.04.2026 р.

Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не призначення, не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у повному обсязі – у розмірі 1 млн грн. (один мільйон гривень) відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Зобов`язав військову частину НОМЕР_3 НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн гривень відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 22.05.2026р..

Обставини справи

19.07.2021р. між начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (молодший сержант, молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії 1 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » І категорії (тип Б) прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5 ) укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу. Контракт є строковим і має строк дії з 19.07.2021р. до 18.07.2024 р.

17.06.2024р. відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №674-ОС «По особовому складу» було зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення: з 15.06.2024р. сержанта ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, АДРЕСА_1 .

19.06.2024р. відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №684-ОС «По особовому складу» було призначено: сержанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, інспектором прикордонної служби 2 категорії начальником групи станкових протитанкових гранатометів другого протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування.

22.07.2024р. відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №840-ОС «По особовому складу» було продовжено дію контракту понад встановлені строки: сержанту ОСОБА_1 , інспектору прикордонної служби 2 категорії-начальником групи станкових протитанкових гранатометів другого протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування з 19.07.2024р. на період дії воєнного стану.

Згідно з Витягом з журналу бойових дій прикордонної протитанкової застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 прикордонного загону: (номенклатурний № НОМЕР_5 від 14.07.2024р., період: 19.07.2024р. - 30.03.2025р.); (номенклатурний №100 ЖБД від 04.07.2024р., період:03.04.2025р. - 23.05.2025р.), ОСОБА_1 брав участь у бойових діях, що у сукупності перевищує 6 (шість) місяців.

Відповідно до довідки №08/826-Г від 08.09.2024р. НОМЕР_2 прикордонного загону старший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно з 15.06.2024р. проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Також в довідці зазначено, що з 16.07.2024р. ОСОБА_1 приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Харківській області.

Відповідно до довідки №08/154 від 20.01.2026р. що ОСОБА_1 , дійсно проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) з 15 червня 2024 р.

12.09.2025р. ОСОБА_1 подав рапорт начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону, в якому просив клопотати перед вищим командуванням про виплату інспектору прикордонної служби 2 категорії начальнику групи станкових протитанкових гранатометів другого протитанкового відділення прикордонної протитанкової застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування старшому сержанту ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень згідно положень абзацу пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

12.08.2025р. від начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України за № 27/62122/25-Вн надана відповідь, за якою рапорт зареєстрований.

13.10.2025р. представник позивача отримав письмову відповідь за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 , за якою йому відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

На обґрунтування зазначеної відмови відповідачем зазначено, що відповідні виплати здійснюються військовослужбовцям, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, проте, старший сержант ОСОБА_1 був призваний на військову службу 19.07.2021 р., тобто до введення воєнного стану та не може претендувати на одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень.

Після отримання відмови від відповідача, 23.12.2025 р. позивачем надіслано скаргу на дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 до Державної прикордонної служби України, в якій позивач просив додатково розглянули пакет документів поданий до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та включити до списку військовослужбовців, які підлягають на отримання такої одноразової грошової винагороди в розмірі 1 (один) мільйон гривень.

27.01.2026 р. позивачем було отримано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_6 з посиланням на те, що ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу за контрактом з 19.07.2021 р., станом на 24.02.2022 р. ОСОБА_1 вже перебував на військовій службі за контрактом. Таким чином, контракт укладений і почав діяти до початку ведення воєнного стану, а відтак правові підстави для нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, відсутні.

Вважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_1 відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень на підставі абзацу 1 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 р. № 153, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Позивачем дотримані визначені Постановою № 53 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153; 3) брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій) не менше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням викладеного, позивач, звернувшись до відповідача із рапортом від 12.08.2025р. щодо виплати одноразової грошової винагороди в розмірі 1 млн. грн, передбаченої Постановою №153, дотримався обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень.

Доводи апеляційної скарги

Скаржник на обґрунтування вимог про скасування рішення суду вказав, що ОСОБА_1 станом на час введення воєнного стану в Україні 24.02.2022р., вже вважаться таким, що проходить військову службу за контрактом, починаючи ще з 17.07.2021, тобто майже за 6 місяців до введення в Україні воєнного стану.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу наведені доводи та міркування, які покликані засвідчити законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Закон України від 20.12.1991р. №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац перший частини першої статті 9 Закон №2011-XII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (абзац другий частини першої статті 9 Закону №2011-XII).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-XII).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (абзац перший частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).

11.02.2025р. Кабінет Міністрів України постановою №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі – Постанова №153), яка набрала чинності 13.02.2025р., затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок).

Суд у складі колегії суддів вважає за підставне особливо наголосити, що йдеться про експериментальний проект щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 1 Постанови №153 у первинній редакції експериментальний проект реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою. На момент розгляду справи судом першої інстанції та її апеляційного перегляду тривалість реалізації експериментального проекту, складовою якого є Порядок, залишається обмеженою дворічним терміном, який обраховується з дня, що настає за днем набрання чинності постановою, тобто з 13 лютого 2025р.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Постанови № 153 в редакції станом на 13.02.2025р. було установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил на посади рядового складу, Збройні Сили, Міністерство оборони, військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Постанови №153 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2025р. №387 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови №153 в редакції станом на 13.02.2025р. було установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених) (абзац третій пункту 4 Постанови № 153 у редакції станом на 13.02.2025р.).

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі (абзац четвертий пункту 4 Постанови № 153 у редакції станом на 13.02.2025р.).

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується (абзац п`ятий пункту 4 Постанови № 153 у редакції станом на 13.02.2025р.).

Згідно з абзацом другим пункту 4 Постанови №153 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2025р. №387 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

На момент апеляційного розгляду цієї справи абзац другий пункту 4 Постанови №153 викладено в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942.

Так, згідно з абзацом другим пункту 4 Постанови №153 в чинній редакції установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.,2.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.2025р. №942 пункт 4 Постанови №153 доповнено абзацами такого змісту:

«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.»

За результатами аналізу змін до пункту 4 Постанови №153 суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати поступове розширення кола військовослужбовців осіб, яким під час реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану, здійснюється виплата винагороди.

Водночас суд у складі колегії суддів вказує, що експериментальний проект передбачає тимчасове, тобто обмежене у часі, запровадження особливого правового режиму для апробації окремих управлінських рішень. Аналіз результатів реалізації експериментального проекту уможливлює прийняття рішення про запровадження відповідного правового режиму на постійній основі та/або в інших масштабах, або про припинення його дії.

Одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах, яка передбачена в абзаці другому пункту 4 Постанови №153, спрямована на підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України – осіб певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов – військової служби під час воєнного стану та є складником експериментального проекту.

Одноразова грошова винагорода є заохочувальною виплатою особам певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов, та відповідають певним іншим умовам, а не соціальною гарантією встановленою усім військовослужбовцям на постійній основі.

За результатами аналізу пункту 4 Постанови №153 суд у складі колегії суддів зазначає, що одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень виплачується громадянам України, за одночасного дотримання низки умов.

Так, під час реалізації експериментального проекту, який реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою №153, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень виплачується, зокрема, тим громадянам України, які (1) до набрання чинності Постановою у віці (2) до 25 років були (3) прийняті або призвані на військову службу (4) під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.,2.2022р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. 2022 р. №2102-IX.

Під час реалізації експериментального проекту і відповідно до його умов іншим особам, які не відповідають бодай одній з визначених умов, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень не виплачується.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне наголосити, що наведена вище умова є первинною і незмінною умовою експериментального проекту з дня набрання чинності Постанови №153. Довільна, поза аналізом результатів експериментального проекту і безвідносно до них, зміна умов реалізації проекту шляхом їх розширювального тлумачення заперечує функціональну спрямованість і практичне значення експериментального проекту.

Відповідно до обставин справи позивач уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу 19.07.2021р.

Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.07.2024р. №840-ОС «По особовому складу» дію контракту продовжено понад встановлені строки: з 19.07.2024р. на період дії воєнного стану.

Водночас, зважаючи на умови та тривалість експериментального проекту, суд у складі колегії суддів вказує на відсутність обґрунтованих підстав прирівнювати автоматичне продовження контракту під час дії воєнного стану до первинного укладання контракту під час дії воєнного стану.

За таких обставин позивач не відповідає умовам експериментального проекту, який реалізується протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності Постановою №153. Отже, відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової винагороди, яка спрямована на підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України – осіб певного віку, які прийняті на військову службу за певних умов –військової служби під час воєнного стану.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Суд у складі колегії суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи та надав неправильне тлумачення нормативним приписам, тому прийняте рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат у цій справі не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду тільки з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2026р. у справі №420/3554/26 скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С.Терлецький

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: О.О.Димерлій