Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №420/25754/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25754/25

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л. Р.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

при секретарі – Потомському А. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування протоколу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та ОСОБА_2 , в якому просив суд:

протокольні рішення №111 від 08 квітня 2025року “Усну заяву члена дисциплінарної палати Слободяника О.І. про самовідвід задовільнити”, “Передати матеріали дисциплінарного провадження №817/23 за скаргою адвоката ОСОБА_1 на дії адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури”, ухвалені Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області - визнати протиправними, та скасувати.

зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Одеської області відшкодувати ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що частиною 7 статті 50 Закону № 5076-VI встановлено, що Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.

Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Виходячи з чисельної кворуму засідання палати - десять осіб, та результатів голосування “За 5 голосів”, встановлюється що оскаржувані рішення палати були ухвалені не більшістю голосів від загальної кількості її членів, з підстав чого ухвалені рішення не відповідають вимогам частини 7 статті 50 Закону № 5076-VI, та підлягають скасуванню.

Також позивач зазначає, що оскаржувані рішення розглядалися та ухвалювалися за завідомо за недостовірною інформацією, а саме, що ОСОБА_1 є адвокатом та подавав свої скарги відносно своїх колег ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а члени Дисциплінарної палати вже неодноразово проводили перевірки за скаргами адвоката ОСОБА_1 на дії своїх колег.

Позивач зазначає, що він не мав та не має Свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується листом Ради адвокатів Одеської області вих.№254/0/9-25 від 15.07.2025р, тобто не є адвокатом.

З підстав наведеного встановлюється, що протокольні рішення №111 з розгляду питання №7 ухвалені не тільки з порушенням вимог ч.7 ст.50 Закону № 5076-VI0, а і містять недостовірну інформацію.

Також позивач звертає увагу на “Узагальнену дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо розгляду заяв про відводи (самовідводи)” яка затверджена рішенням ВКДКА № ХІ-021/2019 від 08.11.2019, та є обов`язковою до виконання Відповідачем, за пунктом 4 якого встановлено: “у в разі задоволення відводу, відведений член КДКА повинен перебувати за межами зали засідання, де відбувається обговорення і голосування із відповідних питань, не може брати участі в засіданні”.

Як вбачається з протокольного рішення №111 члени палати (Бойко Г.В., Маслов В.Г., Іванова П.В., Чудновський М.З.), якім за попереднім засіданням палати були задоволені самовідводи, були присутні у залі засідання де відбувається обговорення і голосування з відповідних питань, просто не брали участі у голосуванні, що є порушенням Відповідачем встановленої “Узагальненої дисциплінарної практики ВКДКА № ХІ-021/2019”.

Позивач зазначає, що як вбачається з матеріалів Витягу з протоколу №109 від 18.02.2025р, після промови уповноваженої особи про штучні об`єктивні перешкоди з розгляду скарг, чотири члени палати одразу заявили самовідводи, які їм були задоволені, після чого уповноваженою особою було вказано на відсутність кворуму палати для прийняття рішення, з підстав чого палатою було прийнято упереджене рішення про направлення матеріалів об`єднаного провадження №817/23 за скаргами ОСОБА_1 на дії адвоката Смирнова А.І. до ВКДКА з метою визначення іншої КДКА регіону, (тобто план уповноваженої особи спрацював).

Позивач зазначає, що протокольне рішення №109 було прийнято в порушення вимог пункту 7.7 Регламенту КДКА регіону (оскільки у разі відсутності кворуму за неповним складом палати, розгляд питання відкладається або переноситься на наступне засідання палати).

17 березня 2025 року ВКДКА прийняла відповідне рішення, у якому вказала Відповідачу на порушення п.7.7 Регламенту КДКА регіону за протокольним рішенням №109, та повернула матеріали об`єднаного провадження №817/23 за скаргами від 29.12.2023р. та від 11.12.2024р.

08 квітня 2025 року Відповідач за оскаржуваним протокольним рішенням №111 вирішив усунути порушення вимог пункту 7.7 Регламенту КДКА регіону з протокольного рішення №109, з підстав чого і був штучно дозаявлений один самовідвід (Слободяника О.І.), що стало слідством ухвалення рішень палатою в порушення вимог ч.7 ст.50 Закону № 5076-УІ.

З підстав вищенаведеного вбачається що Відповідач, визнавши рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8974/24, вдався до тривалої низки протиправної бездіяльності та протиправних рішень, за якими усіляко намагається ухилитися від виконання рішення суду.

Окрім вищенаведеного, позивач вказує на те, що протягом усього часу Позивач постійно звертався до Відповідача з причин інформаційного вакууму щодо повторного розгляду скарги, у своїх зверненнях від 18.10.2024р., від 18.11.2024р., від 07.01.2025, від15.01.2025, від 05.03.2025р., від 01.04.2025р., від 03.04.2025р., від 20.05.2025р., від 26.05.2025р., позивач ставив питання щодо повторного розгляду скарги, але ці звернення залишилися проігнорованими.

Відповідач приховував інформацію про проведення засідання палати, тим самим постійно протиправно обмежував права Позивача на справедливий розгляд його скарг, жодного разу Відповідач не проінформував та не запросив Позивача на засідання палати за його численними проханнями.

Позивач зазначає, що скасування в судовому порядку протиправного рішення №111 за

розглядом питання №7: “Усну заяву члена дисциплінарної палати Слободянина О.І. про самовідвід задовільнити”; “Передати матеріали дисциплінарного провадження №817/23 за скаргою адвоката Чеганенко Олександра Георгійовича на дії адвокатів Смирнова Андрія Ігоровича, ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури”, по-перше поверне Відповідача як “квазісудовий орган” до визначених норм права з ухвалення рішень, по-друге надасть право повернути Відповідачу матеріали скарги від 29.12.2023р. та виконати ним рішення суду по справі №420/8974/24.

З підстав вищенаведеного вбачається, що Відповідач за протиправним протокольним рішенням №111 спричинив ОСОБА_1 тривалу підвищену нервово-психічну напругу, моральні та фізичні страждання, які позначилася у негативних змінах, роздратованість, тривога, розгубленість, фіксованість уваги на проблемі, переживання, безсоння, розгубленість, головний біль який супроводжувався запамороченням, підвищений артеріальний тиск, шаткість при ході, судоми ніжних кінцівок, тимчасова відірваність від активного соціального життя.

Позивач є інвалідом другої групи (про що Відповідачу достеменно відомо з матеріалів скарг, заяв, клопотань), з 2013р. Позивач страждає від двох складних неврологічних захворювань, та супутніх захворювань.

Для полегшення свого стану Позивачу довелося вживати значний об`єм медичних препаратів які у нього були в наявності (Елгоніл, Дулоксин, Неогабин, Гліятон, Мідронат, Арліверт, Фармадол, Альфа-ліпон, Аксотроф, Вітаксон, Карбарутін, Пірацетам, Антраль, ОСОБА_4 ).

Позивач не має юридичної освіти, та коштів на правничу допомогу, з підстав чого після отримання протиправного рішення №111 вимушений був попри фізичний біль та моральні страждання готувати матеріали з захисту своїх порушених прав за протиправним рішенням.

Починаючи з 29.05.2025р. по 29.07.2025р. кожного дня біля 3 - 4 годин вимушено приділяв своє життя ознайомленню з протокольним рішенням №111, Кодексом Адміністративного Судочинства України, Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Положенням 120, Регламентом КДКА регіонів, Регламентом ВКДКА, Судовою практикою, з підстав чого вимушений був концентрувати увагу на проблемі та бути відірваним від активного соціального життя протягом тривалого часу.

З огляду на зазначене, за внутрішнім справедливим переконанням, позивач вважає, що розмір моральної шкоди що завдана мені Відповідачем за протиправним рішенням №111 складає 15000,00грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 21 травня 2026 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування протоколу,- відмовлено

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію Витягу з протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 111 від 08 квітня 2025 року. Цей документ чітко засвідчує, що за спірні рішення №111 (- Усну заяву члена дисциплінарної палати Слободяника О.І. про самовідвід задовольнити; - Передати матеріали дисциплінарного провадження №817/23 за скаргою адвоката Чеганенко Олександра Георгійовича на дії адвокатів Смирнова Андрія Ігоровича, ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.) проголосовано лише п`ятьма членами з десяти присутніх. Результати голосування зафіксовані так: «За -5, Проти - 0, Утримались - 0». У мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції процитував письмові пояснення Відповідача та Третьої особи, які прямо визнали та підтвердили факт того, що кількість членів палати, які брали участь у голосуванні, становила лише п`ять осіб. Попри ці обставини та беззаперечні письмові докази, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та зазначив у судовому рішенні: «Відповідно до витягу протоколу № 111 засідання дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 08.04.2025 року голосували: За - 6 голосів; Проти - 0 голосів; Утримались - 0 голосів»

Отже, висновок суду першої інстанції про законність рішень №111, прийнятих із порушенням імперативної квоти голосування, свідчить про неправильне застосування судом норм матеріального права за ч.7 ст.50 Закону № 5076-VI

Зазначає, що з урахуванням 4 раніше відведених членів палати та відводу ОСОБА_5 , загальна кількість усунених від розгляду об`єднаного дисциплінарного провадження склала 5 членів палати із 10 присутніх. Решта 5 членів дисциплінарної палати, які залишилися, в розумінні ч. 6 ст. 50 Закону № 5076- VI не утворювали правомочного складу (більше половини від загальної кількості членів) для подальшого ведення засідання та ухвалення рішень. Продовження засідання та прийняття будь-яких рішень за відсутності правомочності засідання прямо суперечило імперативним вимогам профільного Закону, що нівелює правове значення та законну силу всіх ухвалених у такому засіданні актів.

Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки факту відкритого ігнорування Відповідачем імперативних вказівок, викладених у листі ВКДКА від 17 березня 2025 року № 1755. Цим листом Відповідача було зобов`язано забезпечити легітимний кворум в Одеському регіоні шляхом залучення раніше відсутніх членів палати, чого Відповідачем не було зроблено.

Суд проігнорував прямим порушенням Відповідачем зазначеної обов`язковості узагальненої практики, оскільки за містом Витягу з протоколу № 111, у якому, в розділі встановлення правомочності засідання: -ПРИСУТНІ- прямо зафіксовано фізичну присутність раніше відведених членів палати (Маслова В.Г., Бойка Г.В., Чудновського М.З., Іванової П.В.), окрім того примітка «не брали участі у голосуванні» беззаперечно вказує їхнє фізичне перебування в залі засідань безпосередньо під час обговорення питань, від розгляду яких вони були усунені.

Вказує, що висновок суду що імперативні приписи частини 7 статті 50 профільного Закону № 5076-VI не поширюються на протокольні рішення про самовідвід, а порядок їх ухвалення регулюється виключно внутрішнім Регламентом КДКА, суперечить засадам верховенства права, принципу законності та правилам ієрархії нормативно-правових актів в Україні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено довідкою до акту огляду МСЕК Серія 12 ААД № 075435 та перебуває на обліку пенсійного органу як отримувач пенсії по інвалідності, що підтверджено пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_1 .

Сторони не заперечують, що 29.12.2023 ОСОБА_1 подав до КДКА Одеської області скаргу стосовно адвоката Смирнова Андрія Ігоровича.

На засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області 20.02.2024, було ухвалене рішення, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Смирнова Андрія Ігоровича (реєстраційний №817/0/14-2/23).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №420/8974/24 позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати КДКА Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача - адвокат Смирнов Андрій Ігорович про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 20.02.2024 (провадження № 817/23, реєстраційний №817/0/14-2/24), яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 .

Зобов`язано Дисциплінарну Палату КДКА Одеської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката Смирнова А.І. від 29.12.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 року апеляційна скарга адвоката Смирнова А.І. залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 - без змін.

ОСОБА_1 11.12.2024 подав до КДКА Одеської області ще скаргу стосовно адвоката ОСОБА_2 (провадження № 1123/24).

Протокольним рішенням ДП КДКА Одеської області від 24.12.2024 дисциплінарні провадження № 817/23 та № 1123/24 об`єднано в одне провадження під № 817/23.

На засіданні Дисциплінарної палати КДКА Одеської області, яке проводилось за участі голови КДКА Одеської області 18.02.2025, до початку розгляду дисциплінарного провадження № 817/23 чотири члени Дисциплінарної палати (Іванова П.В., Бойко Г.В., Маслов В.Г., Чудновський М.З.), відповідно до пункту 7.5 розділу 7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 268, із змінами і доповненнями, заявили самовідводи.

Рішеннями Дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 18.02.2025 заяви членів цієї палати про самовідвід задоволені з підстав, викладених у протокольних рішеннях (протокол № 109 від 18.02.2025 р.).

У зв`язку з відсутністю кворуму для розгляду дисциплінарних скарг ОСОБА_1 стосовно адвоката Смирнова Андрія Ігоровича від 29.12.2023 та 11.12.2024 за об`єднаним дисциплінарним провадженням №817/23 передано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для скерування до КДКА іншого регіону.

ВКДКА повернула матеріали дисциплінарного провадження №817/23 до КДКА Одеської області (вх.№579/0/7-25 від 25.03.2025), вказавши, що за участі відсутніх членів дисциплінарної палати КДКА Одеської області може бути забезпечений кворум для прийняття рішення у дисциплінарному провадженні №817/23.

На засіданні ДП КДКА Одеської області 08.04.2025, до початку розгляду матеріалів дисциплінарного провадження за скаргами ОСОБА_1 від 29.12.2023 та 11.12.2024, член дисциплінарної палати Слободяник Олексій Ігорович заявив самовідвід з підстав, викладених у протокольному рішенні від 08.04.2025 (протокол № 111).

Дисциплінарна палата, розглянувши усну заяву члена Дисциплінарної палати Слободяника О.І. про самовідвід, та ухвалила рішення про задоволення цієї заяви.

Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що дисциплінарна палата КДКА Одеської області об`єктивно була позбавлена можливості розглянути дисциплінарну справу по суті, та рішення про передачу матеріалів дисциплінарного провадження № 817/23 за скаргою позивача на дії адвокатів Смирнова Андрія Ігоровича, ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з метою перерозподілу, є правомірним.

Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, прийшов до висновку, що відповідачем доведено дотримання процедури розгляду заяви про самовідвід ОСОБА_5 , а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

При цьому також прийшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до частини 1-3 статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно із частиною першою статті 40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Частиною другою цієї статті унормовано, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання. (частина 4 статті 40 Закону № 5076-VI)

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. (частина 1 статті 41 Закону № 5076-VI)

Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. (частина 1 статті 42 Закону № 5076-VI)

Частиною 1 статті 50 Закону № 5076-VI унормовано, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Відповідно до абзаців 1, 3 частини 3 статті 50 Закону № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати. Кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палати. Голова палати за посадою є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 50 Закону № 5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до частини 6 статті 50 Закону № 5076-VI засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом. ( частина 7 статті 50 Закону № 5076-VI)

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. ( частина 10 статті 50 Закону № 5076-VI)

Частинами 10 та 11 статті 50 Закону № 5076-VI визначено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затверджений Рішенням Ради адвокатів України від 16.02.2013 № 77 (зі змінами та доповненнями) ( далі Регламент № 77).

Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Регламенту № 77 встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кількісний і персональний склад палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону визначається конференцією адвокатів регіону, але не більше дев`яти членів кваліфікаційної палати та не більше одинадцяти дисциплінарної.

До початку розгляду заяви (скарги) особа, яка її подала чи відносно якої розглядається справа, має право заявити відвід члену КДКА з мотивів обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або зацікавленості у результатах розгляду. Відвід може бути заявлений будь-якому члену КДКА (Палати), який входить до її складу, незалежно від його участі у засіданні. Повний склад КДКА (Палати) доводиться до відома учасників засідання. З тих самих підстав член КДКА може заявити собі самовідвід. Відвід (самовідвід) вирішується іншими членами КДКА (Палати), присутніми на засіданні, без участі члена КДКА, якому був заявлений відвід (самовідвід), відкритим голосуванням більшістю голосів членів КДКА (Палати), які беруть участь у засіданні. У разі рівності голосів член КДКА вважається відведеним (самовідведеним). Рішення про відвід (самовідвід) кількох членів КДКА приймається відносно кожного окремо. ( пункт 7.5. Регламенту № 77)

Розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (Палати), може бути відкладений або зупинений у випадках, серед іншого: відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) комісії; ( пункт 7.7. Регламенту № 77).

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів, у т.ч. здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, віднесено до повноважень дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка складається з одинадцяти членів палати. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, під час засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області було прийнято протокольне рішення №111 від 08 квітня 2025року, яким “Усну заяву члена дисциплінарної палати Слободяника О.І. про самовідвід задовільнити”, “Передати матеріали дисциплінарного провадження №817/23 за скаргою адвоката ОСОБА_1 на дії адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури”, ухвалені Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

Так, спірне питання у цій справі полягає у дотриманні процедури розгляду дисциплінарної скарги позивача на дії адвокатів та правомірності прийняття дисциплінарною палатою КДКА Одеської області протокольного рішення № 111 від 08.04.2025.

Дослідивши витяг з протоколу № 111 засідання дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 08.04.2025 року суд встановив, що на засіданні були присутні голова КДКА в Одеській області Рудницька Н.А, голова дисциплінарної палати КДКА в Одеській області Тулякова М.А., заступник голови дисциплінарної палати КДКА в Одеській області Новицький В.М., секретар дисциплінарної палати КДКА в Одеській області Бакаянова Н.М., члени: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , разом 10 членів.

Відповідно до витягу з протоколу № 109 на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 18.02.2025 членами дисциплінарної палати КДКА Одеської області (Маслов В.Г., ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) заявлено самовідводи, які послідовно були задоволені.

Член дисциплінарної палати ОСОБА_5 заявив усний самовідвід, мотивуючи тим, що вважає неможливим брати участь у здійсненні перевірки та розгляді скарги ОСОБА_1 , коли вже неодноразово він висловлював свою точку зору під час прийняття дисциплінарною палатою рішень за обставинами, зазначеними у скаргах скаржника, у тому числі щодо взаємовідносин з адвокатами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу протоколу № 111 засідання дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 08.04.2025 року голосували: За – 5 голосів; Проти – 0 голосів; Утримались - 0 голосів. Члени дисциплінарної палати Маслов В.Г., Бойко Г.В., Чудновський М.З., Іванова П.В. не брали участь у голосуванні.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що рішення про задоволення самовідводу членів дисциплінарної палати приймалось простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та внесено до протоколів засідання палати.

Член палати, який заявив про самовідвід, не має права голосувати за свій же самовідвід через конфлікт інтересів. Якщо виключити його та інших осіб із конфліктом інтересів, то «загальний склад» палати для цього конкретного голосування зменшується.

Запис у протоколі — це лише технічна фіксація того, що членів палати відведено, кворуму немає, тому матеріали фізично відправляються до ВКДКА.

Так, колегія суддів звертає увагу апелянта, що слід чітко розмежовувати кворум, необхідний для розгляду дисциплінарної справи по суті (ухвалення рішення про притягнення до відповідальності чи закриття справи), та кворум для прийняття внутрішньо-процедурних, організаційних рішень.

Частина 7 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№ 5076-VI) визначає порядок прийняття рішень саме за результатами розгляду дисциплінарної справи (по суті претензій до адвоката).

Питання внутрішньої процедури, порядку ведення засідання та вирішення клопотань (зокрема, про самовідвід) віднесені Законом до сфери регулювання Регламенту КДКА.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення про задоволення самовідводу є за своєю правовою природою проміжним, допоміжним та протокольним актом. воно не створює, не змінює і не припиняє матеріальних прав чи обов`язків учасників дисциплінарного провадження. Застосування до такого рішення процедури, передбаченої для рішень по суті, призвело б до штучного блокування роботи колегіального органу та порушення принципу безсторонності, оскільки особи, які заявили про конфлікт інтересів, були б змушені брати участь у голосуванні

При цьому, права скаржника ОСОБА_1 не порушено. Його скаргу не відхилили, а направлення матеріалів до ВКДКА спрямоване виключно на захист прав самого скаржника та забезпечення розгляду його скарги незалежним і безстороннім органом.

В свою чергу, брак кворуму для розгляду справи по суті не позбавляє палату обов`язку ухвалити процедурно-організаційне рішення про подальшу долю матеріалів.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції є повністю законним та обґрунтованим. Суд правильно розмежував правову природу остаточного рішення КДКА за результатами розгляду скарги та протокольного рішення з процедурних питань. Оскільки порядок задоволення самовідводів прямо врегульований п. 7.5 Регламенту КДКА, суд правомірно констатував відсутність порушень ч. 7 ст. 50 Закону № 5076-VI, а доводи апелянта таких висновків суду першої інстанції не спростовують.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 08.10.2020 у справі № 826/3443/18, у якій зазначено про те, що компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону №5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності.

Щодо посилання позивача на “Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо розгляду заяв про відводи (самовідводи)”, затвердженого рішенням ВКДКА № ХІ-021/2019 від 08.11.2019, відповідно до пункту 4 якого “У разі задоволення відводу, відведений член КДКА повинен перебувати за межами зали засідання, де відбувається обговорення і голосування із відповідних питань, не може брати участі в засіданні”, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, шо зазначення членів дисциплінарної палати, які вже відведені та який заявив самовідвід у витязі протоколу № 111 від 08.04.2025 року не означає, що ці особи брали участь у обговоренні цього питання та були присутні у приміщенні засідання на момент вирішення питання про самовідвід ОСОБА_5 , оскільки як пояснив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, з усіх наступних питань, від розгляду яких члени палати не заявляли самовідводи, вони продовжували голосувати і, відповідно, брали участь у розгляді цих питань.

Присутність відведеного члена КДКА в залі є критичною лише тоді, коли він бере участь в обговоренні чи голосуванні щодо своєї або наступних пов`язаних справ. Сама ж технічна наявність прізвищ відведених осіб у протоколі не є автоматичним доказом порушення процедури розгляду, оскільки засідання колегіального органу складається з розгляду окремих, незалежних пунктів порядку денного. Фіксація особи у загальному списку присутніх на початку засідання (для встановлення загального кворуму) є обов`язковою вимогою діловодства, але не означає її участь у кожній конкретній дії.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що член КДКА не втрачає свого статусу взагалі після відводу в одній справі. Він залишається повноважним щодо інших питань порядку денного, тому його перебування в приміщенні для розгляду наступних справ є правомірним і необхідним

Узагальнення ВКДКА спрямоване на виключення впливу відведеної особи на результат голосування. Якщо відведена особа не брала участі в голосуванні (що підтверджується кількістю голосів «за», «проти», «утримався»), то її фізичне перебування в кімнаті не спотворює волевиявлення інших членів, а тому доводи апелянта в цій частині також є безпідставними.

При цьому, в аспекті наведеного вище колегія суддів зазначає, що саме ВКДКА уповноважена надавати оцінку доцільності направлення скарги до КДКА іншого регіону, обґрунтованості відводу, а також наявності чи відсутності кворуму для вирішення питання

Крім того, у постановах від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17 та від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки факту відкритого ігнорування Відповідачем імперативних вказівок, викладених у листі ВКДКА від 17 березня 2025 року № 1755. Цим листом Відповідача було зобов`язано забезпечити легітимний кворум в Одеському регіоні шляхом залучення раніше відсутніх членів палати, чого Відповідачем не було зроблено, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки повноваження ВКДКА чітко визначені ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». ВКДКА розглядає скарги на рішення КДКА, узагальнює дисциплінарну практику та здійснює методичне керівництво. Проте, жодна норма закону не наділяє листи ВКДКА статусом нормативно-правових актів, які можуть встановлювати нові обов`язки, не передбачені Законом.

Члени КДКА обираються конференцією адвокатів регіону, діють на громадських засадах і є незалежними

Коли залучення членів палати об`єктивно неможливе (через тривалу хворобу, відпустки або задоволені самовідводи), єдиним законним виходом із процедурного тупика є передача справи до ВКДКА для зміни підсудності згідно Регламенту ВКДКА. Відповідач діяв в інтересах Позивача, забезпечуючи розгляд його справи уповноваженим і неупередженим складом іншого регіону.

Таким чином, оскаржуване протокольне рішення є не просто правомірним, а єдиним безальтернативним процесуальним актом, який дозволив уникнути порушення закону та забезпечити подальший рух справи.

Оскаржуваним рішенням відповідача, оформленим протоколом №111, оцінка доводам позивача по суті скарги на дії адвокатів не надавалася.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 111, не створює жодних правових наслідків для позивача та не змінює стану його суб`єктивних прав, оскільки саме по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов`язки заявника.

Тотожний підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 826/6924/18 у постанові від 04 серпня 2021 року.

Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 по справа № 446/1/22 зазначив, що суду завжди необхідно враховувати, до яких наслідків призведе застосування того чи іншого способу захисту.

Тобто, обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Виходячи із послідовності стадій дисциплінарного провадження, ураховуючи мету і завдання проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, - можна зробити висновок, що рішення КДКА, яке оскаржується у цій справі, є проміжним та не створює для позивача юридичних наслідків, не впливає на обсяг його правоздатності і дієздатності.

У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених судом першої інстанції обставин випливає, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог у справі не надав жодних належних та допустимих доказів протиправності оскаржуваного протокольного рішення ДП КДКА Одеської області, а доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо підстав для його скасування є необґрунтованими та спростовуються наданими по справі доказами.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області відшкодувати ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 15000,00 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст. 23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Доводи апелянта про те, що самостійне вивчення законодавства та підготовка процесуальних документів завдали йому моральної шкоди, є безпідставними. Здійснення захисту своїх прав особисто є законним правом позивача (ст. 58 ЦПК України). Труднощі, пов`язані з веденням судової справи, є процесуальними обов`язками та невід`ємною складовою судового процесу, а тому не можуть розцінюватися як самостійна підстава для стягнення моральної шкоди.

Наявність же інвалідності не звільняє позивача від обов`язку доказування причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Отже, доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Ураховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін не має, оскільки апеляційним судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 14 липня 2026 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова