Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №420/42817/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42817/25

Суддя першої інстанції - Аракелян М.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №420/42817/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 квітня 2025 року П/С №914120164517 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 за заявою від 24 березня 2025 року №2498;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання померлого пенсіонера ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позовні вимоги задоволені.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі №420/42817/25.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію.

За таких підстав, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

25 червня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

10 липня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

13 липня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Маріуполі та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно:

- свідоцтва про народження від 28 вересня 1944 року НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; батько - ОСОБА_2 ; мати – ОСОБА_4 (а.с.7);

- свідоцтва про одруження від 28 квітня 2001 року НОМЕР_3 громадянин ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб (а.с.8);

- свідоцтва про смерть від 01 березня 2025 року Серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер у віці 75 років, про що 01 березня 2025 року складено відповідний актовий запис №1394; місце смерті Україна, Донецька область, м. Маріуполь, смт Сартана (а.с.9).

24 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФ України в Донецькій області щодо оформлення допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 .

24 квітня 2025 року за результатами розгляду заяви ГУПФ України в Донецькій області прийнято рішення про відмову у оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 .

У рішенні, зокрема, зазначено: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), відповідно до статті 53 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09 липня 2003 року 24 березня 2025 року подала заяву №2498 щодо оформлення допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Для отримання допомоги на поховання заявником надані наступні скановані оригінали документів:

заява щодо виплати допомоги на поховання від 24 березня 2025 року №2498;

паспорт ОСОБА_1 НОМЕР_6 , виданий Іллічівським РВ Маріупольського УМВС України в Донецькій області 25 травня 2001 року;

довідка про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_1 ;

картка реквізитів ОСОБА_1 щодо виплати через банківську установу АТ «Ощадбанк»;

свідоцтво про смерть ОСОБА_2 від 01 березня 2025 року серія НОМЕР_4 ;

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання №00049790431.

За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Маріуполь, та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058.

Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 червня 2023 року відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 ЗУ №1058 у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Пунктом 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 визначено громадяни України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Крім того, 20 березня 2025 набрав чинності Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №299 (далі - Порядок №299).

Пунктом 10 Порядку №299 визначено, що особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

За життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався.

Пенсійна справа знята з обліку з 01 лютого 2025 року у зв`язку зі смертю пенсіонера 10 січня 2025 року.

Статтею 53 Закону №1058 визначено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на його поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

На підставі вищевикладеного, враховуючи норми статті 52 та вимоги пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та виплаті допомоги на поховання померлого ОСОБА_2 за заявою від 24 березня 2025 року №2498, оскільки виплата пенсії на момент смерті не здійснювалась» (а.с.11-12).

10 грудня 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, на який отримано відповідь від 12 грудня 2025 року, в додатки д якого надано копію рішення про відмову у наданні допомоги на поховання від 24 квітня 2025 року (а.с.10).

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, наразі її фактичним місцем проживання/перебування є: фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією відповідної довідки від 09 березня 2023 року (а.с.13).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі статтею 53 Закону №1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась із заявою щодо виплати допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 (її батька), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, ГУ ПФУ в Донецькій області було прийнято рішення про відмову в оформленні та виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померлий ОСОБА_2 не отримував пенсію.

Надаючи оцінку вищезазначеному, колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується обставина, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Водночас, факт припинення з 01 червня 2023 року виплати пенсії з причини тривалого її неотримання жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть, при зупиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігав статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законами №1058, що йому належать.

Припинення виплати пенсії не є підставою для автоматичної втрати права на її отримання та отримання інших належних виплат, зокрема, на допомогу на поховання. Право на таку допомогу виникає у зв`язку з фактом смерті особи, а не з фактом отримання або неотримання пенсії в конкретний період.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримував пенсію, оскільки проживав на тимчасово окупованій території та виплату пенсії йому було припинено, однак пенсія мала нараховуватися, відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка йому належала та повинна була бути нарахована.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач виконав усі умови, визначені Законом №1058-IV та Порядком №22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті допомоги на поховання у відповідача відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв