Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №420/4403/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4403/26

Суддя першої інстанції - Попов В.Ф.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №420/4403/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій просить:

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 06 липня 2022 року в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 06 липня 2022 року в загальній сумі 232553,3, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі до виконання рішення суду в адміністративній справі №420/2018/26.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження задоволено. Суд зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/2018/26.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №420/4403/26.

Позивач вважає, що в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року суд не навів належного обґрунтування існування неможливості розгляду справи, не встановив обставин, які б унеможливлювали подальший розгляд спору, а тому, на думку позивача, суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про зупинення провадження.

За таких підстав, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №420/4403/26. Справу №420/4403/26 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року у справі №420/4403/26.

08 липня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

09 липня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Тобто, інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Частина 1 статті 236 КАС України передбачає підстави, які є обов`язковими для зупинення провадження.

Згідно пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд, з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; наявності зв`язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.

Не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, зупинення провадження у справі є винятковим процесуальним заходом, застосування якого можливе лише за умови існування безпосереднього взаємозв`язку між предметом доказування у справі, що розглядається, та обставинами, які мають бути встановлені в іншій справі, а також за відсутності можливості самостійно встановити такі обставини під час розгляду справи.

Застосовуючи положення пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, суд повинен навести переконливі мотиви того, які саме обставини не можуть бути встановлені у відповідній справі без вирішення іншої справи, чому вони мають преюдиційне значення та у чому полягає саме об`єктивна неможливість продовження судового розгляду.

На думку суду першої інстанції, справою, яка перешкоджає розгляду даного спору, є справа №420/2018/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , де предметом спору є визнання протиправними дій щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з січня 2020 по травень 2023, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, а також інших складових грошового забезпечення починаючи з 10 липня 2020 року по 20 травня 2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023» станом на 01 січня 2023 року.

Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не позбавлений можливості аналізувати та виснувати про наявність або відсутність у позивача легітимного права на належність до нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Більш того, спір у справі №420/2018/26 стосується виплат позивачеві з січня 2020 року, а у даному проваджені позовні вимоги заявлені за період з 01 березня 2018 року, мотивів з приводу чого оскаржувана ухвала позбавлена.

Вказані обставини свідчать про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи №420/4403/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/2018/26.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.

За таких умов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, порушив норми процесуального права, а тому наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження та направлення справи для продовження розгляду.

За правилами ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 року про зупинення провадження скасувати, а справу №420/4403/26 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв