Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №400/8638/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8638/25

Перша інстанція суддя Дерев`янко Л.Л.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про розмір грошового забезпечення від 04 липня 2025 року № 9/1/11091 станом на 01 січня 2020 року, № 9/1/11092 станом на 01 січня 2021 року, № 9/1/11093 станом на 01 січня 2022 року, № 9/1/11094 станом на 01 січня 2023 року.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 липня 2025 року № 9/1/11091 станом на 01 січня 2020 року, № 9/1/11092 станом на 01 січня 2021 року, № 9/1/11093 станом на 01 січня 2022 року, № 9/1/11094 станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року встановлено судовий контроль у даній справі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року прийнято звіт про виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому позивач просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою встановити новий строк для подачі звіту та накласти на керівника пенсійного органу штраф.

Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання рішення суду у даній справі, так як позивачу не перераховано розміру його пенсії, відповідно до визначених судом довідок.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного від 30 жовтня 2025 року, у справі № 400/8638/25, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 липня 2025 року № 9/1/11091 станом на 01 січня 2020 року, № 9/1/11092 станом на 01 січня 2021 року, № 9/1/11093 станом на 01 січня 2022 року, № 9/1/11094 станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Дослідивши звіт відповідача та додані докази, суд встановив, що відповідачем вжито всіх заходів щодо виконання рішення з врахуванням висновків суду, а тому судом першої інстанції зроблено висновок про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про виконання судового рішення у даній справі, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно ч. 1 ст. 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч. 2 ст. 381-1 КАС України, суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно ч. 4 ст. 382-1 КАС України, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 382-3 КАС України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Колегією суддів встановлено, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року не оскаржувалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та набрало законної сили.

Вказаним рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 липня 2025 року № 9/1/11091 станом на 01 січня 2020 року, № 9/1/11092 станом на 01 січня 2021 року, № 9/1/11093 станом на 01 січня 2022 року, № 9/1/11094 станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

На виконання зазначено рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснено перерахунок розміру пенсії позивача, а також здійснено розрахунок заборгованості, що виникла перед позивачем за наслідком здійснення перерахунку розміру його пенсії за минулий період.

В свою чергу, колегія суддів за наслідком аналізу доданого до суду розрахунку доплати до пенсії, зазначає, що відповідну доплату проведено лише за період з лютого 2020 року по січень 2022 року та її загальний розмір склав 26 085,93 грн.

Тобто, з наданих доказів вбачається, що перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 липня 2025 року фактично не відбулось.

Крім того, як вбачається зі змісту довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про розмір грошового забезпечення від 04 липня 2025 року, станом на 01 січня 2020 року розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача складав 31 420,00 грн; станом на 01 січня 2021 року розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача складав 33 966,00 грн; станом на 01 січня 2022 року розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача складав 52 860,00 грн; станом на 01 січня 2023 року розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача складав 61 003,00 грн

Тому, враховуючи той факт, що розмір пенсії позивача складає 56 % від розміру грошового забезпечення, наданий до суду розрахунок, згідно якого розмір пенсії позивача з лютого 2020 року до січня 2022 року зріс з 5 533,90 грн до 10 418,32 грн, очевидно не відповідає зазначеним довідкам ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04 липня 2025 року.

Проте, як вбачається зі змісту ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року, судом першої інстанції у межах процедури судового контролю не надано жодної оцінки наданим пенсійним органом доказам, що підтверджують виконання рішення суду у даній справі.

Між тим, з аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції фактично самоусунувся від здійснення судового контролю у даній справі та постановив необґрунтовану ухвалу про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

В даному випадку, лише за наслідком дослідження протоколів перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року та дослідження питання виплати перерахованих коштів, суд першої інстанції матиме змогу належним чином вирішити питання завершення судового контролю у даній справі, або питання накладення штрафу на керівника відповідача.

З іншого боку, враховуючи допущену бездіяльність суду першої інстанції у межах процедури здійснення судового контролю у даній справі, необхідність встановлення усіх обставин виконання пенсійним органом рішення суду та наявності у нього коштів для виплати утвореної заборгованості перед позивачем, керуючись ч. 5 ст. 382-3 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне не накладати штраф на керівника пенсійного органу до встановлення вищезазначених обставин та підтвердження висновків суду про невиконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року та встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області новий строк для подачі звіту до суду першої інстанції про виконання судового рішення, тривалістю 30 днів.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян