Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №160/34940/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/34940/25

Суддя І інстанції – Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії за період з 01.10.2024 року по 27.01.2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії за період з 01.10.2024 року по 27.01.2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.10.2024 року по 19.02.2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.10.2024 року по 19.02.2025 року у сумі 24 002 (двадцять чотири тисячі дві) грн 66 коп. за місяць.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року позовну заяву задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії за період з 01.10.2024 року по 27.01.2025 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії за період з 01.10.2024 року по 27.01.2025 року.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.10.2024 по 19.02.2025.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.10.2024 по 19.02.2025, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовця, виходячи з розміру 1762 гривні, шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Вказує на правомірність призупинення виплат грошового забезпечення позивачу з 01.10.2024 року. Зазначає, що у відповідності до ст. 10, 11 Закону №2011-ХІІ загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового і матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, то в силу положень частини 1 статті 308 КАС України, в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у період з 29.08.2023 року по 19.02.2025 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.08.2023 №241 і витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2025 №66 (додаток 5).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2024 №4699/1390/764 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, старший сержант ОСОБА_1 в період з 12.06.2023 по 31.07.2023, з 07.08.2023 по 03.09.2023 дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області.

03.09.2023 року під час захисту Батьківщини ОСОБА_1 одержав вогнепальне поранення, травматична ампутація правої верхньої кінцівки на рівні с/3 плеча. Множинні ВОСП м/т лівої верхньої кінцівки, травматичний вивих лівого плеча, ВОСП м/т поперекової ділянки проникаюче в заочеревинний простір з пошкодженням правої нирки, ВОСП сідничної ділянки з дефектом м`яких тканин проникаюче в мезоректум, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06.09.2023 №1552 і первинною медичною карткою (форма №100).

У зв`язку з пораненням позивач у період з 03.09.2023 по 04.09.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі НОМЕР_4 , що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №5265.

У період з 04.09.2023 по 14.09.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КП “Дніпропетровська обласна клінічна Лікарня імені І. І. Мечникова “ДОР””, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №14464.

В подальшому позивач проходив у період з 15.09.2023 по 09.10.2023 стаціонарне лікування у ВМКЦ ЗР відповідно до перевідного епікризу №4102 із медичної карти стаціонарного хворого.

У період з 09.10.2023 по 10.10.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у В/Ч НОМЕР_5 , що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №4102

Перевідним епікризом №289 із медичної карти стаціонарного хворого підтверджується, що позивач у період з 10.10.2023 по 23.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Ю. Липи”.

У період з 23.10.2023 по 29.10.2023 позивач проходив стаціонарне лікування у БО “Благодійний фонд “Супер люди”, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №357.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 29.10.2023 по 21.11.2023 у ВМКЦ ЗР, що підтверджується епікризом перевідним в інший лікувальний заклад з медичної карти стаціонарного хворого №13537.

У період з 21.11.2023 по 27.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у державному некомерційному підприємстві “Центр комплексної реабілітації “Галичина”, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №796 .

Відповідно до довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру від 20.11.2023 №2741/1, травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує переведення для продовження лікування (реабілітації) до Державної реабілітаційної установи “Центру комплексної реабіліатції для осіб з інвалідністю “Галичина” терміном на шістдесять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів .

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 19.01.2024 №2623, травма відноситься до Тяжких.Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування(реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 16.02.2024 №2842, травма відноситься до тяжких.

Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 15.03.2024 №3026, травма відноситься до Тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 12.04.2024 №3291, травма відноситься до Тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 10.05.2024 №3506, травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 07.06.2024 №3708, травма відноситься до Тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 05.07.2024 №3976, травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до довідки ВЛК Державного некомерційного підприємства «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» від 02.08.2024 №4016, травма відноситься до тяжких. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікування (реабілітації) у «Центрі комплексної реабілітації «Галичина»» терміном на тридцять календарних днів. Протезування правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №41,14.01.2025 року ВЛК ДНП «Центр комплексної реабілітації «Галичина»» провела медичний огляд з метою визначення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби. Важка мінно-вибухова травма (03.09.2023); травматичний відрив правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини передпліччя, з вогнепальним осколковим сліпим пораненням м`яких тканин поперекової ділянки, проникаючі в заочеревенний простір, металеві уламки паранефральної клітковини; Субкапсулярна гематома лівої нирки; Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох сідниць, металеві уламки ішіоректального простору зліва; Множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення лівого передпліччя, лівої кисті з вогнепальним переломом IV пальця, передньої черевної стінки, тегон, гомілок; Вогнепальний міжвертлюговий перелом лівої стегнової кістки, лікований оперативно-металева фіксація стегна; Ампутаційна кукса правої верхньої кінцівки на рівні середньої третини плеча зі значним порушенням функції - Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, відноситься до категорії тяжких згідно з наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370.

На підставі статей 63а, 78а графи ІІ Розкладу хвороб: непридатний до військової служби.

Відповідно до витягу з накзу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині від 19.02.2025 №66 ОСОБА_1 звільнено з військової служби на підставі підпункту “б” пункту 2 частини 4 статті 26 ЗУ “Про військовий обов`язок і військову службу”, за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби” та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .

05.03.2024 року ОСОБА_1 встановлено першу “Б” групу інвалідності на підставі поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №604919.

Станом на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військова частина НОМЕР_1 не провела розрахунків щодо додаткової винагороди починаючи з 01.10.2024 року по 27.01.2025 в розмірі 100 000 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” №168 від 28 лютого 2022 .

Остання виплата додаткової винагороди була проведене 22.10.2024 року у сумі 98500 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 08.09.2025.

На звернення представника позивача Військовою частиною НОМЕР_1 листом №23812 від 04.11.2025 повідомлено, що згідно довідки про обставини поранення №1552 від 06.09.2023 року, поранення отримано 03.09.2023 року. У відповідності до наданих медичних документів, зокрема виписок, епікризів, тощо грошове забезпечення, в тому числі додаткову винагороду, було нараховано та виплачено протягом строку передбаченого статтями 10, 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до наведеної вище норми не пізніше закінчення строку 12 місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування військовослужбовець підлягає огляду ВЛК для вирішення про його придатність до військової частини. Відповідно до свідоцтва про хворобу N741 тільки 14.01.2025 року ВЛК ДНП "Центр комплексної реабілітації " ІНФОРМАЦІЯ_1 " було проведено медичний огляд на придатність ОСОБА_1 до військової служби.

Згідно висновку ВЛК ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби. Враховуючи вищенаведене, Військова частина НОМЕР_1 вважає, що відсутні правові підстави для задоволення скарги відносно виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди за вказані строки у зверненні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди за спірний період, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що за військовослужбовцями, виведеними у розпорядження командира (начальника) військової частини у зв`язку з потребою у тривалому лікуванні, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення протягом усього строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, зокрема іноземних держав, та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), встановленого абзацом першим пункту 11 статті 10-1 цього Закону.

Згідно частини 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров`я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку.

Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.

Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.

В свою чергу, Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Наказ № 260, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу 1 Наказу №260 встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Зокрема, до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

Згідно пункту 8 розділу 1 Наказу № 260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до пункту 9 розділу 1 Наказу № 260, виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

За приписами пункту 14 розділу 1 Наказу №260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Пунктом 15 розділу 1 наказу №260 передбачено, що грошове забезпечення не виплачується:

за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;

якщо виплачуються академічні стипендії;

за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;

за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;

за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);

за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;

за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем передбачена можливість зупинення виплати грошового забезпечення за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки. При цьому, в силу положень частини 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ, не пізніше закінчення строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби.

Однак, доказів проведення огляду позивача військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби, або направлення позивача для проведення військово-лікарською комісією огляду про його придатність до військової служби до закінчення строку безперервного перебування його на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) матеріали справи не містять та відповідачем не було надано.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що поранений військовослужбовець не несе відповідальності за діяльність органів військово-медичного забезпечення та позбавлений можливості впливати на процес проведення огляду його на придатність до військової служби військово-лікарською комісією та контролювати дотримання строків такого проведення.

Відтак, бездіяльність або затримка в проведенні огляду військовослужбовця на придатність до військової служби військово-лікарською комісією не може обмежувати законне право позивача на отримання належного йому грошового забезпечення.

У такому випадку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на нарахування грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди під час перебування на безперервному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення понад 12 місяців.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 14 липня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова