Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №554/8336/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 р. Справа № 554/8336/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.05.2026, суддя Материнко М.О., по справі № 554/8336/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України третя особа Управління патрульної поліції в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1718006 від 17.03.2025, складену інспектором патрульної поліції взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кнюпою В.Є.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.05.2026 відмовлено в задоволенні позову.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки під час телефонування на лінію 102 ним не повідомлялось про крадіжку, а лише зазначалось про виявлений факт «вскриття» воріт гаражу. За твердження апелянта, звернення на лінію 102 було здійснено з метою захисту свого права на власність.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна не скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, 17.03.2025 інспектором патрульної поліції взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кнюпою В.Є. винесено постанову серії ЕГА № 1718006, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 183 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

За даними оскаржуваної постанови, 17.03.2025 о 23:25 год. у м. Полтава по вул. Гребінки буд. 96, ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на лінію «102» та повідомив про те, що в його гаражі сталася крадіжка, хоча насправді такого факту не було, чим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 183 КУпАП.

Позивач, не погоджуючись із постановою по справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірною.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам справи, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 183 КУпАП адміністративна відповідальність настає за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення, яка виражається у формі активної дії — здійсненні виклику будь-якої з перелічених екстрених служб із повідомленням про подію, якої насправді не існує. Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, забезпечення нормальної діяльності аварійно-рятувальних служб, а також раціонального використання державних ресурсів і часу екстрених служб, з огляду на що дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи екстрених служб.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, втім бажає здійснити цей виклик працівників відповідної служби.

Поняття умисного вчинення адміністративного правопорушення наведене у ст. 10 КУпАП, згідно з якою адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень ст. 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки (у вигляді безпідставного відволікання сил та засобів спеціальних служб від виконання покладених на них завдань) і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

За відсутності умислу особи на здійснення саме завідомо неправдивого виклику, склад даного адміністративного правопорушення відсутній.

Так, за змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 17.03.2025 о 23:25 год., зателефонувавши на лінію «102», повідомив, що в його гаражі сталася крадіжка, у зв`язку з чим здійснив виклик поліції.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 зазначав, що здійснений ним виклик поліції був дійсний та обумовлений тим, що 17.03.2025 ним виявлено «вскриття гаражу».

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що 17.03.2025 здійснив виклик поліції, втім, вказавши, що не зазначав про крадіжку майна, а лише зазначав про відкриті двері гаражу, що, на його думку, не свідчить про повідомлення про крадіжку.

Разом з тим, відповідно до рапорту від 18.03.2025 інспектора патрульної поліції взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кнюпи В.Є. 17.03.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 12581 від 17.03.2025 як; крадіжка (ст. 185 ч. 4), в результаті опрацювання інформації встановлено: 17.03 о 23:25 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.03.2025 о 23:24 за адресою: АДРЕСА_1 , 17.03.2025 о 22:00-23:25 намагались проникнути в гараж заявника ( ОСОБА_1 ). Факт крадіжки встановлюється. Деталі повідомить працівникам поліції на місці.

Після прибуття співробітників поліції на місце виклику ОСОБА_1 повідомив останнім, що з його гаража за адресою: АДРЕСА_1 , було викрадено бензин близько 100 літрів.

Пізніше у ході спілкування заявник повідомив співробітникам поліції, що крадіжки не було і він сказав так, щоб його брат віддав ключ від бічних дверей гаража.

За результатом відпрацювання зазначеного повідомлення інспектором патрульної поліції взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Кнюпою В.Є. складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1718006 від 17.03.2025.

Отже, з наведеного встановлено, що інспектор патрульної поліції під час виїзду за викликом позивача з`ясував обставини події, які стосовно факту крадіжки підтвердження не знайшли.

Водночас встановивши, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи відсутність факту крадіжки, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, що стало підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за ст. 183 КУпАП.

Доводи позивача про те, що залишаючи на лінії «102» повідомлення про «вскриття» воріт гаражу, він не мав на увазі крадіжку, колегією суддів не приймаються, оскільки як встановлено з матеріалів справи, після приїзду працівників поліції на місце виклику, заявник повідомив про крадіжку з гаражу 100 л. бензину, що вказує на викривлення позивачем обставин справи для виправдання власної поведінки з метою доведення неправомірності оскаржуваної постанови.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що інспектор приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладаючи на нього адміністративне стягнення, діяв правомірно, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1718006 від 17.03.2025 є правомірною та не підлягає скасуванню, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 26.05.2026 по справі № 554/8336/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов

Постанова складена в повному обсязі 15.07.26.