Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №766/18580/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 липня 2026 року м. Херсон

справа № 766/18580/25

провадження № 22-ц/819/1125/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Радченка С.В.,

суддів Базіль Л.В., Приходько Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», подану керівником в порядку самопредставництва Жабченко Тетяною Миколаївною, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року, ухваленого під головуванням судді Булах Є.М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції

В грудні 2025 року ТОВ «Цикл Фінанс»звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на ту обставину, що 25.12.2018 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022084990, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені кредитним договором. Кредит надано відповідачу у розмірі 23 048,00 грн., з яких 22 698,00 грн. на придбання товару у продавця, 350,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, а саме: послуга «СМС+довідка». Визначено графік платежів за кредитним договором відповідно до якого, дата остаточного повернення кредиту 25.12.2020 року. За користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,01 % річних. 20.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» був укладений договір факторингу №20/08/21, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2022084990 від 25 грудня 2018р. в сумі 13 493,92 грн., з яких: 9 343,75 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 1,53 грн. – заборгованість по відсотках; 4 148,64 грн. – заборгованість по комісії. Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором №2022084990 від 25 грудня 2018р., укладеним між АТ «ОТП Банк» та відповідачем. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися. Просили стягнути на користь позивача зазначену заборгованість та вирішити питання про судові витрати, зокрема, стягнути на користь позивача витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 3000 грн.

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2022084990 від 25 грудня 2018 р. в сумі 13 493,92 грн., з яких: 9 343,75 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 1,53 грн. – заборгованість по відсотках; 4 148,64 грн. – заборгованість по комісії.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» в рахунок відшкодування судового збору 2 422,40 грн.

В іншій частині вимог, а саме стягненні витрат по оплаті правової допомоги - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, а саме, що позивачем не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись з рішення суду в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили рішення суду в оскарженій частині скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що сторонами були погоджені умови оплати за договором. Наголошують, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх же фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується і в апеляційному порядку не переглядається.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Фактичні обставини справи в частині, оскарженій апелянтом

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав суду: копію договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А., детальний опис виконаних робіт на суму 3 000,00 грн., копія акту 2022084990 про підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом на суму 3 000,00 грн., копію додаткової угоди №2022084990 до договору №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025 року.

Позиція апеляційного суду

Згідно частини першої ст.368 ЦПК України, в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами, встановленими ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги № 43453613/1 від 25.08.2025 року, між адвокатом та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено заявку на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги, в якій клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати певний перелік послуг професійної правничої допомоги у рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості.

Перелік послуг професійної правничої допомоги та гонорар адвоката визначений та погоджений адвокатом та клієнтом. Сума гонорару адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155 та статті 137 Цивільно процесуального кодексу України, з урахуванням критерій співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, та погоджена між Клієнтом та Адвокатом. Згідно із умовами Договору, викладених в п. 4.4., факт наданих послуг підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, відповідно до п. 4.9 Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) після прийняття позитивного рішення судом.

Факт наданих адвокатом послуг клієнту підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору 43453613/1 від 25.08.2025 року, який є невід`ємною частиною Договору про надання правової допомоги. Для сплати зазначених послуг Адвокатом було виставлено Клієнтові рахунок на оплату.

Отже, стороною позивача дотримано вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу подані до суду до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

У справі дійсно відсутні документи, що свідчать про фактичну оплату витрат за надання правничої допомоги (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжні доручення з відміткою банку або інші банківські документи), про що зазначено в рішенні суду, але судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відповідного акту такі послуги фактично були надані.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за змістом ст. 137 ЦПК України при доведеності факту надання правничої допомоги та вартості цих послуг, відсутність доказів про їх фактичну сплату для їх розподілу за результатами розгляду справи відповідно до частини восьмої статті 141 цього ж Кодексу не мають правового значення.

Так, у п.1 ч.1 ст.137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою… визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Тобто законодавець не передбачає можливості для відмови у відшкодуванні фактично наданих витрат на правову допомогу, а тому суд згідно ч.ч. 4-6 ст.137, ч.ч. 3, 4 ст.141 ЦПК України у такому разі з`ясовує наявність чи відсутність підстав для зменшення цих витрат.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 20 вересня 2023 року у справі № 753/7936/22.

Отже, при зверненні за відшкодування необхідно враховувати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зважаючи на викладене, відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість вирішення питання щодо розподілу витрат. Сама лише несплата таких витрат не може бути підставою для відмови у їх розподілі.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції

Як вбачається з наданих до апеляційної скарги документів, які підтверджують надання адвокатом Гулієвою С.А. правничої допомоги ТОВ «Цикл Фінанс», позивачем було сплачено адвокату 3000 грн. гонорару за підготування та подання апеляційної скарги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому колегія суддів також зважає на вищевказані правові висновки, які були висловлені у постановах ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КЦС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, КЦС ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткове джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.

Матеріали справи свідчать про те, що протягом її перегляду судом апеляційної інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу.

При цьому позиція позивача з часу розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції представником не подавалось.

Судові засідання у справі не проводились. Тобто, обсяг наданої представником позивача правничої допомоги фактично обмежується складанням апеляційної скарги.

Отже, з урахуванням обсягу та складності наданих представником Гулієвою С.А. послуг з правничої допомоги протягом апеляційного перегляду справи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають стягненню судові витрати за надання правничої допомоги під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 500 грн.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правову допомогу, понесених позивачем у суді першої інстанції на професійну правничу допомогу адвоката та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення заяви на суму 3 000 грн.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 квітня 2026 року в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

В іншій частині рішення не оскаржувалось та не переглядалось.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1500 грн. та 3633, 60 грн. витрат по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.В. Радченко

Судді Л.В. Базіль

Л.А. Приходько