Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 14 липня 2026 р.
Справа: №278/2186/26
Суддя: Мокрецький В. І.
Справа № 278/2186/26
Номер провадження 3/278/988/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 липня 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Другого травня 2026 року о 10 годині 55 хвилин на 850 м під`їзної дороги до с. Новоселиця від автодороги «Київ-Чоп», ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , у порушення п.п. 2.10 а), 10.9 ПДР, під час руху заднім ходом не впевнився у безпечності маневру та здійснив наїзд на автомобіль «Hyundai», номерний знак НОМЕР_3 , який перебував у нерухомому стані, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено.
Окрім того, за вказаних вище обставин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , після вчинення згаданої дорожньо-транспортної пригоди, у порушення п. 2.10 є) ПДР, вжив алкоголь.
Порушник у судовому засіданні свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди не заперечував, водночас пояснив, що не залишав місце аварії, бо не відчув удару, а поїхав у с. Новоселиця, бо помітив, що пошкодив праве заднє колесо. Також пояснив, що після аварії вживав безалкогольне пиво.
Адвокат Мелешко М.А. просив закрити провадження у справі за ч. 4 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ним ДТП та порушенням працівниками поліції процедури оформлення матеріалів за вказаною статтею.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 пояснив, що водій автомобіля «Skoda Octavia» здаючи заднім ходом наїхав на його автомобіль після чого залишив місце пригоди.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, а також доводи порушника та адвоката, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за ст. 124, 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що поліціянт називає ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запитує про те чи вживав він алкоголь нащо ОСОБА_1 відповів, що після аварії вживав пиво. На пропозицію працівників поліції пройти освідування за допомогою газоаналізатора або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився (диск №1 12 год. 18 хв 57 с.). Окрім того на вказаному відеозаписі зафіксовано (13 год. 14 хв.), що ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, а також зміст протоколу за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Обставини щодо вживання алкоголю після вчинення ДТП також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 про те, що після аварії він вживав пиво «Львівське», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу.
Відповідно до п. 2.10 є) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу).
Частиною 4 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність саме вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду або до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису з портативного відеореєстратора матеріали справи не містять, а навпаки доводять вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, що є порушенням п. 10 є) ПДР.
Окрім того, вина ОСОБА_1 за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП доводиться відеозаписами з нагрудних камер поліцейських на яких зафіксований процес складання адміністративних матеріалів та збирання доказів, оглянутим відеозаписом наданим іншим учасником ДТП ОСОБА_2 , на якому зафіксований момент зіткнення автомобілів «Skoda Octavia» та «Hyundai», що підтверджує надані ОСОБА_2 пояснення у судовому засіданні, письмовими поясненнями ОСОБА_3 про те, що водій автомобіля «Skoda Octavia» залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, а також схемою місця події на якій зафіксовані об`єкти й обставини даної пригоди та характерні пошкодження транспортних засобів з яких убачається, що внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 10.9 ПДР, останній здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai», номерний знак НОМЕР_3 , у результаті чого транспортні засоби отримали пошкодження, після чого порушник залишив місце пригоди, що не заперечується винним.
Таким чином, з огляду на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов переконання, що у діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, як порушення останнім правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, ст. 122-4 КУпАП, як залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та ч. 4 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, який є учасником бойових дій, ступінь його вини, кількість епізодів та вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення, з врахуванням ст. 36 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами яке передбачене санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Також суд вважає за необхідне об`єднати справи за №278/2186/26 та №278/2187/26 відносно ОСОБА_1 в одне провадження, якому присвоїти номер 278/2186/26.
Керуючись ст.ст. 36, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Об`єднати справи за №278/2186/26 та №278/2187/26 відносно ОСОБА_1 в одне провадження, якому присвоїти номер 278/2186/26.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП призначити остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.
Строк пред`явлення до виконання в межах трьох місяців.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.
Копію даної постанови протягом трьох днів направити особі, щодо якої її винесено.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, визначений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua