Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №155/580/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/580/26

Провадження №3/155/194/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця, за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Горохівського районного суду Волинської області 15 квітня 2026 року з відділення поліції №3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді від 14.07.2026 року вирішено об`єднати в одне провадження справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 628285 від 31 березня 2026 року вбачається, що 30 березня 2026 року о 23 годині 00 хвилин в селі Шклинь на вулиці Центральній, повертаючи на вулицю Баївську, керував електросамокатом марки «SPARK», при цьому був неуважний не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з придорожнім поребриком. Внаслідок ДТП електросамокат отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 628295 від 31.03.2026 року вбачається, що 30 березня 2026 року о 23 годині 00 хвилин в селі Шклинь на вулиці Центральній, ОСОБА_1 керував електросамокатом марки «SPARK» в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився зі застосуванням газоаналізатора «Драгер».

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як порушення п.2.3. б, п.12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП, а також п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не поступало.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.3. б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.12.1. Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Диспозицією ст.124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

З огляду на вищевикладене, електросамокат марки «SPARK» є транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння та відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП, як і настає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, у будь-якому випадку водій такого транспортного засобу є учасником дорожнього руху і повинен дотримуватися правил дорожнього руху.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано:

-протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 628285 від 31.03.2026 року та серії ЕПР 1 № 628295 від 31.03.2026 року;

-рапорт № 5169 від 30.03.2026 року;

-заяву ОСОБА_1 від 31 березня 2026 року, в якій останній просить не проводити розгляд з приводу отримання тілесних ушкоджень, які отримав під час керування електросамокатом. Під час дтп електросамоката ніхто не підрізав та ніякої перешкоди під час руху не було, керування втратив оскільки знаходився у сильному алкогольному сп`янінні та під час повороту допустив зіткнення з придорожнім поребриком;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 31.03.2026 року в яких останній повідомив, що 30 березня 2026 року близько 18 години електросамокатом приїхав до магазину де придбав спиртні напої – горілку, яку вживав сам. Випивши 0.5 л горілки електросамокатом їхав додому. Як від`їжджав від магазину не пам`ятає. Пам`ять відновилась у палаті медичного закладу ВОКЛ;

-рапорт від 31.03.2026 року

-DVD-R диск на якому наявний відеозапис огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та керувати ними, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, тимчасово не працює, її підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь її вини.

Обставин, що пом`якшує відповідальність та обтяжують відповідальність судом не вбачаються.

Згідно з довідкою № 41307-2026 від 31.03.2026 року, виданою відділенням поліції №3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області, на ОСОБА_1 працівниками поліції не складались протоколи про адміністративне правопорушення, інформація щодо отримання посвідчення водія громадянином ОСОБА_1 відсутня, інформація щодо належного автотранспорту ОСОБА_1 відсутня.

Згідно п. 1.10. ПДР, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, який своїми діями вчинив одразу декілька адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у вигляді штрафуяк це передбачено абзацом 2 ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо інших осіб (не водіїв), без позбавлення права керування транспортними засобами, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.

Разом з тим, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , а тому від сплати судового збору останній звільнений на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»..

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, 130, 251, 252, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі статті 36 КУпАП, призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу понад п`ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови – понад п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі гривень).

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Горохівський районний суд Волинської області.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М.Сметана