Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №334/3017/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 07.07.2026 Справа № 334/3017/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/3017/25 Головуючий у І інстанції: Гнатюк О.М.

Провадження № 22-ц/807/1050/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

секретар Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто» в особі представника – адвоката Трачук Наталії Іванівни на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто», третя особа – ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Альянс-Авто», третя особа – ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить транспортний засіб «TESLA MODEL Y» днз НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

06 лютого 2025 року о 10 годині 24 хвилин в м. Запоріжжя по вул. Портова, буд. 1 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «MERSEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 , під час зміни напрямку руху не впевнився у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем «TESLA MODEL Y» днз НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку. У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає, чим порушив п. 10.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Вказане правопорушення зафіксоване в Протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 239956 від 06.02.2025.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 у справі № 334/1388/25, яка набрала законної сили, водія транспортного засобу «MERSEDESBENZ 312D» днз НОМЕР_3 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У результаті ДТП Транспортний засіб «TESLA MODEL Y» днз НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить позивачу, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу «TESLA MODEL Y» держномер НОМЕР_1 №124 від 04.03.2025 вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження транспортного засобу складає 558258,43 грн., який складається з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу – 503330,88 грн., величини втрати товарного вигляду – 54927,55 грн.

Стан транспортного засобу «TESLA MODEL Y» держномер НОМЕР_1 після ДТП не змінювався (не розукомплектовувався, не ремонтувався).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 застрахована в АТ «СК «КРАЇНА», Електронний договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/225725260. Строк дії договору 31.12.2024 – 30.06.2025. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну – 160000,00 грн, розмір франшизи – 3200,00 грн.

З урахуванням розміру страхової суми та франшизи, зазначеної в Полісі, у Страховика виник обов`язок відшкодувати шкоду у межах 156800,00 грн (160 000,00 грн – 3200,00 грн).

Різниця між страховою виплатою та фактичним розміром шкоди становить 401458,43 грн (558 258,43 грн – 156800,00 грн).

У момент ДТП транспортний засіб «MERСEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 використовувався для перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 80 «Торговельний центр «Метро» – Річковий порт» у м. Запоріжжя, що підтверджується фотографіями з місця ДТП та поясненнями водія.

Згідно із Схемою ДТП, зіткнення відбулось під час виїзду транспортного засобу «MERСEDES-BENZ» 312D днз НОМЕР_3 з місця стоянки маршрутних транспортних засобів.

У поясненнях ОСОБА_2 від 06.02.2025, які надавались співробітникам патрульної поліції, зазначено місце роботи та посада – «АЛЬЯНС-АВТО», водій.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MERСEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 застрахована в АТ «СК «КРАЇНА».

Згідно з Полісом Страхувальник – ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» (код ЄДРПОУ 32626319).

Пунктом 6 Полісу передбачено, що забезпечений ТЗ (MERСEDES-BENZ 312D днз НОМЕР_3 ) використовується як маршрутне таксі – послуги із перевезень.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» є, зокрема:

49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення

49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.

Опрацюванням відомостей, розміщених у мережі Інтернет, з`ясовано, що ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» має діючу транспортну ліцензію на внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах – ч. 1 ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до листа управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради від 31.03.2025 № 561/09 між виконавчим комітетом Запорізької міської ради в особі начальника Управління транспорту та ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» укладено Договір надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 12.06.2019 № 167.

Відповідно до п. 12.1 Договору, він набуває чинності з 22.06.2019 і діє до 21.06.2024.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 04.06.2024 № 388, вирішено, зокрема, продовжити строк дії Договору до проведення конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та визначення переможців на термін відповідно до вимог законодавства, про що укладена додаткова угода до Договору від 04.06.2024.

Таким чином станом на 06.02.2025 Договір був чинним.

Договір укладено між виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості Замовника та ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» в якості Перевізника.

Відповідно до п. 1.2 Договору Перевізник – ТОВ «АЛЬЯНАС-АВТО» набуває право обслуговувати автобусний маршрут загального користування № 80 «Торговельний центр «Метро» – Річковий порт».

Пунктом 2.2.16 Договору передбачено, що у разі дорожньо-транспортної події Перевізник повинен протягом 30-ти (тридцяти) хвилин інформувати Замовника в особі управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради про факт ДТП, причини та ймовірні наслідки, визначеними за взаємною згодою реквізитами Договору.

Згідно з листом Управління транспорту від 04.04.2025 № 621/09 ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» відповідно до п. 2.2.16 Договору повідомило Управління транспорту про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 06.02.2025.

Власником транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .

З`ясовано, що остання реєстраційна дія щодо транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 виконана 28.01.2022 у ТСЦ № 2342, тип дії – видача тимчасового реєстраційного талону по дорученню.

За бажанням власника транспортного засобу надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Тимчасовий реєстраційний талон видається у зв`язку із передачею власником права користування і (або) розпорядження транспортним засобом фізичній або юридичній особі.

Листом від 08.04.2025 № 31/29/2342/29/334 аз 342 2025 територіальним сервісним центром МВС № 2342 надано копії документів, на підставі яких видано тимчасовий реєстраційний талон.

З`ясовано, що Заява від 28.01.2022 № 464801840 (далі – Заява) на проведення операції «250 – видача тимчасового реєстраційного талону по дорученню чи іншого документу право користування» подана до ТСЦ МВС № 2342 ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО».

Заяву подано ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» та отримано тимчасовий реєстраційний талон на підставі Довіреності від 27.01.2022, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Спірідоновою М.А. (далі – Довіреність).

Відповідно до змісту Довіреності Сурілов Роман Суінович на підставі укладеного усного договору доручення, уповноважив ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» укладати від його імені правочини, пов`язані з експлуатацією належного йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – АВТОБУСУ марки «MERCEDES-BENZ», модель 312D, 2000 року випуску, тип ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС.

Довіреність видана з правом експлуатувати вищевказаний ТЗ, отримання тимчасових реєстраційних талонів, свідоцтв для участі у міжнародному дорожньому русі, представляти інтереси на станціях, підприємствах технічного обслуговування та ремонту, відповідних органах Національної поліції України, МВС України, регіональних та територіальних сервісних центрах, а також у будь-яких інших установах, підприємствах і організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань експлуатації ТЗ, їх ремонту та проходження технічного огляду; визначати на власний розсуд місце стоянки ТЗ, слідкувати та технічним станом ТЗ, здійснювати поточний ремонт, замінювати деталі (прилади) що вийшли з ладу, укладати договори оренди, договори страхування ТЗ (цивільна відповідальність, Авто-КАСКО, часткове Авто-КАСКО та інші), договори обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, визначаючи в усіх випадках суми та всі істотні умови договорів згідно із попередніх домовленості, отримати поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності, отримувати грошові суми страхового відшкодування, оплачувати податок з власника ТЗ, у випадку спричинення ТЗ пошкодження іншим особам в результаті ДТП чи заподіяння шкоди повіреною особою іншим транспортним засобам, ТЗ як джерелом підвищеної небезпеки, укладати, якщо в тому буде необхідність угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми у розмірах, згідно із калькуляціями, або за домовленістю, подавати та отримувати заяви, необхідні довідки та документи, одержати ліцензії; отримати тимчасові свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ліцензійні картки, сплачувати транспортні податки та інші необхідні платежі, розписуватися за мене, а також виконувати всі ніші дії, пов`язані з цією довіреністю.

Довіреність видана строком на 5 років без права передоручення іншим особам, тобто до 27.01.2027.

Таким чином станом на 06.02.2025 Довіреність була чинною.

ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» є особою яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 та в силу вимог ч. 2 ст. 1187 та ст. 1172 ЦК України відповідає за шкоду, завдану зазначеним джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином, різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 401 458,43 грн. підлягає стягненню з ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО».

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Альянс-Авто» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 401458,43 грн. Судові витрати просила покласти на відповідача.

Заочним рішенням від 02 січня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя позов задовольнив.

Стягнув з ТОВ «Альянс-Авто» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 401458,43 грн та судовий збір у розмірі 3211,66 грн.

Ухвалою від 23 лютого 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя залишив без задоволення заяву ТОВ «Альянс-Авто» в особі представника – адвоката Трачук Н.І. – про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2026 року.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ТОВ «Альянс-Авто» в особі представника – адвоката Трачук Н.І. – через підсистему «Електронний суд» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2026 року та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Також просить розглянути клопотання, які суд першої інстанції необґрунтовано відхилив, та зобов`язати позивача надати відповідачу зі спеціалістом (експертом) доступ для огляду автомобіля TESLA MODEL Y держномер НОМЕР_1 для встановлення відповідності заявлених пошкоджень та їх можливої оцінки самостійно та про призначення у справі судової інженерно-транспортної експертизи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не мав підстав для заочного розгляду справи, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Будь-яких повідомлень про надходження з Дніпровського районного суду м. Запоріжжя кореспонденції до поштового відділення відповідач не отримував, не знав про наявність судового провадження. Суд не взяв до уваги неналежну роботу поштового відділення, оскільки територія Запорізької області перебуває у зоні бойових дій і підприємство вимушено, без зміни юридичної адреси періодично перебувати за межами міста та зони постійних обстрілів міста, так як територія місцезнаходження офісу і зареєстрована юридична адреса м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, буд. 7, знаходиться біля блокпосту на в`їзді у м. Запоріжжя з боку м. Оріхів, і ця територія постійно обстрілюється, виїзд з міста відбувається за перепустками, товариство майже не здійснює діяльність, так як всі чоловіки мобілізовані, працюють лише пенсіонери, які не мають навичок з користування комп`ютером, а тим більше системою «Електронний суд».

Водночас, у діях іншого водія, учасника ДТП, вбачаються ознаки порушення ним вимог п.12.1, 12.3, 12.4 ПДР, що може бути у причинному зв`язку як з фактом так і з наслідками ДТП, суд цьому оцінки не надав, обмежившись лише посиланням на наявну у справі постанову.

У відзиві ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Корсіка Я.І. – заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення – без змін. Зазначає, що У зв`язку з недобросовісною поведінкою ОСОБА_2 , потерпілою стороною до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено відеозапис із фронтальної камери транспортного засобу TESLA MODEL Y, на якому зафіксовано рух транспортних засобів до ДТП та безпосередньо момент ДТП. На відеозаписі зафіксовано, як транспортний засіб MERSEDES-BENZ 312D виїхав зі стоянки маршрутних таксі (автобусів) у крайню праву смугу дороги, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, ввімкнув світловий покажчик лівого повороту та, не впевнившись в безпечності маневру, одразу почав виконувати розворот ліворуч з крайньої правої смуги, пересікаючи ліву смугу, по якій у цей час здійснював рух транспортний засіб TESLA MODEL Y, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів. Виконуючи маневр розвороту ліворуч з крайньої правої смуги для руху, водій транспортного засобу MERSEDES-BENZ 312D ОСОБА_2 мав керуватися пунктами 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, які він порушив. Страховиком відповідача ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» – АТ «СК «КРАЇНА» визначено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу на рівні 571 606,50 грн., що на 68 275,62 грн більше, ніж визначений суб`єктом оціночної діяльності на замовлення позивача. При цьому страхова компанія не розраховувала величину втрати товарного вигляду, оскільки у страховика не виник обов`язок щодо його відшкодування. Зазначені обставини підтверджують, що заявлений позивачем розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу TESLA MODEL Y, є об`єктивним та реальним.

Розглянувши клопотання ТОВ «Альянс-Авто» в особі представника – адвоката Трачук Н.І. – про зобов`язання позивача надати відповідачу зі спеціалістом (експертом) доступ для огляду автомобіля TESLA MODEL Y держномер НОМЕР_1 для встановлення відповідності заявлених пошкоджень та їх можливої оцінки самостійно, а також про призначення у справі судової інженерно-транспортної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на таке.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами третьою-четвертою статті 83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 367 ЦПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Матеріалами справи підтверджено, що справа розглядалась за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 16.04.2025 відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву – 15 днів з дня отримання ухвали. Відповідно до картки руху документа ухвала суду від 16.04.2025 доставлена в Електронний кабінет відповідача ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» 21.04.2025. Однак, ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося. Ухвалою місцевого суду від 22.05.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду. Клопотання про призначення судової експертизи та надання доступу до пошкодженого транспортного засобу TESLA MODEL Y заявлені представником ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» – Трачук Н.І. у листопаді 2025 року, тобто через 4 місяці після закриття підготовчого засідання на стадії судового розгляду справи без зазначення причин пропуску процесуального строку, які б суд міг визнати поважними.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд не має підстав для розгляду клопотань представника відповідача про призначення експертизи та надання транспортного засобу для огляду.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні представник позивача повідомив, що вказаний транспортний засіб відремонтований, що унеможливлює реалізацію виконання ухвали суду про призначення експертизи та огляду ТЗ, навіть у разі постановлення такої ухвали.

У судовому засіданні представник ТОВ «Альянс-Авто» – адвокат Трачук Н.І. – наполягала на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваного рішення та відмові в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Харламов Д.І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, а обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, оскільки позивач заявив вимоги в межах визначеної спеціалістом вартості збитків, розмір яких слід стягнути з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи та не заперечували сторони, що Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 належить транспортний засіб «TESLA MODEL Y» днз НОМЕР_1 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «MERCEDES-BENZ312» днз НОМЕР_3 застрахована в АТ «СК «КРАЇНА», Електронний договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/225725260. Строк дії договору 31.12.2024 – 30.06.2025. Страхова сума за шкоду, заподіяну майну – 160000,00 грн, розмір франшизи – 3200,00 грн.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Відповідно до постанови 06.02.2025 о 10 годині 24 хвилин в м. Запоріжжя по вул. Портова, 1 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Mersedes benz 312 D» НОМЕР_3 при зміні напрямку руху, не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем «tesla model y», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.

Власником транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 є ОСОБА_3 .

Відповідно до Довіреності від 27.02.2022 ОСОБА_3 на підставі укладеного усного договору доручення, уповноважив ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» укладати від його імені правочини, пов`язані з експлуатацією належного йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – АВТОБУСУ марки «MERCEDES-BENZ», модель 312D, 2000 року випуску, тип ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС.

Довіреність видана з правом експлуатувати вищевказаний ТЗ, отримання тимчасових реєстраційних талонів, свідоцтв для участі у міжнародному дорожньому русі, представляти інтереси на станціях, підприємствах технічного обслуговування та ремонту, відповідних органах Національної поліції України, МВС України, регіональних та територіальних сервісних центрах, а також у будь-яких інших установах, підприємствах і організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності з питань експлуатації ТЗ, їх ремонту та проходження технічного огляду; визначати на власний розсуд місце стоянки ТЗ, слідкувати та технічним станом ТЗ, здійснювати поточний ремонт, замінювати деталі (прилади) що вийшли з ладу, укладати договори оренди, договори страхування ТЗ (цивільна відповідальність, Авто-КАСКО, часткове Авто-КАСКО та інші), договори обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, визначаючи в усіх випадках суми та всі істотні умови договорів згідно із попередніх домовленості, отримати поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності, отримувати грошові суми страхового відшкодування, оплачувати податок з власника ТЗ, у випадку спричинення ТЗ пошкодження іншим особам в результаті ДТП чи заподіяння шкоди повіреною особою іншим транспортним засобам, ТЗ як джерелом підвищеної небезпеки, укладати, якщо в тому буде необхідність угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми у розмірах, згідно із калькуляціями, або за домовленістю, подавати та отримувати заяви, необхідні довідки та документи, одержати ліцензії; отримати тимчасові свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ліцензійні картки, сплачувати транспортні податки та інші необхідні платежі, розписуватися за мене, а також виконувати всі ніші дії, пов`язані з цією довіреністю.

Довіреність видана строком на 5 років без права передоручення іншим особам, тобто до 27.01.2027.

Між виконавчим комітетом Запорізької міської ради в особі начальника Управління транспорту та ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» укладено Договір надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 12.06.2019 № 167.

Договір укладено між виконавчим комітетом Запорізької міської ради в якості Замовника та ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» в якості Перевізника.

Відповідно до п. 1.2 Договору Перевізник – ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» набуває право обслуговувати автобусний маршрут загального користування № 80 «Торговельний центр «Метро» – Річковий порт».

Пунктом 2.2.16 Договору передбачено, що у разі дорожньо-транспортної події Перевізник повинен протягом 30-ти (тридцяти) хвилин інформувати Замовника в особі управління з питань транспортного забезпечення та зв`язку Запорізької міської ради про факт ДТП, причини та ймовірні наслідки, визначеними за взаємною згодою реквізитами Договору.

Згідно з листом Управління транспорту від 04.04.2025 № 621/09 ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» відповідно до п. 2.2.16 Договору повідомило Управління транспорту про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 06.02.2025.

Відповідно до Звіту про оцінку транспортного засобу «TESLA MODEL Y» держномер НОМЕР_1 № 124 від 04.03.2025 вартість матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження транспортного засобу складає 558258,43 грн., який складається з вартості відновлювального ремонту транспортного засобу – 503330,88 грн., величини втрати товарного вигляду – 54927,55 грн.

Відповідно до страхового акту №03/76904/3.2.29 від 23.04.2025 року страховий випадок мав місце 06.02.2025 року. Заява на виплату страхового відшкодування надійшла 4.04.2025 року. Отримувач страхового відшкодування (потерпіла) – ОСОБА_1 . Особа відповідальна за настання страхового випадку - ОСОБА_2 Забезпечений транспортний засіб «MERCEDES-BENZ 312D» днз НОМЕР_3 . Розрахунок страхового відшкодування - 156800 грн. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу на підставі звіту ФОП ОСОБА_4 – 571606,50 грн.

Відповідно дд п.1,3 ч.2, 3, 6 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з цим, положення ч.2 ст.1187 ЦК України чітко передбачають, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені ст.1188 ЦК України. Так, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, лише у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Інститут страхування є одним із засобів, покликаних мінімізувати ризики, пов`язані з можливим знищенням або пошкодженням такого майна. Економічне призначення майнового страхування полягає у відшкодуванні збитків, заподіяних внаслідок пошкодження чи знищення майна при настанні страхових випадків, визначених законодавством або обумовлених договором. Отже, мета такого страхування - компенсування шкоди.

Як передбачено ст.979-981 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством. Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом). Його істотні умови закріплено у ст. 982 ЦК України.

Відповідно до ст.3, п.9.1 ст.9, п.10.1 ст.10 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Відповідно до цього Закону передбачено, зокрема, укладання внутрішнього договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - внутрішній договір страхування).

Необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором) (п. 17 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 №4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

Згідно зі ст.6, п.22.1 ст.22 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи

У пункті 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика, а обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою та другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, щоб реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Отже, з огляду на положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України, оскільки фактичні обставини, встановлені постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2025 у справі № 334/1388/25 про адміністративне правопорушення, у цій справі є доведеними як настання події ДТП, так і винуватість ОСОБА_2 – водія «Mersedes benz 312 D» НОМЕР_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що є безумовною підставою для застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України.

Доказі винуватості інших учасників ТДП представник відповідача не надала.

Враховуючи вищевикладене, оскільки сума заявлених позовних вимог підтверджена належними доказами - звітом про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу від 13.02.2025, виконаний ФОП ОСОБА_4 що складений у зв`язку з необхідністю проведення страхового відшкодування, на його підставі було проведено страхове відшкодування, сторони його не оскаржували, тому правильним є висновок суду про належність його як доказу підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги вказаного висновку не спростовують.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частиною шостою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).

До визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених ЦПК України дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС суд вручає судові рішення в паперовій формі (підпункт 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України).

Відповідно до положень підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Вища рада правосуддя у цьому повідомленні зазначила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктом 15.14 підпункту 15 пункту 1 розділу VIII «Перехідні положення» ЦПК України. Такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (з наступними змінами) (далі - Положення), та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).

Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» – підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Згідно з пунктом 37 Положення підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі – АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства). Документи, які один з учасників справи надіслав до суду, іншого органу чи установи у системі правосуддя з використанням Електронного суду, в передбачених законодавством випадках автоматично надсилаються до Елекронних кабінетів інших учасників справи чи їхніх повірених після реєстрації цих документів в АСДС або автоматизованих системах діловодства.

Офіційна електронна адреса в розумінні Положення – сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Пунктом 120 розділу VI «Перехідні положення» Положення встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (пункт 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).

Тож правила Положення передбачають обов`язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету.

Відтак, перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).

Частиною сьомою статті 272 ЦПК України визначено, що, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язку добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

Колегія суддів зауважує, що можливість ухвалення заочного рішення слугує попередженням відповідачеві, який ухиляється від явки до суду. Не з`явившись на судове засідання, відповідач добровільно обмежує себе у використанні процесуальних прав на надання суду доказів, на висловлення заперечень проти позову, виключає свою участь у дослідженні доказів під час судового засідання.

Стаття 126 ЦПК України передбачає наслідки пропуску процесуальних строків: право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Альянс-Авто» та його представник – адвокат Трачук Н.І. мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, тому і товариство, і його представник мали доступ до матеріалів справи в електронному вигляді, що дозволяє спростувати заявлені в апеляційній скарзі порушення норм процесуального права.

Звертаючись до суду з позовом, представник позивача надав квитанцію № 3189838 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС користувача ТОВ «Альянс-Авто», тобто товариство було обізнане про наявність справи у провадженні суду.

Крім того, на поштову адресу товариства суд направляв судові повістки та інші процесуальні документи, які повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній».

Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 16.04.2025 відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву – 15 днів з дня отримання ухвали. Відповідно до картки руху документа ухвала суду від 16.04.2025 доставлена в Електронний кабінет відповідача ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» 21.04.2025. Однак, ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося. Ухвалою місцевого суду від 22.05.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду. Клопотання про призначення судової експертизи та надання доступу до пошкодженого транспортного засобу TESLA MODEL Y заявлені представником ТОВ «АЛЬЯНС-АВТО» – Трачук Н.І. у листопаді 2025 року, тобто через 4 місяці після закриття підготовчого засідання на стадії судового розгляду справи без зазначення причин пропуску процесуального строку, які б суд міг визнати поважними.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд не має підстав для розгляду клопотань представника відповідача про призначення експертизи та надання транспортного засобу для огляду.

Крім того, колегія суддів зауважує, що в судовому засіданні представник позивача повідомив, що вказаний транспортний засіб відремонтований, що унеможливлює реалізацію виконання ухвали суду про призначення експертизи та огляду ТЗ, навіть у разі постановлення такої ухвали.

Отже, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку про те, що вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, і є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується апеляційний суд, висновки суду є достатньо аргументованими, при цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу ТОВ «Альянс-Авто» в особі представника – адвоката Трачук Н.І.слід залишити без задоволення, а заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2026 року– залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Авто» в особі представника – адвоката Трачук Наталії Іванівни– залишити без задоволення.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 02 січня 2026 року– залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 15 липня 2026 року.

Головуючий

Судді