Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №133/158/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/158/26

Провадження № 33/801/705/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

15 липня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 566895 від 14.01.2026 року водій ОСОБА_1 14.01.2026 о 22:15 в с-щі Глухівці, вул. Героїв Майдану, 24А, Хмільницького району, Вінницької області, керував автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, вчинив правопорушення повторно протягом року (постанова серії ЕНА №6489562 від 10.01.2026), чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що він є військовослужбовцем, під час судового засідання 16.03.2026 року присутній не був, оскільки в цей час проходив службове переведення до іншої військової частини, копію постанови отримав лише 31 березня 2026 року. Однак після цього з 01.04.2026 року по 28.04.2026 року перебував на навчанні, що підтверджується записами у військовому квитку, після завершення навчання, з 05.05.2026 року прибув до нового місця служби, у зв`язку з чим об`єктивно був позбавлений можливості своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Перевіривши доводи скаржника з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Оскаржена постанова Козятинського міськрайонного суду Вінницької області щодо ОСОБА_1 була винесена 16 березня 2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достемено відомо про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього шляхом надсилання повідомлення у додаток «Viber», що підтверджується довідкою про доставку повідомлення (а.с. 12), а також поданими ним телефонограмами з проханням про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Крім того з матеріалів справи вбачається та не заперечується самим ОСОБА_1 , що копію оскаржуваної постанови ним отримано 31 березня 2026 року.

Суд апеляційної інстанції враховує, що обов`язок особи належним чином реалізовувати свої процесуальні права включає також прояв елементарної обачності щодо перебігу провадження, тим більше якщо встановлені обставини вказують на наявність підстав очікувати розгляд справи та ухвалення рішення щодо неї. Особа, яка знає про факт складання щодо неї протоколу та про призначений судовий розгляд, повинна цікавитися подальшим рухом справи та своєчасно реагувати на процесуальні наслідки.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 10 квітня 2026 року подав до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області заяву про розстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, накладеного оскаржуваною постановою від 16.03.2026, яку постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.05.2026 року було задоволено та розстрочено ОСОБА_1 виплату штрафу в розмірі 40 800 грн рівними частинами на 12 місяців по 3400 грн щомісячно.

Зазначене свідчить, що апелянт, проявивши мінімальний інтерес до результатів розгляду, мав цілком реальну можливість ознайомитися з ухваленим щодо нього рішенням, підготувати та своєчасно подати апеляційну скаргу, що ще раз підкреслює необ`єктивність його тверджень про необізнаність та відсутність можливості подати апеляційну скаргу.

Отже, враховуючи, що КУпАП пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2026 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 березня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський