Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №754/6228/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 754/6228/25

Провадження № 22-ц/801/1709/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В.,

розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Посікіри Романа Романовича

на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Олексієнка О.Ю.,

у справі №754/6228/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (позивач)

до ОСОБА_1 (відповідач)

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в районний суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 21.10.2020 між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200302760, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором та надано кредит в сумі 61 900,00грн. на строк 1096 днів з 21.10.2020 по 21.10.2023, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору.

25.07.2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого АТ «Банк Форвард» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до Боржників, у тому числі за договором кредиту № 200302760 від 21.10.2020 року.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.

А тому за вказаних обставин просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 61 103,59 грн та судові витрати.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року, позов задоволено частково. Вирішено стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 59 528,59 грн заборгованості за кредитним договором № 200302760 від 21.10.2020, що складається з 30 952,26 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2,60 грн. - заборгованість по відсотках, 28 888,73 грн, - заборгованість за комісією та судовий збір.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Посікіру Р.Р., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його в частині стягнення комісії, та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що нарахування та включення у суму заборгованості щомісячної комісії за обслуговування кредиту суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від позивач не надходив.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 03 липня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду в справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що стороною у справі подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше 30-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (61 103,59 грн), колегією суддів вирішено призначити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 21.10.2020 між АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200302760, у зв`язку з чим підписала оферту на укладення договору, за умовами якої: назва продукту – Швидкі гроші; сума кредиту становить 61 900,00 грн; строк кредиту – 1096 днів, з 21.10.2020 по 21.10.2023; ставка по кредиту (на строкову частину основного боргу) – 0,01 % річних; ставка по кредиту (на прострочену частину основного боргу) – 0,00001 % річних; щомісячна комісія – 2 222, 21 грн; плата за надання послуги з SMS-сервісу за кредитним договором – 35 грн, за кожен місяць протягом строку надання послуги, строк надання послуги 36 місяців.

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, який є додатком до договору № 200302760 від 21.10.2020, сторони погодили за продуктом «Швидкі гроші» суму кредиту, яка складає 61 900, 00 грн, строк кредитування – 36 місяців, процентну ставку у розмірі 0,01% річних, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору: щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 3%, яка нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі; оплата за надання виписок по рахунку клієнта у вигляді текстових повідомлень за допомогою послуги «SMS-сервіс» - 35 грн, яка нараховується щомісячно. Загальні витрати за кредитом складають 31 987,66 грн. В графіку платежів за продуктом «Швидкі гроші» зазначено рекомендовані дати платежів та суми платежі за розрахунковий період, у тому числі погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, а також плата за «SMS-сервіс» в розмірі 1 260,00грн.

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 200302760 від 21.10.2020, наданого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», станом на 24.07.2024 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 61 103,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 31 757,26 грн; заборгованість за відсотками - 2,60 грн; заборгованість за комісією – 29 343,73 грн.

Із виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 з 24.12.2010 по 10.06.2023 та з 11.06.2023 по 24.07.2024, вбачається, що основна заборгованість за договором становить 31 757,26 грн, прострочені відсотки в сумі 2,60 грн, плата за розрахункове обслуговування (комісія) в сумі 28 888,73 грн, що нараховувалась в сумі 2 222, 21 грн щомісяця, та плата за СМС-сервіс в сумі 455,00 грн, що нараховувалась в сумі 35 грн щомісяця.

Згідно з копією договору № GL1N426202/1 відступлення прав вимоги від 29.07.2024, АТ «Банк Форвард» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні АТ «Банк Форвард», а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги АТ «Банк Форвард» до позичальників та/або заставодавців, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (а.с. 32-34).

Крім цього, підтвердженням сплати коштів за відступлення прав вимоги є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція № 4170 від 23.07.2024 у загальній сумі 70 122 419,74 гривень.

Відповідно до витягу із реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами станом на 25.07.2024, що є додатком № 1 до договору № GL1N426202/1 відступлення прав вимоги, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 200302760 від 21.10.2020 становить 61 103,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 31 757,26 грн; заборгованість за відсотками - 2,60 грн; заборгованість за комісією - 29 343,73 грн.

Позиція апеляційного суду

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам не повністю.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що рішення суду оскаржено в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення комісії, то в іншій частині судове рішення перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, а сторонами не заперечується, факт укладення 21.10.2020 між Акціонерним товариством «Банк форвард» та ОСОБА_1 кредитного договору № 200302760, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, а саме, щодо правомірності стягнення з ОСОБА_1 комісії, колегія суддів виходить з такого.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 йдеться про те, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Установлено, що до загального розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором включено комісію за розрахункове обслуговування, яка незаконно нараховувалась щомісячно по 2 222,21 грн.

21.10.2020 між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 200302760, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито рахунок для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за кредитним договором та надано кредит в сумі 61 900,00 грн на строк 1096 днів з 21.10.2020 по 21.10.2023, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов договору.

У справі, що розглядається, умовами Паспорту споживчого кредиту передбачено платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, зокрема, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості, яка без ПДВ 3,59%, нараховується щомісячно на загальну суму кредиту на день видачі.

Водночас вказана умова, укладеного між сторонами договору не містять конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з кредитною заборгованістю, за які встановлено таку щомісячну комісію. У зазначених доказах визначено лише розмір комісії та її відображено у графіках платежів як регулярний щомісячний платіж, однак не розкрито змісту послуг, за надання яких позичальник повинен сплачувати відповідну плату.

Крім того, суд звертає увагу, що за умовами договору передбачена окрема плата за СМС-сервіс за кредитним договором.

Зазначені обставини справи і норми закону залишилися поза увагою суду першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення комісії.

Отже колегія суддів приходить висновку, що положення кредитного договору, якими передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості суперечать положенням ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому є нікчемними та не можуть бути правовою підставою для включення відповідних сум комісії до розміру заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника.

У зв`язку з цим із загального розміру заборгованості, визначеного судом першої інстанції у сумі 59 528,59 грн підлягає виключенню нарахована банком комісія за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 28 888,73 грн.

Отже оскаржуване рішення підлягає зміні в частині стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а відтак і загальної суми стягнення.

Таким чином, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, призвело до ухвалення у справі незаконного рішення, а тому останнє підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позову з вищевказаних підстав (п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову, пропорційно до задоволених позовних вимог (50,66%) із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1227,18 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Водночас відповідачу слід відшкодувати судові витрати пропорційно до частини позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено (49,34%). Так, відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги 1 410,71 грн, а тому їй слід повернути судовий збір в сумі 696,04.

Крім того, з позивача на користь відповідача слід стягнути й інші судові витрати – витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до частини позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено. Відповідачем сплачено за надання професійної правничої допомоги 10 000 грн, позивач заперечень щодо обґрунтованості й співмірності цього розміру не висловлював, а тому на користь відповідача підлягають стягнення 4 934 грн.

З урахуванням положень частини десятої статті 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» різницю судових витрат з оплати судового збору в сумі 531,14 грн. (1 227,18 грн -696,04 грн).

Керуючись статтями 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Посікіри Романа Романовича задовольнити.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 05 червня 2026 року скасувати та постановити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №200302760 від 21.10.2020 в розмірі 30 954,86 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 30 952,26 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом – 2,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» різницю сум витрат на сплату судового збору в розмірі 531,14 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі – 4 934 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий: І.М. Стадник

Судді: Ю.Б. Войтко

І.В. Міхасішин