Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 07 липня 2026 р.
Справа: №751/3378/26
Суддя: Маслюк Н. В.
Рішення
Іменем України
08 липня 2026 року місто Чернігів
Справа №751/3378/26
Провадження №2/751/1900/26
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.
секретаря судового засідання Стрижак В. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 (а.с. 2–3).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 1968 році її батько – ОСОБА_4 , на сім`ю із чотирьох осіб отримав указану вище квартиру. Наразі у квартир зареєстровані 3 особи, зокрема і відповідачі. Відповідачі не проживають в квартирі понад шість місяців без поважних причин, не сплачують комунальні платежі, в утриманні житла участі не беруть, особистих речей в квартирі не має. Реєстрація відповідачів тягне за собою додаткові витрати на сплату комунальних послуг та унеможливлює реалізувати позивачем право на приватизацію спірної квартири.
ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи, пояснення учасників справи в судовому засіданні.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 22.04.2026 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 01.06.2026 відклав розгляд справи у зв`язку з витребуванням доказів, неповідомленням відповідача ОСОБА_3 про дату, час та місце судового засідання.
Ухвалою суду від 08.07.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку. На адресу суду надійшла заява, відповідно якої не заперечує проти задоволення позову. Також повідомив, що наразі проживає у Білорусі, шлюб із ОСОБА_3 розірвав у 2015 році, а про її смерть дізнався нещодавно.
Суд, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ш. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
У 1968 році ОСОБА_4 на сім`ю із чотирьох чоловік, видано ордер № 1292 на житлове приміщення по АДРЕСА_2 (а.с.8).
Відповідно довідки Управління адміністративних послуг від 04.03.2026 №1702 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 – позивач, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – відповідачі (а.с.7).
Відповідно особового рахунку КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради № 23014/091698-6, наймачем квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_1 (а.с.5).
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.49).
Згідно акту КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради від 04.03.2026, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2014 року не проживають за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6).
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України від 03.06.2026 ОСОБА_2 в останнє перетнув державний кордон України у напрямку на виїзд 05.01.2020 (а.с.45).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Серед основних прав і свобод людини і громадянина Конституція України проголошує право на житло. Тобто право на житло - це одне із найважливіших соціально-економічних прав громадянина України, оскільки воно стосується основ життя людини.
Відповідно до ст. 25 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, що є необхідним для підтримки здоров`я і добробуту її самої та її родини.
Повага до права людини на житло закріплена також у статті 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Ніхто не може примусово бути позбавлений житла, безпідставно виселений із нього або визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
Згідно приписів ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач і члени його сім`ї.
Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч.1 ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
При цьому, статтею 78 Житлового Кодексу України встановлені права і обов`язки тимчасово відсутніх наймача та членів його сім`ї, згідно якої - тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов`язки за договором найму жилого приміщення.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обставин, які б свідчили, що позивач або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали або в цей час перешкоджають відповідачу в користуванні спірним житлом, та що з цього питання відповідач звертався до суду або до правоохоронних органів судом не встановлено.
Отже, на підставі аналізу зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає в спірній квартирі більше шести місяців, участі в утриманні житла та оплаті комунальних послуг не приймає, поважність причин відсутності відповідача у вказаному житлі в судовому засіданні встановлено не було, отже згідно ст. 71 ЖК України, він має бути визнаний таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
V. Розподіл судових витрат
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив із того, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, однак за відсутності такої вимоги суд не стягує судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 64, 71, 72, 163 ЖК України, суд -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 14.07.2026.
Позивач – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н. В. Маслюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua