Вирок від 14 липня 2026 р. у справі №732/128/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/128/26 провадження № 1-кп/732/60/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

у присутності секретаря – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 (приймав участь у режимі відеоконференції),

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270460000021 від 23.01.2026, по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, не працює, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція – це центральний орган виконавчої влади.

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 25 о/с від 16.01.2025 майора поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівської районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Відповідно до посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Городня) Чернігівської районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, ОСОБА_6 , його завданням, обов`язками та повноваженнями, серед іншого, є: своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні, правопорушення або події, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, у випадках, визначених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно із абзацом першим п. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_6 , відповідно є представником влади та службовою особою.

23.01.2026 відповідно до дислокації нарядів поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на 23.01.2026 інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_6 заступив на чергування в однострої по обслуговуванню Городнянської та Тупичівської об`єднаних територіальних громад Чернігівського району Чернігівської області з 08 год 00 хв 23.01.2026 до 08 год 00 хв 24.01.2026 на службовому автомобілі «Mitsubishi Outlander» (СКС МОU-04МП), номерний знак НОМЕР_1 .

23.01.2026 близько 09 год 32 хв ОСОБА_6 у м. Городня Чернігівського району Чернігівської області на вулиці Чернігівській, напроти будинку №80 було зупинено автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», моделі 208D, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який за зовнішніми ознаками знаходився в стані алкогольного сп`яніння та йому було запропоновано пройти огляд з метою встановлення, чи не перебуває він у стані сп`яніння.

23 січня 2026 року близько 09 год 44 хв, ОСОБА_5 , будучи в стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи навпроти двору будинку №80 по вулиці Чернігівській у м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, біля автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», моделі 208D, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким він керував, будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_6 , який його зупинив, являється представником влади та службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, шляхом усного висловлювання намірів надати неправомірну вигоду, неодноразово здійснив пропозицію неправомірної вигоди ОСОБА_6 у вигляді двох поліетиленових упаковок із сорока пляшками горілки «Прозора» ТМ «Старольвівська», виробника ТОВ «Збаразький горілчаний завод», місткістю по 0,5 л кожна, вартість яких відповідно до довідки, виданої Городнянською районною спілкою споживчих товариств становить 95,50 грн за одну пляшку, загальною вартістю 3820,00 грн, які він пропонував надати за не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, однак працівник поліції від отримання неправомірної вигоди відмовився.

Таким чином, ОСОБА_5 , за викладених вище обставин, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України – пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_5 суть обвинувачення зрозуміла.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. По суті пред`явленого обвинувачення показав, що дійсно 23.01.2026 їхав з м. Чернігова до м. Городня, надалі автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», під його керуванням був зупинений працівником поліції та поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але він, достеменно знаючи, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, не бажаючи того, щоб у нього забрали водійське посвідчення, з метою уникнення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та нескладання щодо нього адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП неодноразово здійснив пропозицію неправомірної вигоди працівнику поліції у вигляді двох поліетиленових упаковок із сорока пляшками горілки «Прозора» ТМ «Старольвівська», місткістю по 0,5 л кожна та демонстрував вказану продукцію поліцейському. Поліцейський від отриманої пропозиції відмовився. Обвинувачений щиро кається у вчиненому, критично та негативно ставиться до своїх дій, у подальшому зобов`язується більше так не вчиняти.

Захисник наполягав на призначенні покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією статті ч. 1 ст. 369 КК України.

Прокурор в судовому засіданні зазначила, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними під час

досудового розслідування доказами, обвинувачений повністю визнав свою вину та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а тому вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З огляду на викладене, просила суд обмежитись дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються процесуальних витрат та долі речових доказів.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник із запропонованим прокурором порядком та обсягом дослідження доказів погодилися.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, учасники справи вірно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз`яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, а також процесуальних рішень, прийнятих в ході досудового розслідування.

Наслідки розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз`яснені.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, а інкриміноване обвинуваченому діяння за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиції надання неправомірної вимоги службовій особі за не вчинення нею в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, доведене у повному обсязі.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що відповідно до інформаційної довідки обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою з інвалідністю 3 групи з дитинства, офіційно не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується умовно позитивно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Судом враховується, що щире каяття обвинуваченого під час судового розгляду проявилося у визнанні ним своєї вини, критичній оцінці вчиненого, усвідомленні протиправності своєї поведінки, висловленні жалю з приводу скоєного, а також у запевненнях щодо наміру надалі не вчиняти кримінальних правопорушень.

Активне сприяння розкриттю злочину проявилось в тому, що обвинувачений добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Прокурор підтвердила активну позицію обвинуваченого в розслідуванні кримінального правопорушення в ході досудового слідства, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини останній підтвердив і в судовому засіданні, чим сприяв швидкому судовому розгляду.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_5 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статей 66-67 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином;

- фактичні обставини скоєного злочину (час, місце, спосіб, мотиви, наслідки скоєного злочину, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення);

- особу обвинуваченого (загально-соціальні дані): вік, освіту та стан здоров`я, той факт, що обвинувачений має статус особи з інвалідністю 3 групи з дитинства, сімейний стан, формально-позитивну характеристику за місцем проживання;

- раніше не судимий;

- не перебування обвинуваченого на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

- наявність обставин, що пом`якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання;

- висновку органу пробації щодо можливості виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк, який вказаний у досудовій доповіді Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області.

Визначаючи вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами, та повинно бути необхідним і достатнім для досягнення цих цілей.

Суд ураховує, що вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, не пов`язане із застосуванням насильства, не спричинило шкоди життю чи здоров`ю інших осіб, що об`єктивно знижує ступінь суспільної небезпечності вчиненого.

При призначенні покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також позицію прокурора, яка, посилаючись на характер вчиненого правопорушення та особу винного, не заперечувала щодо призначення покарання у виді штрафу в межах мінімальної межі санкції ч. 1 ст. 369 КК України.

Суд також бере до уваги думку обвинуваченого, який повністю визнав свою провину, запевнив у намірі не вчиняти в подальшому кримінальні правопорушення та висловив готовність нести кримінальну відповідальність.

Обґрунтовуючи можливість призначення саме такого виду покарання, суд вважає, що штраф буде достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, оскільки такий захід забезпечує реальність виконання вироку та відповідає принципу індивідуалізації покарання.

Штраф як вид покарання є адекватною та достатньою реакцією держави на вчинене кримінальне правопорушення, оскільки забезпечує відчутний майновий вплив на обвинуваченого, має превентивне значення та відповідає принципу індивідуалізації покарання.

Підстав для призначення обвинуваченому більш суворого покарання судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

За змістом ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Зважаючи на те, що вилучені у ОСОБА_5 40 пляшок алкогольного напою були використані як знаряддя вчинення злочину, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію, вилучивши їх у власність держави.

Крім того, під час досудового провадження в межах даного кримінального провадження застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального

провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_7 від 28.01.2026 накладений арешт на дві упаковки з 40 пляшками горілки «Старольвівська», місткістю 0,5 л, які належать ТОВ «ТІРСУС ТРЕЙД».

Враховуючи, що на час ухвалення вироку відпала потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення, суд дійшов висновку про необхідність скасування арешту майна в порядку ч.4 ст.174 КПК України.

Питання щодо інших речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 369-371, 373-374, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави дві упаковки з 40 пляшками горілки «Старольвівська», місткістю 0,5 л, які є предметом злочину, та зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_7 від 28.01.2026 на дві упаковки з 40 пляшками горілки «Старольвівська», місткістю 0,5 л, які належать ТОВ «ТІРСУС ТРЕЙД», – скасувати.

Речові докази – оптичний диск з відеозаписами зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, направити захиснику.

Суддя ОСОБА_1