Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №602/559/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/559/26

Провадження № 3/602/213/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, -

в с т а н о в и в:

16 травня 2026 року о 07 годині 20 хвилин ОСОБА_1 в м. Ланівці, по вул. Залізнична, 28, Кременецького району Тернопільської області, керував транспортним засобом марки DACIA-LOGAN н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у медичному закладі у лікаря нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком № 11 у Лановецькій КНП «Лановецька міська лікарня», чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення було призначене на 10.06.2026.

09 червня 2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 , адвоката Старцуна М.І, надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, яке мотивоване тим, що: ОСОБА_1 не є учасником дорожнього руху, оскільки він керував транспортним засобом у дворі, а не на автомобільній дорозі чи вулиці; ОСОБА_1 поліцейський не зупиняв, а відтак не мав підстав проводити будь-які дії у зв`язку з цим; порушено порядок направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Окрім того, відсутні докази, наявність яких є необхідними згідно з вимогами законодавства, а саме: розпорядчий документ органу державної влади, яким КНП «Лановецька міська лікарня» надано право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, докази про проходження лікарем закладу охорони здоров`я відповідного тематичного вдосконалення, акту медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, на підставі якого видано медичний висновок тощо.

У судовому засіданні 10.06.2026 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що у зазначених у протоколі дату, час та місці керував автомобілем у власному подвір`ї, від`їхавши назад на незначну відстань. Вважає, що керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння на власному подвір`ї не тягне за собою адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні, у зв`язку з відсутністю можливості дослідити відео на диску, що міститься у матеріалах справи, оголошено перерву до 01.07.2026.

У судовому засіданні 01.07.2026 досліджено відеозаписи з бодікамери поліцейських. Захисник клопотав про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, на думку захисника, вони можуть підтвердити або спростувати обставини, наведені у протоколі.

У задоволенні клопотання захисника про виклик та допит свідків відмовлено, оскільки захисник не обґрунтував, які саме обставини можуть підтвердити чи спростувати свідки, що не можуть бути встановлені на підставі інших доказів (протоколі, відео з бодікамери поліцейського тощо), наявних у матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошено перерву до 15 липня 2026 року за клопотанням захисника для надання йому можливості підготувати свої доводи у зв`язку з дослідженими у судовому засіданні відеозаписами.

14 липня 2026 року захисник подав до суду додаткові письмові пояснення у справі, у яких, в основному, повторені доводи, викладені у клопотанні про закриття адміністративного провадження. Додатково захисник покликається на те, що у матеріалах справи відсутні докази того, що капрал поліції ОСОБА_4 та поліцейський Ковальчук є саме поліцейськими у розумінні ст. 17 ЗУ «Про Національну поліцію», тобто що вони є громадянами України, складали присягу поліцейського, проходили службу в поліції та їм присвоєні спеціальні звання, тощо.

У судовому засіданні захисник просив закрити провадження у справі з підстав, наведених у раніше поданому клопотанні та додаткових поясненнях.

Оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши аргументи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 у адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 667266 від 16.05.2026 (а.с.1); рапортом старшого інспектора чергового ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області № 2842 від 16.05.2026 (а.с.2); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №11 від 16.05.2026 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинним до 27 січня 2027 року (а.с.8); поясненнями ОСОБА_3 (а.с.5) та ОСОБА_2 (а.с.6), довідкою начальника ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції Чоловського М. (а.с.17); відеозаписами з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що містяться на диску (а.с.16), поясненнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні та його письмовими додатковими поясненнями, поданими через підсистему «Електронний суд» (а.с. 27-28).

Перераховані вище докази зібрані у передбаченому законом порядку, не викликають сумніву щодо їх належності та допустимості, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Так на відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського (файл «камера Ковальчук і рух авто»), який міститься на диску «ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 ч.1», дослідженому суддею, зафіксовано, що у зазначені у протоколі дату, час та місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DACIA-LOGAN, н.з. НОМЕР_1 , здаючи назад у дворі приватного домоволодіння. У зв`язку з виявленою ознакою стану алкогольного сп`яніння (запахом алкоголю з порожнини рота) поліцейський запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу, на що ОСОБА_1 після певних вагань погодився. Результат огляду за допомогою газоаналізатора виявився позитивний (0,44 %), про що поліцейський оголосив водію. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на місці, поліцейський запропонував проїхати до лікарні (КНП «Лановецька міська лікарня»), де було проведено медичний огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, результат якого виявився теж позитивний (1,044%). За результатами медичного огляду лікарем складено відповідний висновок, один примірник якого вручено поліцейському, другий - водію.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п.2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

Факт керування транспортним засобом за встановлених обставин підтверджується наведеними вище доказами та визнається особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стосовно доводів ОСОБА_1 та його захисника про те, що рух на незначну відстань на приватному подвір`ї не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, слід зауважити наступне.

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

У пункті 38 постанови від 20.02.2019 у справі № №404/4467/16-а(2-іс/811/3/17) Верховний Суд зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в простірі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Щодо місця керування транспортним засобом, то у диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП не міститься такої обов`язкової ознаки об`єктивної сторони правопорушення.

Керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, незалежно від того де воно здійснюється (автомобільна дорога, вулиця, подвір`я тощо), тягне за собою встановлену відповідальність.

До того ж, подвір`я приватного будинку також відноситься до «інших місць, призначених для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів» у розумінні ч. 1 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух».

Стосовно доводів захисника про те, що поліцейський не зупиняв ОСОБА_1 , а відтак не мав підстав проводити будь-які дії у зв`язку з цим, і що всі подальші дії поліцейського є незаконними, суддя звертає увагу на таке.

Пунктами 3, 8, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07 2015 №580-VIII (далі у тексті – Закон №580) передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП.

При цьому, повноваження поліцейського на складання протоколу не обумовлюється обов`язковим попереднім зупиненням транспортного засобу, а з огляду на завдання покладені законом на поліцію, її працівники зобов`язані скласти протокол у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення.

Факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №11, складеному лікарем ОСОБА_5 о 08 год 05 хв, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (Алкофор 505 – 1,044%, легка степінь). Огляд водія проведено 16.05.2026 о 08 год 03 хв, тобто не пізніше, ніж через дві години з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Стосовно доводів захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (нижче – Інструкція № 1452) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (нижче – Порядок № 1103) суддя зазначає таке.

Зокрема, доводи захисника про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, спростовуються змістом досліджених відеозаписів, а також акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Аргументи про відсутність доказів, наявність яких є необхідними згідно з вимогами законодавства, а саме: розпорядчого документа органу державної влади, яким КНП «Лановецька міська лікарня» надано право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, доказів про проходження лікарем закладу охорони здоров`я відповідного тематичного вдосконалення, відхиляються як необгрунтовані, оскільки чинним законодавством не передбачено, що такі докази мають в обов`язковому порядку додаватися до протоколу.

Окрім того, захисник не надав судді жодних даних, які б дали підстави для обґрунтованого (розумного) сумніву у тому, що КНП «Лановецька міська лікарня» не включено до Переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, а також у тому, що лікар, яка провела медичний огляд, не пройшла тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством, як це передбачено пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції № 1452.

Доводи захисника про відсутність у матеріалах справи Акта медичного огляду, на підставі якого видано висновок також є непереконливими, оскільки зі змісту положень пунктів 15-19 Інструкції № 1452 та пункту 13 Порядку слідує, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. На підставі зазначеного акту складається висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння за встановленою формою, у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

З наведеного вище убачається, що до протоколу додається примірник висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння, який видається поліцейському, і що зазначений висновок є достатнім доказом щодо перебування водія у стані алкогольного сп`яніння без додаткового його підтвердження Актом медичного огляду.

Інші доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття адміністративного провадження, додаткових поясненняху справі, а також висловлені у судовому засіданні, не заслуговують на увагу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відтак, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є встановленою та підтверджується доказами по справі.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, суд вважає, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, поваги до правил співжиття й запобіганню вчиненню нових правопорушень, до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 23, 130 ч. 1, 276, 283-285, 294 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (34 000,00 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. НАУМЧУК