Суд: Збаразький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 12 липня 2026 р.
Справа: №598/1327/26
Суддя: Щербата Г. Р.
Справа № 598/1327/26
провадження № 3/598/420/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
"13" липня 2026 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Щербата Г.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Денисівка, Білогірського району, Хмельницької облпсті гр.України, проживаючої АДРЕСА_1 , працюючої викладачем Збаразької музичної школи,
за ст.ст.122-4, 124 КУпроАП,
встановив:
26 червня 2026 року поліцейським ВП №4 (м.Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області складені протоколи про порушення ст.ст.122-4, 124 КУпроАП відносно ОСОБА_1 , яка згідно змісту протоколів «23.06.2026 року о 12 год. 30 хвилин, в м.Збараж, по вул.Заводська, керуючи транспортним засобом марки «Шкода Октавія» державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не реагувала на її зміну, внаслідок чого здійснила наїзд на електроопору, після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п.п.2.3б, 2.10а Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала та пояснила, що вона керувала транспортним засобом, а у зустрічному напрямку на великій швидкості на повороті вказаної автодорогт, яка немає розмітки, рухався інший автомобіль, що створив аварійну обстановку. Щоб уникнути зіткнення із вказаним зустрічним транспортним засобом, керований нею автомобіль частково з`їхав на обочину, де в заростях зачепив стовп для освітлення. Автомобіль зупинила на відстані трьох метрів від місця зіткнення.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.ст.122-4, 124 КУпроАП відповідальність за даними статтями передбачена за залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Вивчивши та проаналізувавши матеріали адміністративної справи, заслухавши показання ОСОБА_1 суддя вважає, що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпроАП, оскільки в матеріалах справи відсутні та органом поліції не надано належних та допустимих доказів, що вказують на те, що ОСОБА_1 вчинила дорожньо-транспортну пригоду, під час котрої транспортні засоби, дорожні споруди чи інше майно, та після чого залишила місце ДТП, до якої вона причетна, а тому за таких обставин провадження в даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.36, 122-4, 124, 247 п.1, 284 КУпроАП, суддя,
постановив:
Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпроАП.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Збаразького
районного суд Галина ЩЕРБАТА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua