Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №588/1279/26 — Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1279/26

провадження № 3/588/377/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Лебедь О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Харків, громадянин України, не одружений, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 командир взводу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною 3 статті 172-11 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Тростянецького районного суду Сумської області 07.07.2026 надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЧНС/О №014 від 02.07.2026 стосовно лейтенанта ОСОБА_1 , який обвинувачується у тому, що 06 травня 2026 року на підставі направлення №1494/19/739/ВЛК від 05.05.2026, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , лейтенант ОСОБА_1 був госпіталізований у Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" у зв`язку із розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, синдром залежності, зловживання алкоголем.

29.05.2026 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов`язки третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_2 , про те, що 29.05.2026 засобами системи електронного документообігу надійшло повідомлення із Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Обласна клінічна спеціалізована лікарня", м. Ромни, від 29.05.2026 № 5366 (вх. №4087/ВЛК від 29.05.2026) з якого встановлено, що командир першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_1 , 28 травня 2026 року виписаний із вищевказаного медичного закладу після завершення стаціонарного лікування.

30.05.2026 на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов`язки командира сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , про те, що командир першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_1 , який з 29.05.2026 рахується таким, що здійснив самовільне залишення військової частини не прибувши після завершення стаціонарного лікування, 30.05.2026, о 17 год. 40 хв., прибув у розташування підрозділу в район виконання завдань, а саме населеного пункту Солдатське Охтирського району Сумської області.

02.07.2026 року до ТВКВСП м. Охтирка від військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення № 1494/15/10295 по факту самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_1 . Лейтенант ОСОБА_1 в умовах особливого періоду - воєнного стану затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, діючи з прямим умислом з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, без дозволу командування та без поважних причин, з 29.06.2026 перебував поза межами тимчасового розташування військової частини НОМЕР_3 , не виконуючи обов`язки військової служби, проводив службовий час на власний розсуд, при цьому органи державної влади або правоохоронні органи, в тому числі органи військового управління, про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від неї та його причини, не повідомляв. 30.05.2026 року лейтенант ОСОБА_1 самостійно повернувся до тимчасового розташування в/ч НОМЕР_1 .

Указане діяння помічником начальника 3 групи О та ППС 2 взводу О та ППС роти ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 кваліфіковано за частиною 3 статті 172-11 КУпАП, як самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинене в умовах особливого періоду.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, зазначив, що вину визнає. Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-11 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою. Отже, справа може бути розглянута без участі ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення надані докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЧНС/О №014 від 02.07.2026 (а.с.4-7);

- витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2026 №1287/нагд «Про призначення службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини» та наказ від 30.06.2026 «Про результати службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини» (а.с.11);

- акт службового розслідування (а.с.12-16);

- рапорти (а.с.17-19, 21-24);

- направлення №465/3/26 на стаціонарне лікування військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.17);

- доповідь про неприбуття з закладу охорони здоров`я військовослужбовця (а.с.25-26);

- доповідь про повернення до місця служби військовослужбовця, який самовільно залишив частину (а.с. 38-39);

- письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с.30, 37, 38);

- лист КНП СОР «ОКСЛ» від 28.05.2026 №01-34/4260 (а.с.36);

- копію посвідчення офіцера ОСОБА_1 (а.с.29).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-11 КУпАП, виходячи з таких обставин.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за частиною 3 статті 172-11 КУпАП настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ч.4 ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, та триває до тепер.

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За загальним правилом суб`єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-11 КУпАП, є особа, яка перебуває на військовій службі.

У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Разом з тим ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі за мобілізацією (а.с.29).

Отже фактично військовослужбовець не може притягуватися до відповідальності за частиною першою чи третьою, а відразу притягується до відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Натомість, дії ОСОБА_1 уповноваженою особою ВСП кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Враховуючи що санкція частини 4 статті 172-11 КУпАП більша за санкцію частини 3 цієї статті, суддя не може самостійно здійснити його перекваліфікацію. Такі дії призведуть до погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та свідчили б про порушення безсторонності судді та дію в інтересах особи, яка склала протокол.

Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-11 КУпАП слід закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 38, 274, 283, 284 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-11 КУпАП, складеного відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 172-11 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Лебедь