Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №600/994/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/994/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (далі – позивач) просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 01.08.2021 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 01.08.2021 включно у розмірі 4 401,46 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

1.2. Ухвалою суду від 06.03.2025 року по справі відкрите спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

1.3. Ухвалою суду від 06.03.2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №600/994/25-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, по справі №460/21394/23.

1.4. Ухвалою суду від 20.06.2025 року провадження у справі поновлено.

1.5. Ухвалою суду від 14.07.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що за період проходження військової служби ОСОБА_1 не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) індексація грошового забезпечення у законодавчо визначеному порядку та спосіб, що підтверджується архівними відомостями особистих карток грошового забезпечення за 2018-2021 роки.

2.2. Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2018-2021 роки та із Довідки від 08.09.2021 №519 слідує, що у період із березня 2018 року по дату звільнення з військової служби позивачу нараховувалося та виплачувалася поточна індексація з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін, виплату якої проводили щомісячно із грудня 2018 року.

2.3. Відтак, представник позивача вважає, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на отримання індексації - різниці за час фактичного перебування на грошовому забезпеченні у відповідача за період із березня 2018 року до часу звільнення з військової служби, передбачене пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Позиція відповідача

2.4. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.5. Відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

2.6. Вказує, що згідно з п. 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.3016 року № 73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3189,93 грн (див. архівну відомість №1028 (особисту картку грошового забезпечення) з січня 2018 по грудень 2018) входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року, натомість нарахована до виплати позивачу у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 53,37 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року

2.7. Крім того, в обрахунок грошового забезпечення не можуть включатися одноразові виплати: одноразові премії, підйомна допомога, допомога за оздоровлення (5316,35 грн. за лютий 2018), на вирішення соціально - побутових питань (800,00 грн. за лютий 2018) і т.п.

2.8. Відтак вказує, що у місяці підвищення посадового окладу позивача відповідно до постанови КМУ №704, тобто у березні 2018 року розмір його грошового забезпечення збільшився у порівняні з розміром грошового забезпечення лютого 2018 року на 3144,88 грн. (8534,80 грн - 5389,92 грн) і тому, висновок представника позивача про збільшення його доходу лише на 61,69 грн. та стягнення індексації - різниці в сумі 4401,46 грн є помилковим.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України та згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.07.2021 №220-ОС позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.08.2021.

3.2. Згідно довідки про нараховану індексацію за 2015-2021 роки від 08.09.2021 №518 вбачається, що відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) на загальну суму 62 886,46 грн.

3.3. 28.01.2022 відповідачем на підставі Довідки від 08.09.2021 №518 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 61 943,16 грн (утримано військовий збір), що підтверджується випискою по картці/рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК.

3.4. Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2018-2021 роки та із Довідки від 08.09.2021 №519 слідує, що у період із березня 2018 року по дату звільнення з військової служби нараховувалося та виплачувалася позивачу поточна індексація з урахуванням березня 2018 року, як місяця обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін, виплату якої проводили щомісячно із грудня 2018 року.

3.5. При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо виплати позивачу індексації - різниці за час фактичного перебування на грошовому забезпеченні у відповідача за період із березня 2018 року до часу звільнення з військової служби, передбаченої пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Позивач у цій справі оскаржує невиплату йому індексації-різниці грошового забезпечення під час проходження військової служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України за період з 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року включно.

А тому, суд також надасть оцінку на предмет відповідності вимогам законодавства виплаті позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у спірний період.

4.2. Так, статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 р. № 2017-III визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

4.3. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

4.4. Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

4.5. Згідно із частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

4.6. Статтями 2 та 4 Закону № 1282-ХІІ, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

4.7. Приписами частини 2 статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

4.8. Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

4.9. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 6 Закону № 1282-ХІІ).

4.10. Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 (далі – Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

4.11. В силу пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

4.12. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

4.13. Отже, індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

4.14. Відтак, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

4.15. Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

4.16. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

4.17. Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

4.18. Суд звертає увагу на те, що пунктом 6 Порядку № 1078 також визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

4.19. Відтак, положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

4.20. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

4.21. Окрім цього, Конституційний Суд України у вказаному рішенні констатував, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.

4.22. Судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України також враховані правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі №825/874/17, від 23.10.2019 року у справі №825/1832/17, від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17.

Щодо спірного періоду із 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року суд зазначає наступне.

4.23. За правилами пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

4.24. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку №1078).

4.25. Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку №1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

4.26. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

4.27. Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

4.28. Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21).

При цьому Верховний Суд також зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Стосовно правильності розрахунку сум індексації-різниці суд зазначає наступне.

4.29. Відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

4.30. Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Позивач, визначаючи розмір індексації - різниці керувався формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку №1078, згідно чого величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року дорівнює 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).

4.31. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складав:

з « 01» січня 2018 року - 1762 гривні,

з « 01» липня - 1841 гривня,

з « 01» грудня - 1921 гривня.

4.32. За формулою, визначеною абзацом 5 п.4 Порядку №1078, сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.

Таким чином, сума можливої індексації у березні 2018 року складає 4 463,15грн (1762грн * 253,30% : 100).

У позовних вимогах представник зазначив, що дохід позивача у березні 2018 р. порівняно з лютим 2018 збільшився лише на 61,69грн, відтак сума індексації-різниці становить 4401,46грн.

Суд критично оцінює наведені доводи позивача з огляду на наступне.

4.32. Так, згідно з п. 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 року №73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3189,931 грн. (згідно архівної відомості (особистої картки грошового забезпечення) з січня 2018 по грудень 2018) входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року.

В свою чергу, нарахована до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 53,37 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.

З 01.03.2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв`язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

4.33. Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке підлягає індексації складає - 5389,92 грн (за виключенням одноразових виплат, а саме допомоги на оздоровлення - 5316,35 грн, та допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 800 грн), а розмір грошового забезпечення за березень 2018 року - 8534,80грн (згідно архівної відомості (особистої картки грошового забезпечення) з січня 2018 по грудень 2018).

З наведеного вбачається, що у місяці підвищення посадового окладу позивача відповідно до постанови КМУ №704, тобто у березні 2018 року розмір його грошового забезпечення збільшився у порівняні з розміром грошового забезпечення лютого 2018 року на 3144,88 грн. (8534,80грн - 5389,92 грн).

А тому, розрахунок представника позивача суми індексації - різниці у розмірі 4401,46грн. суд вважає необґрунтованим.

4.34. Визначення суми індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, у березні 2018 року становить 4463,15 грн.

Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року), неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується постановою Верховного Суду від 22.06.2023 року по справі №520/6243/22.

4.35. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що грошовий дохід позивача в березні 2018 року не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4463,15грн, та в силу вимог абз.абз.3-6 п.5 Порядку №1078 у відповідача не було законних підстав не виплачувати позивачу індексацію у період з 01.03.2018.

4.36. Тобто, відповідно до вимог абз.4 п.5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. мінус 3144,88 грн. та становить 1318,27 грн.

Зазначений розмір індексації-різниці грошового забезпечення 1318,27грн, згідно з абз.6 п.5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу щомісячно по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума поточної індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.

4.37. Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 01.08.2021 року включно у розмірі 1318,27грн відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

4.38. Щодо вимоги позивача про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, суд зазначає наступне.

4.39. Так, умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація), визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 № 17) (далі - Порядок № 44).

4.40. Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

4.41. Пункти 4, 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

4.42. Тобто, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті такого грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.

4.43. Враховуючи зазначене, на переконання суду вимога про виплату компенсації сум податку з доходів фізичних осіб є необґрунтованою і передчасною, оскільки стосується подій майбутніх правовідносин, відносно яких відсутні об`єктивні дані існування у владного суб`єкта наміру на недотримання закону та порушення прав позивача в частині виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб при обрахунку належних позивачу сум грошового забезпечення.

4.44. Водночас, суд звертає увагу, що відповідачі здійснюють свою діяльність як суб`єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.

4.45. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).

V. ВИСНОВКИ СУДУ

5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною 2 статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

5.3. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період із 01 березня 2018 року по 01 серпня 2021 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації у розмірі 1318,27 грн відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

5.4. Відтак, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

6.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.

Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 01.08.2021 включно.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 01.08.2021 включно у розмірі 1318,27 грн на місяць, із врахуванням раніше виплачених сум.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О.В. Анісімов