Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №591/8088/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/8088/26 Провадження № 3/591/1970/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Ковтун О.М., за участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заступника командира мотопіхотного батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 02.07.2026 серії ЧНС №67 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, 25.06.2026 близько 12 год. 20 хв. поблизу АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, через недбале ставлення до військової служби, маючи обов`язок та реальну можливість забезпечити своєчасне повідомлення органу управління Військової служби правопорядку про факт самовільного залишення поля бою військовослужбовцями зі зброєю, без поважних причин такого повідомлення своєчасно не забезпечив. Своїми діями порушив ст. 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1–5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 4, 22 розділу II Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 25.06.2026 близько 12 год. 15 хв. командир поставив йому завдання з`ясувати обставини події та підготувати необхідні документи за фактом самовільного залишення позицій військовослужбовцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Після отримання завдання він розпочав з`ясування обставин. Близько 13 год. 30 хв. усно доповів тимчасово виконуючому обов`язки заступника командира з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 та офіцеру відділу психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_3 . Приблизно о 15 год. 00 хв. отримав уточнену інформацію про залишення військовослужбовцями позицій зі зброєю, після чого відредагував документи та близько 15 год. 40 хв. направив їх оперативним черговим військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_3 . О 16 год. 40 хв. інформацію про подію було передано співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи.

Згідно ст. 245 та 280 КУпАП суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, установити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа в його вчиненні та чи наявні інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Обов`язковими ознаками такого складу є наявність у конкретної військової службової особи визначеного службового обов`язку, її реальна можливість належно його виконати, невиконання або неналежне виконання цього обов`язку внаслідок недбалого ставлення до служби та вчинення діяння в умовах особливого періоду.

Загальні приписи статей 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 1–5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають загальні засади виконання військового обов`язку та додержання військової дисципліни, однак самі по собі не встановлюють персонального обов`язку заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу безпосередньо повідомляти орган управління Військової служби правопорядку про подію.

Відповідно до пункту 22 розділу II Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 листопада 2018 року № 604, у разі самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем зі зброєю оперативний черговий або черговий військової частини негайно з моменту встановлення такого факту доповідає командиру військової частини та повідомляє оперативного чергового органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання.

Отже, суб`єктом обов`язку негайного повідомлення органу управління Військової служби правопорядку є оперативний черговий або черговий військової частини.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду заступника командира мотопіхотного батальйону з психологічної підтримки персоналу. Доказів того, що 25.06.2026 він виконував обов`язки оперативного чергового або чергового військової частини, матеріали справи не містять. Так само не надано посадової інструкції, окремого наказу чи іншого службового акту, яким на ОСОБА_1 було б персонально покладено обов`язок безпосередньо і негайно повідомити орган управління Військової служби правопорядку.

Наявні дані підтверджують, що ОСОБА_1 було доручено з`ясувати обставини події, підготувати та подати необхідні документи до оперативної чергової служби військової частини. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що зміст цього доручення охоплював особисте повідомлення ним Військової служби правопорядку у визначений строк.

Суд ураховує, що безпосереднє передання інформації співробітнику ІНФОРМАЦІЯ_1 відбулося о 16 год. 40 хв., тобто через певний проміжок часу після отримання близько 15 год. 00 хв. уточнених відомостей про наявність у військовослужбовців зброї. Однак сам цей часовий інтервал не доводить порушення ОСОБА_1 конкретного службового обов`язку, оскільки матеріали справи не містять нормативного чи індивідуального акту, який установлював для нього обов`язок і строк особистого повідомлення Військової служби правопорядку.

Крім того, встановлена послідовність дій ОСОБА_1 : з`ясування обставин, усна доповідь командуванню, отримання уточнених відомостей, редагування та передання документів оперативним черговим - не підтверджує бездіяльності чи несумлінного ставлення до виконання отриманого завдання. Об`єктивних даних про умисне затягування, ігнорування наказу або відсутність поважних причин для відповідного часового проміжку матеріали справи не містять.

Саме твердження у протоколі про наявність у ОСОБА_1 обов`язку повідомити Військову службу правопорядку без посилання на конкретну норму, посадову інструкцію або наказ, що покладали такий обов`язок особисто на нього, не є достатнім для висновку про наявність складу правопорушення.

За наведених обставин не доведено об`єктивну сторону адміністративного правопорушення - невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 конкретного покладеного саме на нього службового обов`язку. Також не доведено недбалого ставлення до військової служби як причини такого невиконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заступником командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , старшим лейтенантом ОСОБА_1 не було допущено порушення виконання покладених на нього обов`язків під час несення військової служби.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини особи, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у діях ОСОБА_1 , а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя О.М. Ковтун